• наявність складної структури вищих державних органів влади та чітке законодавче визначення їх повноважень;
• наявність у всіх вищих державних органів державно-владних повноважень;
• одноособове або колегіальне прийняття рішень;
• юридична та політична відповідальність представників державної влади за свої дії та прийняті рішення, шляхом застосування до них спеціальної процедури: висловлення недовіри (імпічмент) президенту, відставка уряду, відкликання депутата;
• верховенство та обов'язковість рішень вищих державних органів для всіх нижчих органів.
В історії держав світу існували різні види республік: антична, середньовічна (феодальна), буржуазна, соціалістична. На сьогодні республіка є домінуючою формою державного правління, на разі у світі понад 150 держав є республіками. Джерелом влади в республіках є народ, який на певний, чітко визначений строк обирає найвищі представницькі органи держави. Республіка, як форма правління, є найзручнішою і досконалою формою здійснення державної влади. Наприклад, у розд. 4 ст. 4 Конституції США 1787 р. зазначено, що "Сполучені Штати гарантують кожному штатові в цій Спілці республіканську форму правління.", у ч. 1 ст. 1 Конституції Республіки Болгарія 1991 р. проголошено, що "Болгарія - республіка з парламентарним правлінням", у ч. 1 ст. 1 Конституції Греції 1975 р. визначено, що "державний устрій Греції - парламентарна республіка".
Залежно від обсягу державно-владних повноважень президента і парламенту республіки поділяються на президентські, парламентарні та змішані.
Президентська республіка - це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється всенародно обраним президентом, який поєднує повноваження глави держави і глави уряду.
Відповідний термін та похідні від нього іноді вживаються в конституціях: "президентська республіка" (Туркменістан), "республіка президентського типу" (Кіпр), "президентське правління" (Еквадор).
Основні ознаки президентської республіки:
• президент обирається населенням країни шляхом прямих загальних виборів або спеціальною колегією вибірників;
• президент поєднує повноваження глави держави і глави уряду, при цьому відсутня посада прем'єр-міністра;
• президент одноособово або з наступним схваленням парламенту формує уряд, який йому підзвітний;
• уряд несе політичну відповідальність перед президентом і діє протягом строку президентських повноважень;
• президент не має права розпуску парламенту, а парламент не може відправити у відставку міністрів;
• президент не підзвітний парламенту, проте має право відкладального вето щодо законів, прийнятих парламентом.
Жорсткий поділ державної влади у президентській республіці (законодавча влада належить парламенту, а виконавчу - очолює президент) передбачає формальну ізольованість кожної із гілок влади, а також відсутність між ними тісних функціональних відносин, і тому уряд при такій формі правління більш стабільний, а парламент більш незалежний від виконавчої влади, ніж у парламентарних республіках. Класичним прикладом зазначеної моделі президентської республіки є США, а також більшість країн Латинської Америки. Наприклад, Президент США не уповноважений вносити законопроекти до Конгресу і не наділений правом його розпуску. Водночас він має право відкладального вето щодо прийнятих Конгресом законів. Згідно з конституційними положеннями Президенту США належить виконавча влада. При цьому уряд не є колегіальним органом, а вважається дорадчою структурою при Президентові. Частину керівних посад у системі виконавчої влади він заміщує на власний розсуд, а при призначенні на посади членів кабінету та деякі інші керівні посади йому необхідна підтримка верхньої палати - Сенату. Керівні посадові особи в системі виконавчої влади несуть політичну відповідальність виключно перед Президентом США.
В основних законах по-різному визначений статус президента стосовно виконавчої влади. В одних встановлено, що йому належить виконавча влада (Аргентина, Венесуела, Нікарагуа), в інших - що він її здійснює (Еквадор, Колумбія).
Крім цих особливостей, що стосуються в основному внутрішньої структури виконавчої влади та деяких конституційно оформлених приписів, є більш суттєві відмінності. Так, у всіх президентських республіках Латинської Америки встановлено право законодавчої ініціативи президента, в Перу, Узбекистані, Уругваї, Чилі президент має право за певних умов достроково припинити повноваження парламенту, а в Туркменістані - навіть без такої альтернативи.
Необхідно зазначити, що відсутність відповідальності президента перед парламентом не означає, що його не можна усунути з посади і притягнути до відповідальності. Наприклад, згідно ст. 108 Конституції України 1996 р. "повноваження Президента України припиняються достроково у разі: 1) відставки; 2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті", а у розд. 4 ст. ІІ Конституції США 1787 р. зазначено, що "Президент . Сполучених Штатів усувається з посади у порядку імпічменту за обвинуваченням у державній зраді, хабарництві чи в інших тяжких злочинах та проступках".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма державного правління“ на сторінці 3. Приємного читання.
