Європейська Комісія

Основи європейської інтеграції

• 16) розвитку та гуманітарної допомоги;

• 17) податків і митного союзу;

• 18) конкуренції;

• 19) сільського господарства та розвитку сільських територій;

• 20) зовнішніх відносин і європейської політики сусідства;

• 21) внутрішнього ринку та послуг;

• 22) зайнятості, соціальних справ і рівних можливостей,

• 23) торгівлі;

• 24) енергії.

Згідно з Договором про Європейський Союз, вплив на затвердження складу Комісії має Європейський Парламент. Уся процедура виборів охоплює чотири фази. Спочатку уряди держав — членів спільно і за згодою Європейського Парламенту обирають голову Комісії. Потім уряди, за погодженням з головою, визначають своїх кандидатів на членів Комісії. Після затвердження Парламентом голови і членів Комісії простою більшістю голосів відбувається призначення Комісії Радою ЄС.

Відповідно до Ніццького договору, голову обирає Рада ЄС на рівні керівників урядів і держав. Це призначення схвалює Європейський Парламент. Потім Рада, також голосуючи кваліфікованою більшістю голосів, за погодженням з головою визначає список членів Комісії. Це рішення підлягає затвердженню Європейським Парламентом. Крім того, Ніццьким договором зміцнено позицію голови Комісії.

Комісія працює за принципом колегіальності, тобто рішення ухвалюються колегією комісарів, які несуть колективну політичну відповідальність перед Європейським Парламентом. Отже, внести пропозицію про вотум недовіри стосовно окремого комісара не можна; це можна зробити лише стосовно цілої Комісії. У разі затвердження такого вотуму Комісія повинна бути усунена від виконання обов'язків у повному складі. Однак окремі комісари можуть бути відкликані своїми урядами або Європейським Судом. Дотепер роботу Комісії було достроково припинено лише одного разу — у 1999 році, коли Комісію під головуванням Жана Сантера звинувачено у некомпетентності та корупції. Тоді Комісія подала у відставку.

Резиденцією Комісії є Брюссель. Європейська Комісія збирається щонайменше раз на тиждень, зазвичай у середу. Засідання є закритими і на них обговорюються питання, запропоновані кабінетами комісарів. Принципи функціонування Комісії визначаються правилами внутрішнього розпорядку. Кожен член Комісії має один голос, а рішення ухвалюються звичайною більшістю голосів.

Адміністративною базою Комісії є політичні кабінети комісарів і генеральні директорати. Генеральні директорати нагадують міністерства і діляться на директорати, а директорати — на відділи. Компетенції, кількість працівників та організаційна структура окремих генеральних директоратів різняться. Зараз функціонують 16 директоратів, найважливішими серед яких є директорати у справах сільського господарства та сільських територій, регіональної політики, внутрішнього ринку та послуг, зайнятості та справ торгівлі. Окрім того, при Комісії діють так звані спеціальні служби: Генеральний Секретаріат, Управління з правових питань, Статистичне управління — ЄВРОСТАТ, Адміністрація митного союзу, Управління безпеки, Управління офіційних публікацій Європейських співтовариств, Агенція забезпечення Євроатому, а також інформаційно-пресові служби.

Однією з найважливіших компетенцій Європейської Комісії є право законодавчої ініціативи. В межах більшості процедур ухвалення рішень Комісія подає Раді ЄС та Парламенту законодавчі пропозиції. Лише в сфері спільної зовнішньої політики і безпеки, а також правосуддя та внутрішніх справ Комісія ділить це право з державами — членами, які також можуть виступати з законодавчої ініціативою. Комісія також має виконавчі повноваження, оскільки виконує функції, передані їй Радою ЄС; зокрема, має повноваження видавати правові акти, найчастіше це рекомендації та висновки. Окрім того, як виконавчий орган ЄС Комісія несе відповідальність за управління бюджетом ЄС і його виконання. Більшість витрат здійснюють місцеві або національні органи влади, а Комісія контролює їх. Європейський Парламент, на підставі позитивної оцінки Європейського суду аудиторів, схвалює діяльність Комісії з виконання бюджету. Комісія виконує також контрольну функцію. Інколи її називають "охоронцем договорів", оскільки вона контролює застосування права Європейського Союзу державами — членами, підприємствами, фізичними особами, а також інституціями та органами ЄС. Особливі компетенції Комісія має в сфері політики конкуренції. Якщо порушено її принцип, вона має право накладати грошові санкції на підприємства та фізичних осіб.

