Для характеристики виконавчої влади важливе значення має питання конституційно-правової відповідальності уряду, яка відрізняється від відповідальності за порушення норм інших галузей права - кримінального, адміністративного, цивільного. Конституційно-правова відповідальність уряду є переважно політичною і не має ні матеріального, ні репресивного характеру. Настання зазначеної відповідальності не обов'язково пов'язано із наявністю вини. Тільки у певних випадках вона настає за наявності вини тієї чи іншої посадової особи уряду, яка має встановлюватися з дотриманням законних процесуальних норм.
Формами конституційно-правової відповідальності уряду є :
• скасування або призупинення дії неконституційного акта;
• звільнення уряду у відставку;
• офіційне визнання роботи уряду або його окремого члену незадовільною;
• усунення з посади члена уряду в порядку імпічменту або інших подібних процедур ;
• звільнення члена уряду у відставку.
Розрізняють два види конституційно-правової відповідальності (політичну та юридичну):
1) політична відповідальність уряду - це політико-правова відповідальність уряду та окремих його членів перед парламентом (главою держави) за здійснюваний ними політичний курс та управлінську діяльність. Залежно від існуючої форми державного правління уряд політично відповідає або перед парламентом (за парламентарної і змішаної форми державного правління), або перед главою держави (за змішаної і президентської форми державного правління), або одночасно перед парламентом і главою держави (за змішаної форми державного правління).
Конституції не встановлюють підстав політичної відповідальності уряду, її настання значною мірою зумовлюється суб'єктивними причинами і пов'язується з урядовою політикою в цілому або з певного питання.
Політична відповідальність уряду перед парламентом полягає в тому, що фактично парламентська більшість оцінює діяльність уряду виходячи з інтересів партійно-політичних сил у парламенті. Тобто уряд здійснює свої функції доти, доки його діяльність задовольняє парламент.
В одних країнах уряд відповідальний перед парламентом (Угорщина) або перед обома палатами парламенту (Бельгія, Італія, Румунія, Японія), в інших - тільки перед нижньою палатою (Великобританія, Ірландія, Іспанія, Німеччина, Польща, Франція). Наприклад, у п. 1 ст. 39 Конституції Угорщини 1949 р. у редакції 2011 р. проголошено, що "Уряд відповідає за свою діяльність перед Національною Асамблеєю", у п. 1 ст. 108 Конституції Румунія 1991 р. зазначено, що "Уряд несе політичну відповідальність за свою діяльність тільки перед Парламентом", а у п. 4.1 ст. 28 Конституції Ірландії 1937 р. у редакції 1995 р. встановлено, що "Уряд відповідальний перед Палатою представників".
Політична відповідальність уряду перед главою держави полягає у тому, що у президентських республіках президент не тільки призначає міністрів і контролює їх діяльність, а й може звільнити з посади окремого міністра або усіх членів уряду на власний розсуд, у тому числі з політичних міркувань. Наприклад, у п. 9 ст. 93 Конституції Республіки Узбекистан 1992 р. визначено, що Президент Республіки Узбекистан "призначає та звільняє з посади Прем'єр-міністра, першого заступника, заступників Прем'єр-міністра, членів Кабінету Міністрів Узбекистан... із подальшим затвердженням їх Олій Меджлісом". При цьому, парламент не уповноважений самостійно ухвалювати рішення, прямим наслідком якого буде відставка міністра.
Політична відповідальність уряду одночасно перед парламентом і главою держави має місце за змішаної республіканської форми державного правління і є подвійною політичною відповідальністю уряду. Наприклад, у ст. 193 Конституції Португальської Республіки 1976 р. проголошено, що "Уряд несе відповідальність перед Президентом Республіки і Асамблеєю Республіки", у ч. 2 ст. 113 Конституції України 1996 р. встановлено, що "Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України.".
