Президентська республіка встановлюється переважно в умовах двопартійної системи, вона є сучасною формою державного правління, до неї належать багато держав світу, в тому числі Азербайджан, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Ірак, Іран, Казахстан, Колумбія, Мексика, США, Таджикистан, Узбекистан, Уругвай, Чилі. Але до цього варто додати, що в Європі президентських республік де-юре, тобто за конституціями, не існує.
Недоліком президентської республіки є те, що вона, незважаючи на її зовнішній демократизм, має тенденцію до президентського авторитаризму, тобто широкі повноваження президента можуть призвести до надмірної централізації та узурпації влади, а також зловживання нею. Статистика свідчить про те, що у президентських республіках державні перевороти відбуваються частіше ніж у країнах з парламентарною формою правління. Так, за останні 150 років у латиноамериканських республіках відбулося 535 державних переворотів. Крім того, у рамках президентської республіки посилюється протистояння законодавчої та виконавчої влади, особливо коли обраний народом президент представляє одну політичну партію, а більшість депутатів парламенту належать до інших партій або їх блоків.
Парламентарна республіка - це форма державного правління, за якої державна влада належить парламенту, що обирається населенням країни і який формує повністю відповідальний перед ним уряд та інші вищі органи державної влади.
Ця форма державного правління насамперед притаманна розвиненим країнам, тому що вона передбачає досить високий рівень політичної та правової свідомості населення, розвиток партійної системи та демократії. Отже, в парламентарній республіці при дотриманні режиму конституційної законності правління завжди має партійний характер.
Основні ознаки парламентарної республіки:
• може існувати посада президента. Він є главою держави і, як правило, обирається парламентом чи спеціально створюваного на основі його складу колегією (Албанія, Греція, Естонія, Ізраїль, Індія, Італія, Мальта, Молдова, Німеччина, Туреччина, Угорщина, Чехія). Але у багатьох парламентарних республіках (Австрія, Болгарія, Ірландія, Ісландія, Литва, Македонія, Сербія, Словаччина, Чорногорія) президент все ж таки обирається безпосередньо виборцями на загальних прямих виборах;
• функції глави держави обмежені та відокремлені від функцій глави уряду. На главу держави покладені суто представницькі функції, а реальна влада належить главі уряду (прем'єр-міністру, канцлеру тощо). І тому президент на процес прийняття важливих політичних рішень не впливає;
• існує інститут контрасигнатури, тобто всі акти глави держави повинні бути підписані главою уряду чи відповідним міністром;
• уряд формується з представників політичних партій, які отримали на виборах більшість місць у парламенті, несе політичну відповідальність за свою діяльність перед парламентом, діє протягом строку повноважень парламенту. Це положення закріплене конституціями, законами чи звичаями у всіх без винятку парламентарних державах. Тобто уряд залишається при владі до тих пір, доки він має підтримку з боку більшості парламенту;
• парламент може висловити уряду вотум недовіри, який призводить до його відставки. Положення про вотум недовіри викладені в конституціях різних держав неоднаково. Так, в Італії уряд несе відповідальність перед обома палатами парламенту, а у Німеччині - тільки перед нижчою палатою парламенту. Наприклад, у ч. 1 ст. 67 Основного Закону ФРН 1949 р. проголошено, що "Бундестаг може виявити недовіру Федеральному канцлеру лише шляхом виборів більшістю голосів його наступника.".
У парламентарній республіці центром здійснення влади є уряд, а всі важелі влади у державі належать керівникам політичних партій, які мають більшість у парламенті. Очолює уряд лідер правлячої партії чи коаліції. Для зазначеної форми державного правління властивим є більш тісний взаємозв'язок, співробітництво і взаємодія гілок влади. Наприклад, у Великобританії розгляд законопроектів у парламенті майже в усіх випадках ініціюється кабінетом, а розпуск нижньої палати здійснюється королевою практично за рішенням прем'єр-міністра. Персональний склад кабінету формується за результатами виборів до нижньої палати, причому за особою, яка призначена на посаду члена кабінету зберігається мандат і місце у парламенті.
Парламентарна республіка є менш розповсюдженою формою правління, ніж президентська республіка. На сьогодні парламентарними республіками є: Албанія, Греція, Естонія, Ізраїль, Індія, Італія, Литва, Словаччина, Туреччина, Угорщина, Німеччина, Чехія та інші країни.
Недоліком парламентарної республіки є те, що в неї за багатопартійної системи, коли не вдається сформувати парламентську більшість, практично неможливо проводити цілеспрямовану державну політику, що в свою чергу призводить до чисельних криз та частої зміни урядів.
У ряді держав, з метою усунення недоліків, властивих президентській та парламентарній республікам, вдалися до спроби поєднання цих форм.
Змішана республіка - це форма державного правління, що характеризується поєднанням елементів парламентарної та президентської республік.
Зазначений термін не вживається в конституційних текстах жодної країни світу, але він набув поширення в політичному і фаховому середовищах, а в деяких випадках і офіційного визнання. Так, 20 березня 1996 р. Президент України Л.Кучма представляючи у Верховній Раді України проект нової Конституції України у своїй доповіді використав термін "змішана республіканська форма державного правління".
У змішаній республіці співвідношення повноважень вищих органів державної влади може бути різним і залежно від цього розрізняють парламентарно-президентську та президентсько-парламентарну республіки. Тобто, якщо основні повноваження у сфері виконавчої влади належать президенту, то ця форма є президентсько-парламентарною республікою, у разі зосередження відповідних повноважень в уряді, ця форма є парламентарно-президентською республікою.
Основні ознаки змішаної республіки:
• подвійність (дуалізм) виконавчої влади, тобто виконавча влада розподіляється на основі норм конституції між президентом і урядом;
• глава держави (президент) як і парламент, обираються безпосередньо громадянами на визначений конкретний строк. За певних умов парламент набуває право усунення президента з посади;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма державного правління“ на сторінці 4. Приємного читання.
