Відповідно до Закону України "Про основи національної безпеки України" до основних напрямів політики національної безпеки в інформаційній сфері належать:
• забезпечення інформаційного суверенітету України;
* вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;
* активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживанням службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;
• забезпечення неухильного дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері і переслідування журналістів за політичні позиції;
• вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.
Державна політика національної безпеки в інформаційній сфері має створювати умови для реалізації конституційного права громадян своєї держави вільно отримувати і використовувати інформацію для вирішення таких важливих завдань, як формування національного інформаційного простору, включення його до світового інформаційного простору на засадах забезпечення інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки і формування демократично орієнтованої свідомості.
Головною метою державної політики національної безпеки в інформаційній сфері є створення необхідних економічних і соціокультурних умов, правових і організаційних механізмів формування, розвитку і забезпечення ефективного використання національних інформаційних ресурсів у всіх сферах життєдіяльності особи, суспільства і держави як органічного організму.
У цілому ж напрями державної політики мають відповідати загрозам НБ в інформаційній сфері, а також враховувати потенціал системи забезпечення, тобто основні завдання, які вона не тільки зобов'язана, а й може виконувати. Відтак, напрями даної політики можуть також розглядатися крізь призму завдань системи забезпечення інформаційної безпеки, які ми розглядали вище.
На мій погляд, також доцільно прискорити розроблення і прийняття Доктрини інформаційної безпеки України, яка має розвивати положення Концепції національної безпеки України відповідно до інформаційної сфери. Теоретичні питання щодо формування доктрин викладені нами у 3 розділі.
Основним призначенням доктрини інформаційної безпеки є закріплення методології і формування єдиної системної мети прийняття усього циклу законодавчих актів у сфері забезпечення інформаційної безпеки. Дані акти мають бути спрямовані на врегулювання суспільних відносин з наступного кола ключових питань:
• використання інформаційної структури і телекомунікацій;
• доступу до інформації;
• захисту інформації від несанкціонованого доступу і від її витоку по технічних каналах;
• захисту громадян, суспільства і держави від хибної недобросовісної інформації;
• захисту інформації телекомунікаційних мереж від неправомірних дій;
• забезпечення техногенної безпеки, у тому числі в області її інформаційних аспектів і боротьби з технологічним тероризмом.
До основних напрямів дій Кабінету Міністрів України можна віднести наступні:
• розроблення та підписання двосторонніх і багатосторонніх угод у сфері інформаційної безпеки;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державна політика національної безпеки а інформаційній сфері“ на сторінці 1. Приємного читання.
