Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління

Національна безпека України

Загрози інформаційній безпеці, з одного боку, є організаційним компонентом системи управління національною безпекою, а з іншого — слугують індикатором ефективності її функціонування. Адже реалізація загроз і переростання їх у небезпеки свідчить про неефективність функціонування даної системи, і навпаки. На сьогодні розглядати будь-які загрози в інформаційній сфері необхідно з урахуванням того контексту, в якому вони виникають і знаходять свій вияв. Найбільш небезпечною на даному етапі розвитку українського суспільства є інформаційні війни.

Поняття інформаційної війни

Намагання у повній мірі усвідомити усі грані поняття інформаційної війни нагадують здебільшого намагання сліпих, які прагнуть зрозуміти природу слона: той, хто дотикає ногу, кличе її деревом; хто дотикає хвоста — називає його канатом. Відверто скажемо, що питання формування понятійного апарату у сфері інформаційних відносин ще остаточно не вирішені. І передусім це пов'язано із несформованістю загальної теорії національної безпеки та її понятійного апарату.

Передусім хотіли б наголосити на тій обставині, що чисельність трактувань даного поняття має більш глибинні корівня, ніж це може здатися на перший погляд. Йдеться про несформованість загальної теорії національної безпеки, а отже і базового висхідного алгоритму будови понятійного апарату. Ми лише акцентуємо увагу на тій обставині, що формування понятійного апарату інформаційної безпеки є неможливим без формування даного апарату в рамках загальної теорії національної безпеки націобезпекознавство", основа якої ми розглядали у першому розділі.

Більш того, його формування має бути обумовлено і корелювати із останнім. Не можна, наприклад, визначати інформаційну безпеку, використовуючи формулу: захищеність від..." у той час як поняття національної безпеки (тобто родового поняття) визначається через формулу: управління загрозами та небезпеками. Певна річ, що понятійний апарат відповідних теорій, які слугують інструментом пізнання тих чи інших явищ у конкретних сферах життєдіяльності, не може розвиватися синхронно. Втім фундаментальні принципи його формування мають бути дотримані. За інших умов говорити про формування загальної теорії національної безпеки, а в її межах приватних теорій національної безпеки, зокрема теорії інформаційної безпеки, а отже і науково обґрунтованої цілісної концепції забезпечення національної безпеки стає неможливим.

На сьогодні саме інформаційні війни становлять собою найбільшу небезпеку нормальному функціонуванню системи органів державного управління. Це й обумовлює детальной розгляд питань щодо визначення поняття та і встановлення сутнісних ознак інформаційної війни.

Вперше термін "інформаційна війна" з'явився наприкінці 80-х років ХХ століття. Вів став результатом плідної праці теоретиків збройних сил США і став уживаним після вдало проведеної роботи по знищенню СРСР. Активного застосування даний термін набув під час проведення воєнної компанії США в Іраку у 1991 році, де вперше були не лише застосовані інформаційні технології, а було відкрито наголошено на цьому, що спричинило ще більший резонанс.

Передусім, коли йдеться про будь-яку війну, включаючи інформаційну, то слід говорити про певний стан взаємовідносин між противниками. Здебільшого це не є присутнім, тому застосування даного терміну, на нашу думку, носить псевдонауковий характер. Інформаційна війна виникає з нових підходів до застосування інформації, визначення її ролі та місця. Можна виділити два трактування поняття інформаційної війни: гуманітарну і технічну.

Наприклад, Л.Павлютенкова зазначає, що у гуманітарному сенсі інформаційна війна становить собою активні методи трансформації інформаційного простору, що знаходить свій вираз у системі нав'язування моделей світу, які покликані забезпечити бажані типи поведінки, атаках на структури породження інформації - процеси міркувань. У той же час технічне трактування даного поняття полягає у тому, що за допомогою спеціальних програм руйнується обладнання, програмне забезпечення тощо.

Отже аналіз даного бачення певних процесів в інформаційній сфері дозволяє з високою долею вірогідності говорити пpo підміну понять, оскільки війна за своїм значенням означає етап, у якому держави застосовують одна проти одної усі форми тиску з дотриманням дії законів та звичаїв ведення війни (jas in bello). Втім наведений приклад бачення поняття інформаційної війни дає усі підстави стверджувати, що описані вище ознаки не складають даного поняття.