Також до компетенції Комісії належить представлення ЄС у зовнішніх відносинах. Від імені цілого ЄС вона укладає торгові та митні договори (ст. 133 Договору про заснування Європейського співтовариства), договори про об'єднання третіх країн (ст. 310), договори про співпрацю з третіми країнами і міжнародними організаціями (ст. 133, 181 і 300), а також договори про приєднання нових держав (ст. 49 Договору про Європейський Союз). Комісія також веде переговори у зовнішніх відносинах, налагоджує дипломатичні відносини і співпрацює з дипломатичними місіями, представляє ЄС на форумах таких міжнародних організацій, як Світова організація торгівлі (СОТ) і ООН, а також підтримує державу, яка головує, в представленні становища ЄС у справах спільної зовнішньої політики та безпеки.

Наступний розділ:

Європейський Парламент

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи європейської інтеграції» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Європейська Комісія“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зародження європейських інтеграційних процесів

  • Проблеми суверенітету та європейської інтеграції

  • Європейська інтеграція та наднаціональність співтовариств

  • Етапи економічної інтеграції

  • Договір про Європейський Союз

  • Амстердамський договір

  • Інституційна система європейського союзу

  • Рада Європейського Союзу

  • Європейська Комісія
  • Європейський Парламент

  • Суд Європейського Союзу

  • Система ухвалення рішень

  • Процедура ухвалення рішень

  • Процедура погодження

  • Бюджет європейського союзу

  • Бюджетна процедура

  • Структура бюджету

  • Зовнішні відносини європейського союзу

  • Дипломатичні відносини

  • Договірна здатність

  • Спільна зовнішня політика та політика безпеки

  • Розширення європейського союзу

  • Заявки на членство

  • Партнерство для членства

  • Держави-кандидати та члени європейської асоціації вільної торгівлі

  • Економічний і валютний союз

  • Процес творення

  • Євро

  • Розмежування компетенцій

  • Спільний внутрішній ринок

  • Усунення фізичних і технічних бар'єрів

  • Вільний рух осіб

  • Вільний рух послуг

  • Свобода підприємницької діяльності

  • Визнання дипломів

  • Рух платежів

  • Частина II. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу

  • Розділ І. Загальні положення

  • Розділ ІІ. Положення щодо демократичних принципів

  • Розділ IV. Положення щодо посиленої співпраці

  • Глава 2. Спеціальні положення про спільну зовнішню та безпекову політику

  • Розділ VI. Прикінцеві Положення

  • Консолідована версія договору про функціонування європейського союзу

  • Розділ II. Положення загального застосування

  • Частина два. Громадянство союзу та недискримінація

  • Частина три. Політики союзу та внутрішня діяльність

  • Розділ III. Сільське господарство та рибальство

  • Розділ IV. Вільний рух осіб, послуг та капіталу

  • Розділ V. Простір свободи, безпеки та правосуддя

  • Розділ VI. Транспорт

  • Розділ VII. Спільні правила конкуренції, оподаткування та наближення законодавства

  • Розділ VIII. Економічна та монетарна політика

  • Розділ IX. Зайнятість

  • Розділ X. Соціальна політика

  • Розділ XI. Європейський соціальний фонд

  • Розділ XIII. Культура

  • Розділ XV. Захист прав споживачів

  • Розділ XVII. Промисловість

  • Розділ XIX. Дослідження, технічний розвиток і космос

  • Розділ XX. Довкілля

  • Розділ XXI. Енергетика

  • Частина чотири. Асоціювання заморських країн та територій

  • Частина п'ять. Зовнішня діяльність союзу

  • Розділ IV. Обмежувальні заходи

  • Частина шість. Інституційні та фінансові положення

  • Розділ II. Фінансові положення

  • Розділ III. Посилена співпраця

  • Частина сім. Загальні та прикінцеві положення