Форма державного устрою

Політичні системи світу

• наявність загальнофедеральної податкової, митної та фінансово-грошової систем;

• наявність загальних збройних сил;

• суб'єкти федерації можуть мати зовнішні ознаки суверенітету (гімн, герб, прапор), але вони не володіють повним суверенітетом і не можуть бути суб'єктами міжнародного права, хоча у випадках договірних міжнародних відносин федерація може виступати як в цілому, так і кожний з її суб'єктів самостійно.

На сьогодні у світі існує 23 федеративні держави, у тому числі в Європі - 6 (Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Німеччина, Росія, Швейцарія), на американському континенті - 6 (Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Мексика, США), в Азії - 4 (Індія, Малайзія, Об'єднані Арабські Емірати, Пакистан), в Африці - 4 (Коморські острови, Нігерія, Танзанія, Ефіопія), в Австралії та Океанії - 3 (Австралія, Папуа - Нова Гвінея, Сполучені Штати Мікронезії).

Протягом другої половини ХХ ст. від федеративної форми державного устрою з різних причин відмовилися Індонезія, Камерун, Лівія,

Малі. У той час Бельгія в 1994 р. перетворилася з унітарної на федеративну державу.

До складу сучасних федеративних держав входить різна кількість суб'єктів. Наприклад, у Росії - 89, США - 50, Індії - 25, Німеччині - 16, Канаді - 10, Австралії - 6, Бельгії - 3. Необхідно зазначити, що кількість суб'єктів федерації не залежить від розмірів держави, а також самі суб'єкти різняться між собою як за розміром території, так і чисельністю населення. Території суб'єктів федерації мають різні назви: в Австралії, Бразилії, Венесуелі, Індії, Малайзії, Мексиці, Нігерії, Судані, США - штати; в Аргентині, Канаді, Пакистані - провінції; в Австрії, Німеччині - землі, у Швейцарії - кантони, у Росії, Сербії, Чорногорії - республіки, краї, області тощо.

Федеративні держави багатоманітні і тому їх можна класифікувати за різними ознаками. У практиці сучасного державотворення виділяють, як правило, національну та територіальну федеративну державу.

Територіальна федеративна держава

Побудована за територіальним принципом, де всі суб'єкти одно - або багатонаціональні, але жодна з національностей не має абсолютної більшості, або представники однієї національності проживають на території різних суб'єктів федерації, а в основу об'єднання покладено принцип загальних економічних, політичних, культурних інтересів.

Національна федеративна держава

Побудована з урахуванням багатонаціонального складу населення, що компактно проживає на території суб'єктів федерації і називається за основною (титульною) нацією.

Більшість сучасних федеративних держав побудовані за територіальним принципом (Австралія, Австрія, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Мексика, Німеччина, США), інші - за національним (Бельгія, Індія, Нігерія, Пакистан) або з урахуванням обох принципів (Канада, Росія, Швейцарія). Наприклад, згідно ст. 65 Конституції Російської Федерації 1993 р. до складу держави входять утворені за національним принципом - 21 республіка, одна автономна область і 10 автономних округів, за територіальним принципом - шість країв, 49 областей і два міста федерального значення (Москва, Санкт-Петербург).

Новітня історія свідчить, що федеративні держави, які побудовані за територіальним принципом, є більш міцними, аніж ті, в основу яких покладений національний принцип (колишній Радянський Союз, Чехословаччина, Югославія).

Одним з найбільш реальних шляхів переходу до федеративного державного устрою є утворення конфедерації.

Конфедерація - це тимчасовий союз суверенних держав, які добровільно об'єдналися на підставі договору для досягнення певних спільних державних цілей у політичній, економічній та військовій сферах зі збереженням свого суверенітету в повному обсязі.

Для конфедерації характерні такі основні ознаки:

• відсутність для всієї конфедерації спільної території та єдиного державного кордону;

• утворення конфедерації на основі договору між двома або кількома державами;

• конфедерація не створює будь-якої нової держави, суб'єкти конфедерації зберігають свій суверенітет;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма державного устрою“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Держава в політичній системі суспільства

  • Структура політичної системи

  • Функції та типологія політичних систем

  • Політична система України

  • Тема 2. Держава як основний інститут політичної системи

  • Поняття та основні ознаки держави

  • Типологія держав

  • Функції держави

  • Тема 3. Форми держави

  • Форма державного правління

  • Форма державного устрою
  • Форма політичного режиму

  • Тема 4. Глава держави

  • Порядок заміщення посади глави держави у монархіях

  • Порядок заміщення посади глави держави у республіках

  • Повноваження глави держави

  • Змістовий модуль 2. Основні інститути політичної системи суспільства

  • Порядок формування парламенту і строк його повноважень

  • Внутрішня структура парламенту

  • Конституційно-правовий статус члена парламенту

  • Тема 6. Виконавча влада (уряд)

  • Порядок формування, структура та склад уряду

  • Компетенція уряду

  • Конституційно-правова відповідальність уряду

  • Тема 7. Місцеве самоврядування

  • Система місцевого самоврядування

  • Романо-германська (континентально-європейська) система

  • Структура та порядок формування органів місцевого самоврядування

  • Компетенція органів місцевого самоврядування та їх відносини з центральними органами держави

  • Тема 8. Політичні партії та партійні системи

  • Класифікація політичних партій

  • Партійні системи

  • Однопартійна система

  • Багатопартійна система

  • Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем

  • Пропорційна виборча система

  • Рекомендована література