При цьому слід ураховувати особливості динаміки функціонування складних відкритих нелінійних динамічних систем в умовах дестабілізації, головна з яких полягає у можливості спонтанної ініціації динамічного хаосу у детермінованих ситуаціях.
Як зазначалося, націобезпекознавство розглядає національну безпеку як складну нелінійну відкриту, динамічну систему. Як міждисциплінарний напрям досліджень вона має об'єднати фрагментарні підходи до її аналізу у цілісну, завершену систему. Глобальні загрози і небезпеки зумовлюють створення у межах цього наукового напряму прикладної теорії державного управління системою національної безпеки, в якій фундаментальною методологією має стати методологія синергетики.
Постає запитання: чому синергетика? Зазначимо, що з появою квантової механіки виникло і закріпилось уявлення про те, що єдиного підходу у науці взагалі бути не може. Ця думка виражена у поглядах одного з фундаторів квантової механіки Нільса Бора, який вважав, що описати процеси, які протікають в оточуючому нас середовищі, за допомогою однієї мови неможливо. Це спричинило утвердження думки про необхідність різних визначень, у кожному з яких виразніше виявляються певні особливості досліджуваного явища. Але аналіз еволюційних змін уможливлює зазначити, що даний погляд виявився помилковим. Життя поставило вимоги до розроблення універсального єдиного підходу, у межах якого виявляються і знаходять пояснення численні явища об'єктивної дійсності. На це зараз і претендує синергетика, яка розглядає механізми функціонування динамічних нелінійних систем. Використання методології даної науки наближає нас до розв'язання складного завдання: інтеграції наук, реалізації тенденції мультіпарадигмальності, описання усіх явищ природи з одного погляду. І саме синергетика уможливлює наблизитись до вирішення цього завдання, бо в ній описуються точні, природничі і суспільні науки на рівних правах.
Звичайно, що інтеграція наук — шлях аж ніяк не легкий. Тому маємо застосовувати спільні зусилля, спільні дії. До речі, з грецької слово "спільний" означає "см"", а дії — "ергос", саме тому наука і отримала назву синергетика.
Націобезпекознавство виступає базою, стратегією і апаратом системно узгодженого розв'язання завдань щодо виявлення, розпізнавання, прогнозування і мінімізації дії систем дестабілізації у реальному масштабі часу в умовах неповноти, невизначеності, неточності, неочевидності і суперечності висхідної інформації та за неусувного граничного обмеження часу на цикл формування і реалізації рішень по запобіганню наслідкам дії цих систем.
Реальне націобезпекознавство — це не відтворення різних ідей у різноманітних сполученнях і комбінаціях, а відображення у термінах і поняттях даної теорії динаміки системи національної безпеки як дійового механізму забезпечення національних інтересів. Націобезпекознавство є невіддільною від сучасного управлінського, геополітичного та геоісторичного звання, від головних тенденцій суспільного розвитку і глобальних проблем сучасності, передусім формування системи глобальної безпеки. З огляду ідеалів громадянського суспільства і критеріїв оцінки НБЗ її змістом є зростання гуманістичних начал усього нормативно-правового поля, в якому адекватне місце знайшли ідеї свободи, справедливості, всезагального блага.
Звичайно, що даний науковий напрям не є назавжди визначеним зводом непорушних правил і постулатів. Ми також усвідомлюємо, що окремі його положення можуть, матимуть і повинні мати дискусійний характер. Водночас не слід зневажати і фактом, що націобезпекознавство зачіпає одну з ключових, фундаментальних та іманентних потреб — потребу у безпеці, через що її актуальність і важливість є очевидною. Саме це надає більшої забарвленості і насиченості дискусіям, що точаться навколо стратегій забезпечення національної безпеки, саме це відрізняє даний науковий напрям від інших, які, розглядаючи важливі онтологічні питання, не торкаються безпосередніх інтересів людини. З цього приводу влучно висловився Т. Гоббс, зазначаючи: "...не сумніваюсь, що якщо б істина, що три кути трикутника дорівнюють двом кутам квадрату, суперечила праву будь-кого на владу або інтересам тих, хто вже нею володіє, то оскільки це було б у владі тих, чиї інтереси зачеплені цією істиною, вчення геометрії було б якщо не заперечене, то витиснене через спалення усіх книг по геометрії".
Загалом прогресом у розвитку будь-якої теорії, у тому числі і націобезпекознавства, є постановка І запропонування варіантів, шляхів вирішення будь-якої важливої проблеми, хоча б і сполучених із невірним її вирішенням, або подоланням старого, мертву що-го теоретичний пошук світогляду, навіть якщо воно замінюється світоглядом, заснованим на помилковій методології.
Сутність і зміст націобезпекознавства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВСТВА)“ на сторінці 4. Приємного читання.