На сьогодні передбачено два різновиди політичної відповідальності уряду: колективна (солідарна) та індивідуальна. У більшості парламентарних країнах і країнах зі змішаною республіканською формами державного правління основними законами передбачена лише колективна (солідарна) політична відповідальність уряду перед парламентом (Іспанія, Молдова, Франція, Чехія, Японія). Наприклад, у ст. 108 Конституції Королівства Іспанія 1978 р. встановлено, що "за свою політичну діяльність Уряд несе солідарну відповідальність перед Конгресом депутатів", у ч. 3 ст. 20 Конституції Французької Республіки 1958 р. зазначено, що Уряд "відповідальний перед Парламентом.", у ч. 3 ст. 66 Конституції Японії 1946 р. визначено, що "Кабінет при здійсненні виконавчої влади несе колективну відповідальність перед Парламентом", у п. 1 ст. 104 Конституції Республіки Молдова 1994 р. проголошено, що "Уряд несе відповідальність перед Парламентом.".
Водночас, у деяких країнах (Італія, Німеччина, Перу, Польща, Словаччина, Словенія, Хорватія) принцип колективної відповідальності уряду не суперечить індивідуальній відповідальності його членів. Наприклад, у ч. 1 ст. 144 Конституції Республіки Словенія 1991 р. зазначено, що "... міністри несуть колективну відповідальність за роботу Уряду, а кожний міністр окремо відповідає за роботу свого міністерства", у ч. 2 ст. 112 Конституції Республіки Хорватія 1990 р. у редакції 2000 р. визначено, що "голова і члени уряду несуть солідарну відповідальність за рішення Уряду, а також персональну відповідальність за доручену їм область діяльності", у п. 1 ст. 114 Конституції Словацької Республіки 1992 р. проголошено, що "Уряд несе колективну відповідальність за виконання своїх повноважень перед національною Радою Словацької Республіки.", а у п. 1 ст. 116 цієї Конституції визначено, що "члени Уряду особисто підзвітні Національній Раді Словацької Республіки".
Індивідуальна відповідальність членів уряду перед парламентом (нижньою палатою) передбачена у конституціях Австрії, Бельгії, Греції, Данії, Естонії, Латвії, Литви, Македонії, Португалії, Сербії, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Чорногорії, Швеції. Наприклад, у ч. 2 ст. 92 Конституції Республіки Македонія 1991 р. встановлено, що "Уряд та кожен із його членів є підзвітними перед Зборами", у ст. 194 Конституції Португальської Республіки 1976 р. визначено, що "1. Прем'єр-міністр несе відповідальність перед Президентом Республіки та у межах політичної відповідальності Уряду - перед Асамблеєю Республіки. 2. Заступники Прем'єр-міністра і міністри несуть відповідальність перед Прем'єр-міністром та в межах політичної відповідальності Уряду - перед Асамблеєю Республіки".
Необхідно зазначити, що реалізація індивідуальної політичної відповідальності окремого члена уряду перед парламентом не тягне обов'язкової відставки уряду в цілому. У таких випадках питання про відставку конкретного члену уряду і відставку усього складу уряду вирішує на власний розсуд глава уряду з урахуванням політичної ситуації в країні. Наприклад, у ст. 59 ч. IV Конституції Латвійської Республіки 1922 р. у редакції 1998 р. зазначено, "якщо недовіру виражено окремому міністрові, то він йде у відставку, а замість нього Міністр - президент призначає іншу особу", у п. 3 ст. 116 Конституції Словацької Республіки 1992 р. визначено, що "Національна Рада Словацької Республіки може виразити недовіру окремому членові Уряду; в такому разі цей член Уряду звільніться з посади".
У президентських республіках, абсолютних і дуалістичних монархіях політична відповідальність уряду існує лише як відповідальність окремих міністрів перед главою держави. Наприклад, у п. III ст. 114 Конституції Азербайджанської Республіки 1995 р. зазначено, що "Кабінет Міністрів Азербайджанської Республіки підпорядковується Президенту Азербайджанської Республіки та йому підзвітний", у ст. 84
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конституційно-правова відповідальність уряду“ на сторінці 1. Приємного читання.