Безперечним є той факт, що формування інформаційного суспільства стає не просто фактом, а все більше починає впливати на формування державної політики інформаційної безпеки. Досягнення тих чи інших цілей виявилося можливим із затісуванням лише інформаційних технологій, які б чинили вилив на суспільну свідомість. Одним із проявів застосування даного методу с сильний часовий пресинг на суб'єктів управління національною безпекою, який не залишає їм часу на прийняття виваженого, такого, що відповідає українським національним інтересам, рішення. Відтак, досягнення певних геополітичних та інших важливих цілей уможливлюється за допомогою не воєнних методів.

Сумний досвід не приділений необхідної уваги даним питанням спричинив розпад СРСР, могутньої держави, яка до 1991 року була єдиним реальним конкурентом США у володарюванні світом. Саме це надає можливість стверджувати про необхідність розроблення концепції інформаційного стримування. Події із касетним скандалом у 2001 році, витівки офіцера безпеки українського посольства в Німеччині В. Кравченка у лютому 2004 року та ряд інших прикладів дають усі можливості стверджувати, що в У країні поки відсутня розроблена на концептуальному рівні концепція забезпечення інформаційної безпеки. Більш того, аналіз сучасної геополітичної обстановки дає нам усі підстави зробити висновок, що проти України здійснюються широкомасштабні інформаційні акції, спрямовані на дискредитацію, дезорганізацію, підрив іміджу та дестабілізацію нашої держави. І передусім цей вилив чиниться на систему управління національною безпекою.

Не можна не оминути і того питання, що так звана четверта влада — ЗМІ відіграла не останню роль в закріпленні у свідомості пересічного громадянина терміну "інформаційна війна". При чому під останнім ЗМІ здебільшого розуміють зливання компромату через засоби масової інформації, здебільшого електронні. Ідеальним засобом для цього є Інтернет, який надає можливість розповсюджувати будь-яку інформацію без будь-яких обмежень. При чому характерним є те, що по Україні процент використання Інтернету не перевищує 10, у той час як у Європі він дорівнює близько 75 відсотків. Таким чином сталася парадоксальна ситуація, коли імідж України руйнується ззовні, при чому зсередини більшість населення навіть і гадки не має про це.

Що стосується іншого розуміння поняття інформаційної війни, себто, технічного, то тут обов'язковою умовою є те, що ведення інформаційної війни є результатом узгодженої діяльності з використання інформації як зброї ведення бойових дій у будь-якій сфері життєдіяльності. При цьому інформаційна війна включає наступні дії:

• здійснення впливу на інфраструктуру систем життєзабезпечення — телекомунікації, транспортні мережі, електростанції тощо;

• промисловий шпіонаж — порушення прав інтелектуальної власності, розкрадання патентованої інформації, викривлення або знищення важливих даних, проведення конкурентної розвідки;

• хакінг — злам і використання особистих даних, ідентифікаційних номерів, інформації з обмеженим доступом тощо.

Безперечно, якщо ми говоримо про інформаційну війну, то вочевидь зрозумілим є факт, що даний термін є найбільш спорідненим із воєнними. Тому, коли йдеться про інформаційну війну, то слід говорити про існування рішучої і небезпечної діяльності, пов'язаної із реальними бойовими діями. Більш того, за даного випадку постає необхідність у виокремленні декількох підвидів інформаційних війн: кібернетична війна, електронна війна, психотропна війна, психотропна війна, штабна війна, психологічна, енерго-інформаційна війна.

Таке розуміння інформаційної війни дає можливість погодитись із визначенням поняття інформаційної війни, яке мається у збройних силах США. Отже, інформаційна війна — дії, що вчинюються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному забезпеченні безпеки власної інформації і інформаційних систем. Одним з прикладів є існування спеціальної програми запису усіх телефонних дзвінків, що виходять за кордон США на спеціальну апаратуру. За допомогою такої програми усі телефонні дзвінки, що виходять за межі країни записуються, а потім пропускаються через спеціальний пристрій, який за допомогою пошукових систем за ключовими словами здійснює виявлення та ідентифікацію важливої інформації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВСТВА)

  • Сутність і зміст націобезпекознавства

  • Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства

  • Основні категорії націобезпекознавства

  • Націобезпекознавство в системі наук

  • Архітектура наукового підходу до вивчення складових національної безпеки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 2. УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ

