Функції та типологія політичних систем

Політичні системи світу

Життєдіяльність політичної системи проявляється у процесі виконання нею певними методами і засобами своїх функцій (основних напрямів діяльності), які у своїй сукупності визначають структуру, інститути та процес дії системи. Функції політичної системи не зводяться до простої суми функцій її складових. Держава, політичні партії та інші інститути здійснюють притаманні їм функції, які можуть диференціюватися і деталізуватися у діяльності політичних підсистем та їхніх елементів. Усі функції політичної системи тісно взаємопов'язані між собою і певною мірою накладаються одна на одну.

Щодо суспільства в цілому політична система виступає як управлінська система. Загальне її призначення полягає у керівництві суспільством та управлінні суспільними справами. Т.Парсонс у своєї науковій праці "Соціальна система" визначив, що "функція політичної системи - це забезпечення інтеграції, розробки та реалізації цілей суспільства".

Існують різні наукові погляди щодо кількості та змісту функцій політичної системи, але основними серед них є:

• вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства;

• організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм його життєдіяльності, а також узгодження роботи та координація окремих елементів суспільства;

• легітимація, тобто діяльність, яка спрямована на узаконення політичної системи, приведення реального політичного життя у відповідність до офіційних політичних і правових норм;

• артикуляція інтересів, тобто пред'явлення вимог до осіб, які визначають політику та здійснюють державну владу;

• політична соціалізація, тобто придбання політичних знань та залучення людини до політичних цінностей;

• агрегація інтересів, тобто систематизація, узгодженість інтересів і потреб різних соціальних груп населення;

• стабілізація, тобто забезпечення цілісності та стабільності розвитку суспільної системи загалом;

• політична комунікація, тобто передача інформації та переконань як усередині влади, так і між владою і суспільством.

Функції політичної системи з урахуванням особливостей політичного простору й часу, конкретно-історичної ситуації та умов, досягнутого рівня розвитку економіки держави, політичної культури населення та політичної стабільності у суспільстві постійно змінюються, виникають нові та трансформуються ті, що вже існували.

Кожну функцію виконують різні політичні інститути. З метою їх узгодження у рамках політичної системи в цілому, виникає потреба у координації та субординації функцій. Координація - це узгодження функцій по горизонталі. Наприклад, координують свою діяльність політичні партії одного політичного напряму. Субординація - це узгодження функцій по вертикалі, підпорядкованість функцій одних компонентів іншим і всіх компонентів системи загалом.

Кожна політична система у різних історичних і національно-державних умовах, у кожній конкретній країні має свої певні особливості, форми і типи. З метою виокремлення різних груп систем, з'ясування спільного і відмінного між ними, закономірностей переходу від одних типів політичних систем до інших тощо існує типологія (класифікація) політичних систем.

Перші спроби типології політичних систем у вигляді розрізнення форм державного правління започаткував ще давньогрецький філософ Платон,

який вирізняв монархію, аристократію, тимократію, олігархію, демократію і тиранію. При цьому він вважав кожну наступну із цих форм гіршою за попередні.

Розширив класифікацію форм державного правління учень Платона Аристотель, який залежно від кількості правителів у державі та мети, яку вони переслідують, запропонував шестичленну систему. При цьому він виокремив три правильні форми правління - монархію, аристократію, політію, тобто коли правління здійснюється на благо всього населення на основі закону і три неправильні форми - тиранію, олігархію, демократію (охлократію), тобто коли правління здійснюється на благо правлячих груп не на основі закону, а на основі волі.

Значно пізніше, К.Маркс, спираючись на класові пріоритети, виокремив політичні системи рабовласницького, феодального, буржуазного (капіталістичного) і соціалістичного (комуністичного) суспільства. При цьому основним критерієм класифікації політичних систем виступає суспільно-економічна формація, а в її межах - економічний спосіб виробництва, який є домінуючим у конкретному суспільстві.

За типом легітимного політичного панування М.Вебер виокремив такі політичні системи: традиційні, харизматичні та раціонально-легальні. У політичних системах традиційного типу легітимність влади ґрунтується на стійкому переконанні у непорушності традицій і необхідності підкорення правителям, які здійснюють владу згідно з традиціями. У системах із харизматичним типом політичного панування основою легітимності влади є віра у виняткові особисті риси правителів, що об'єднуються поняттям харизма. За раціонально-легального типу легітимності влади у політичній системі ґрунтується на переконанні населення країни у тому, що правління здійснюється на законних підставах і у найкращий спосіб.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції та типологія політичних систем“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Держава в політичній системі суспільства

  • Структура політичної системи

  • Функції та типологія політичних систем
  • Політична система України

  • Тема 2. Держава як основний інститут політичної системи

  • Поняття та основні ознаки держави

  • Типологія держав

  • Функції держави

  • Тема 3. Форми держави

  • Форма державного правління

  • Форма державного устрою

  • Форма політичного режиму

  • Тема 4. Глава держави

  • Порядок заміщення посади глави держави у монархіях

  • Порядок заміщення посади глави держави у республіках

  • Повноваження глави держави

  • Змістовий модуль 2. Основні інститути політичної системи суспільства

  • Порядок формування парламенту і строк його повноважень

  • Внутрішня структура парламенту

  • Конституційно-правовий статус члена парламенту

  • Тема 6. Виконавча влада (уряд)

  • Порядок формування, структура та склад уряду

  • Компетенція уряду

  • Конституційно-правова відповідальність уряду

  • Тема 7. Місцеве самоврядування

  • Система місцевого самоврядування

  • Романо-германська (континентально-європейська) система

  • Структура та порядок формування органів місцевого самоврядування

  • Компетенція органів місцевого самоврядування та їх відносини з центральними органами держави

  • Тема 8. Політичні партії та партійні системи

  • Класифікація політичних партій

  • Партійні системи

  • Однопартійна система

  • Багатопартійна система

  • Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем

  • Пропорційна виборча система

  • Рекомендована література