Україна в черговий раз перебуває у стадії становлення. Процес створення єдиної вертикалі державної влади ще не завершений. Рішення найвищих органів державної влади виконуються не повністю, а в окремих випадках і зовсім ігноруються. Слабкість державної влади негативно позначається на стані системи воєнної безпеки.
У даний час відвертість і доступність практично всіх нормативних правових актів, що регулюють різні сторони діяльності в області забезпечення воєнної безпеки, дозволяє ознайомитися, а за необхідності і глибоко вивчити їх.
Аналіз існуючих законів і нормативних правових актів показує:
• по-перше, практично всі закони (нормативні правові акти) е лише зборами норм, що встановлюють правове положення (статус) конкретних спецслужб. Вони побудовані приблизно за одною схемою: правова основа діяльності даного органу, його завдання, коло повноважень (права і обов'язки), правове положення співробітників (соціальні гарантії і пільги), система контролю і нагляду за діяльністю даного органу;
• по-друге, багато прийнятих до виконання законів і нормативні правові акти є лише документами загального характеру, а зміст дозволяє іноді подвійно їх тлумачити. У них відсутній порядок конкретних дій, алгоритм реалізації, що призводить подеколи до утруднення в їх реалізації;
• по-третє, ряд чинних законів і нормативно-правових актів державного масштабу є документами, розробленими без можливого прогнозу розвитку країни, обстановки, що складається як зовні, так і усередині держави, відповідності національним інтересам і не проголошеному зовнішньополітичному курсу;
• по-четверте, в документах різних відомств положення, підходи до рішення і основні принципи носять подеколи суперечливий характер;
• по-п'яте, частина прийнятих законів і нормативно-правових актів не діють, оскільки відсутній механізм їх реалізації;
• по-шосте, зважаючи на часте порушення послідовності розробки і ухвалення ряду законів і нормативних правових актів, відбувається неузгодженість в діях державних структур з питань забезпечення воєнної безпеки. Даний недолік обумовлений відсутністю остаточно сформульованих мети — порядку розробки системи законодавчих актів з питань забезпечення національної безпеки в цілому, і питань забезпечення воєнної безпеки зокрема, а також єдиного керівництва з боку держави в питаннях розробки, ухвалення і реалізації нормативних правових актів.
Аналіз діяльності державних органів і громадських організацій по забезпеченню воєнної безпеки дає можливість дійти висновків, що:
• функціонування практично всіх органів і організацій носить роз'єднаний характер, оскільки немає чітко сформульованої концепції їх спільної діяльності в системі воєнної безпеки;
• нерідко при рішенні питань забезпечення воєнної безпеки відсутня координація з боку держави;
• часто відомчі інтереси при рішенні питань забезпечення воєнної безпеки переважають над інтересами спільно вирішуваної задачі;
• недосконалість законодавчої і нормативної бази, регламентуючих діяльність органів і організацій, несприятливо позначається на вирішенні проблем воєнної безпеки;
• некомпетентність дуже часто змінюваних керівників, відсутність у них практичних навиків веде до зниження ефективності рішення практичних питань забезпечення воєнної безпеки;
• низька якість аналізу і прогнозування розвитку подій як усередині країни, так і на міжнародній арені, здійснюване відповідними структурами, призводить до серйозніших наслідків їх розвитку, а часто — появі значних людських жертв.
На стан воєнної безпеки країни негативно впливає нестійкість функціонування вітчизняної економіки, зниження науково-технічного потенціалу. Сьогодні економічні можливості воєнної безпеки України обмежені за багатьма параметрами. Особливо небезпечно катастрофічне зниження рівня валового внутрішнього продукту. Економічний фундамент системи воєнної безпеки країни підривається і невизначеністю характеру взаємин власників підприємств різних форм власності з елементами цієї системи.
У критичному стані перебуває виробничо-технологічний потенціал оборонної промисловості. Відсутність фінансування фактично блокує створення зброї нового покоління. При існуючому рівні фінансування, через 2-3 роки можуть бути втрачені сучасні технології, висококваліфіковані фахівці. Підприємства оборонного промислового комплексу в цілому будуть не здатні проводити озброєння і військову техніку.
Таким чином, аналіз стану законодавчої бази і практичних дій державних органів і громадських організацій в питаннях забезпечення воєнної безпеки, сьогоднішнього соціально-політичного і економічного стану України надає можливість стверджувати, що на даний час вельми необхідним є процес глибокої перебудови системи забезпечення воєнної безпеки України, котрий ґрунтується на удосконаленні як законодавчої бази України, так і практичної діяльності органів державної влади і громадських організацій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз стану системи воєнної безпеки“ на сторінці 1. Приємного читання.