  • Система забезпечення національної безпеки України

  • Мета, завдання і функції системи забезпечення національної безпеки України

  • Принципи побудови та функціонування системи забезпечення національної безпеки

  • Сили та засоби забезпечення національної безпеки України

  • Гарантії ефективного управління національною безпекою

  • Система управління національною безпекою України

  • Структура системи управління національною безпекою

  • Компетенція Президента України у забезпеченні національної безпеки України

  • Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою

  • Компетенція Верховної Ради України в сфері забезпечення національної безпеки

  • Національний банк України

  • Сили забезпечення національної безпеки України

  • Роль ОВС України в управлінні національною безпекою

  • Роль Служби безпеки України в управлінні національною безпекою

  • Роль Державної митної служби в управлінні національною безпекою

  • Завдання Управління державної охорони України у сфері управління національною безпекою

  • Роль сил спеціального призначення у забезпеченні національної безпеки України

  • Висновок

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 3. ПРАВО І НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Поняття та зміст нормативно-правового забезпечення національної безпеки

  • Роль права в забезпеченні національної безпеки

  • Методологія формування правового поля забезпечення національної безпеки України

  • Принципи формування нормативно-правового поля забезпечення національної безпеки

  • Методологія формування Концепції національної безпеки України

  • Поняття та зміст Концепції національної безпеки

  • Основні підходи до формування доктрин національної безпеки

  • Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"

  • Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки

  • Висновки

  • Розділ 4. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Поняття та зміст інформаційної безпеки

  • Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління
  • Поняття та види загроз національним інтересам та національній безпеці в інформаційній сфері

  • Теоретичні аспекти формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Мета функціонування, завдання системи забезпечення інформаційної безпеки

  • Методи забезпечення інформаційної безпеки

  • Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенція її складових

  • Державна політика національної безпеки а інформаційній сфері

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 5. ГЕОПОЛІТИЧНА БЕЗПЕКА ТА ЇЇ СТАН НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Джерела геополітики

  • Предмет геополітики

  • Поняття геополітичної безпеки

  • Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики

  • Сучасні загрози геополітичній безпеці

  • Система забезпечення геополітичної безпеки

  • Пріоритетні напрями забезпечення геополітичної безпеки

  • Висновки

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Екологічні закони та головні принципи екологічної безпеки

  • Основні риси та критерії екологічної безпеки Екологічній безпеці властиві певні риси.

  • Поняття та види загроз національній безпеці в екологічній сфері

  • Система екологічної безпеки

  • Державна система забезпечення екологічної безпеки

  • Напрями забезпечення національної безпеки в екологічній сфері

  • Висновки

  • Розділ 7. ВОЄННА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

  • Основні загрози воєнній безпеці України

  • Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки

  • Існуючі та прогнозовані загрози воєнній безпеці України

  • Система воєнної безпеки України

  • Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування

  • Складові системи воєнної безпеки і їх повноваження

  • Аналіз стану системи воєнної безпеки

  • Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи воєнної безпеки України

  • Особливості реформування Збройних сил України

  • Проблеми реформування Збройних сил України

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 8. СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • Стратегія національної безпеки США

  • Управління національною безпекою в Китаї

  • Політика безпеки Німеччини

  • Політика національної безпеки Франції

  • Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті

  • Концепція національної безпеки Монголії

  • Концепція національної безпеки Республіки Молдова

  • Концепція національної безпеки Республіки Білорусь

  • Концепція національної безпеки Російської Федерації

  • Висновки

  • Розділ 9. НЕДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ

  • Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України

  • Види загроз національній безпеці України

  • Джерела загроз національній безпеці України

  • Методи забезпечення національної безпеки України

  • Напрями недержавного управління національної безпекою України у різних сферах суспільного життя

  • У сфері внутрішньої політики

  • В інформаційній сфері

  • У сфері науки і техніки

  • У сфері духовного життя

  • У сфері оборони

  • У сфері екології

  • У сфері безпеки державного кордону

  • Політика забезпечення національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації

  • Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки України

  • Основні функції недержавної системи забезпечення національної безпеки України

  • Сутність та зміст менеджменту недержавної системи безпеки

  • Сутність та зміст менеджменту НСБ

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 10. БЕНЧМАРКІНГ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Поняття та сутність бенчмаркінгу

  • Поняття бенчмаркінгу

  • Механізм бенчмаркінгу

  • Принципи та методи бенчмаркінгу

  • Етапи проведення бенчмаркінга

  • Перспективи бенчмаркінгу безпеки

  • Перспективи розвитку бенчмаркінгу безпеки в Україні

  • Висновки

  • Перелік питань до підсумкового заняття з курсу "НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ"