Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства

Національна безпека України

При розгляді особливостей формування сучасної науки все більша увага приділяється на зростаючий міждисциплінарний характер найважливіших напрямів дослідження. Міждисциплінарність виступає як один з найважливіших проявів складності. При її аналізі особлива увага звертається на ті напрями досліджень, які виступають як такі, що породжують масу інших, більш часткових досліджень. В якості одного з таких напрямів виступає націобезпекознавство, тому нами і розглядатиметься міждисциплінарний характер націобезпекознавства.

Міждисциплінарність націобезпекознавства виявляє себе передусім у ході дослідження комплексних проблем забезпечення національної безпеки, які для свого аналізу і вирішення потребують залучення методології численних окремих наукових напрямів або наукових дисциплін. У ході націобезпекознавчих досліджень різні наукові дисципліни доповнюють одна одну, утворюючи цілісність аналізу феномену національної безпеки. Кожна з цих дисциплін характеризується своїм підходом і спрямована на вирішення власного "підзавдання". Одні з них стурбовані більше "додатками" і розробленням спеціалізованих теорій національної безпеки, інші — відпрацюванням нових форм виразу знань, треті — врахуванням спадкоємності та розкриття місця, завдань, що вирішується, у загальній системі націобезпекознавства.

На комплексність багатьох проблем звертають увагу багато дослідників. Зокрема, Сачков Ю.В. зазначає, що основні проблеми сучасного наукового пізнання носять комплексний характер.

Розглядаючи особливості комплексних проблем науки, важливо також мати на увазі і загальну особливість наукового пізнання, а саме: у ході розвитку науки відбувається не лише прирощення знань, не тільки розкриття властивостей і закономірностей нового класу матеріальних явищ і процесів, а й відпрацьовуються нові, більш досконалі способи та методи самих наукових досліджень. Відповідно для розкриття природи комплексності націобезпекознавства вельми суттєвим є розгляд питання про те, як вони сприяють збагаченню наукових дій. Вирішення цього питання спирається на аналіз структури наукового пізнання, важливу основу якої складає поділ наукових досліджень на фундаментальні та прикладні.

Постає запитання: до яких наук належатиме націобезпекознавство, фундаментальних чи прикладних?

Фундаментальні дослідження нерідко називаються пошуковими і зазначається, що у процесі цих досліджень трапляється не стільки застосування і модернізація сталих спеціалізованих методів, скільки розроблення суттєво нових. Нерідко фундаментальну науку називають чистою наукою.

З одного боку, виходячи з тенденцій розвитку фундаментальної науки, націобезпекознавство має виробити уніфіковані принципи забезпечення національної безпеки, які дозволять пояснити її феномен як єдино пов'язане ціле. Пізнання даного феномену може бути зведено до кінцевої системи рівнянь, внаслідок чого національну безпеку розглядатимуть простіше, у порівнянні з тим з чого починали.

З іншого боку, виходячи з тенденцій розвитку прикладних наук, націобезпекознавство прагне дослідити різноманітні форми та види складових елементів системи національної безпеки. Розгортання різноманітності розглядається як важлива передумова процесів у Всесвіті. Феномен національної безпеки є невичерпним і набагато складнішим за те, з чого починалося дослідження. Питання джерел і рушійних сил розвитку прикладних наук стосуються не лише утилітарних проблем розвитку виробництва, а й духовних запитів людини.

Розроблення прикладних наук пов'язано із вирішенням практичних завдань. У той же час слід зауважити, що основне призначення прикладних досліджень полягає у дослідженні, а не у розробленні тих чи інших систем безпеки або технологій забезпечення безпеки. Різниця між фундаментальними і прикладними дослідженнями полягає в особливостях вибору напрямів дослідження, виборі об'єктів дослідження, але методи та результати мають самостійну цінність. У фундаментальній науці вибір проблем визначається передусім внутрішньою логікою її розвитку і технічними можливостями здійснення відповідних експериментів. У прикладних науках вибір проблем, вибір об'єктів дослідження безпосередньо пов'язаний із впливом запитів суспільства — технічних, економічних, соціальних завдань.

Міждисциплінарний підхід суттєвим чином ураховує наявність ієрархічної компоненти у самій постановці і вирішенні дослідницьких завдань, їх вирішення виступає як ієрархічна будова моделей відповідних явищ і процесів. Об'єднуючим началом цього рішення є розроблення базової моделі, в якій відображені основні, корінні характеристики цих моделей і процесів.

У націобезпекознавстві базова модель — найпростіші уявлення про національну безпеку, поєднані зі знанням законів дотримання балансу забезпечення інтересів, особи, суспільства і держави. Розвиток науки породжує нові, більш складні базові моделі. Якщо з позицій класичної науки націобезпекознавство виражає висхідний погляд на дискретний аспект будови системи національної безпеки, то синергетична модель — висхідний погляд на безперервний її аспект. Синергетична модель сполучена із уявленням про самоорганізацію і спонтанність, що є принциповим моментом для аналізу складних нелінійних динамічних систем.

Аналізуючи процес становлення націобезпекознавства, слід зважати, що воно е базою, концептуальним ядром для формування прикладних теорій забезпечення національної безпеки. Основним вектором розвитку фундаментальних наук є внутрішні потреби та інтереси самої науки, підтримання гомеостазису та цілісності наукових напрямів про національну безпеку, що досягається шляхом розроблення узагальнюючих ідей і методів пізнання, які характеризують глибинні основи буття. Водночас прикладні теорії спрямовані зовні, на асиміляцію з іншими, практичними видами забезпечення безпеки у тій чи іншій сфері.

Сприйняття науковим загалом матриці формування загальної теорії національної безпеки з її відповідними прикладними теоріями, є рушійним компонентом розгортання спалаху розвитку останніх. Зокрема, проведений мною контент-аналіз літератури з безпеки дав змогу зробити висновок, що переважна частина дослідників на початку XXI століття фокусує увагу на розглядові проблем інформаційної безпеки, що не є дивиною, через формування інформаційного суспільства, а отже і необхідності розроблення адекватних механізмів управління ним. Одним з головних компонентів такого управління є управління самими інтересами представників інформаційного суспільства, тобто управління інформаційної безпекою.

Далі можна навести приклад про збільшення уваги щодо забезпечення особистої безпеки, що стало реакцією на звернення державою уваги на потреби та інтереси окремої людини, яка може бути не задоволена рівнем забезпечення власної безпеки державними структурами. У той же час, маючи закріплене у Конституції право на життя, здоров'я честь та гідність, особисту безпеку громадянин отримав можливість у виборі відповідно до чинного законодавства засобів здійснення такого захисту. Цим можна пояснити активне формування останніми часами недержавної системи безпеки.

Розглядаючи взаємодію фундаментальних і прикладних досліджень, слід підкреслити, що розвиток додатків до фундаментальної теорії до деяких сфер досліджень не є просто дедуктивним процесом виведення нових наслідків з основних посилок теорії. Кожна прикладна теорія національної безпеки характеризується власним специфічним категорійно-понятійним апаратом, закономірностями розвитку, розкриття яких відбуватиметься на базі особливих експериментальних і теоретичних засобів. Водночас поняття і закони націобезпекознавства слугуватимуть основою, базою для приведення усієї інформації і знань про національну безпеку у певну цілісність.

Таким чином, націобезпекознавство виступає не стільки окремою теорією, скільки холістичною системою знань, яка включає в себе чисельні прикладні теорії. Тому одне із завдань націобезпекознавства полягає у формуванні закономірностей та принципів сталого розвитку системи різнопланових знань про національну безпеку в якості цілісної системи, а також розробленні механізмів управління даною системою на підставі наукових критеріїв; розробленні системи допустимих параметрів асиміляції та інтеграції з іншими науковими теоріями та напрямами, які тим чи іншим чином пов'язані із розглядом питань забезпечення національної безпеки. Більш того, націобезпекознавство виступає не лише ядром формування наукових напрямів про національну безпеку, а й цілісноутворюючим науковим напрямом, здатним, зберігати власну специфіку, досліджуючи конкретно визначений об'єкт і предмет дослідження.

З урахуванням викладеного можна зазначити, що прикладні націобезпекознавчі теорії є змістовним наповненням націобезпекознавства, а отже, важливою складовою даного міждисциплінарного напряму дослідження. Націобезпекознавство визначає розроблення досліджень у достатньо широкій сфері — національна безпека — тим самим і загальні особливості постановки і вирішення дослідницьких завдань, тобто стиль націобезпекознавчого мислення у відповідному класі прикладних наукових досліджень. Більше того, націобезпекознавство чинить вплив на усю систему знань про національну безпеку, філософське мислення і систему її цінностей. Націобезпекознавство закладає базис до формування нових та більш фундаментальних принципів будови та еволюції матеріального світу, що веде до їх субординації.

Нині можна чітко спостерігати акцентуацію наукових досліджень на питаннях забезпечення безпеки. Можна навіть казати про своєрідний безпекоренесанс —закономірний процес відродження інтересу до безпеки, обумовлений низкою об'єктивних і суб'єктивних, загальноцивілізаційних та специфічних чинників, які визначають швидкість, спрямованість, глибину та характер процесів у сфері безпеки.

Як наслідок зараз спостерігається тенденція до абсолютизації безпеки як центрального та базового критерію функціонування усього живого. Тому можна казати по вплив даних процесів на світогляд людини і формування нового філософського напряму — безпекоцентризму. Під останнім розуміється форма світогляду, яка ставить на центральне місце забезпечення безпеки об'єкта, через яке опосередковуються усі інші види і форми діяльності, а у більш абстрактному плані функціонування усієї системи. Безпека виступає мірилом при вирішенні будь-яких питань. Можна навіть сформулювати наступну максиму — безпека понад усе, але не будь-якими засобами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВСТВА)

  • Сутність і зміст націобезпекознавства

  • Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства
  • Основні категорії націобезпекознавства

  • Націобезпекознавство в системі наук

  • Архітектура наукового підходу до вивчення складових національної безпеки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 2. УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ

  • Система забезпечення національної безпеки України

  • Мета, завдання і функції системи забезпечення національної безпеки України

  • Принципи побудови та функціонування системи забезпечення національної безпеки

  • Сили та засоби забезпечення національної безпеки України

  • Гарантії ефективного управління національною безпекою

  • Система управління національною безпекою України

  • Структура системи управління національною безпекою

  • Компетенція Президента України у забезпеченні національної безпеки України

  • Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою

  • Компетенція Верховної Ради України в сфері забезпечення національної безпеки

  • Національний банк України

  • Сили забезпечення національної безпеки України

  • Роль ОВС України в управлінні національною безпекою

  • Роль Служби безпеки України в управлінні національною безпекою

  • Роль Державної митної служби в управлінні національною безпекою

  • Завдання Управління державної охорони України у сфері управління національною безпекою

  • Роль сил спеціального призначення у забезпеченні національної безпеки України

  • Висновок

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 3. ПРАВО І НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Поняття та зміст нормативно-правового забезпечення національної безпеки

  • Роль права в забезпеченні національної безпеки

  • Методологія формування правового поля забезпечення національної безпеки України

  • Принципи формування нормативно-правового поля забезпечення національної безпеки

  • Методологія формування Концепції національної безпеки України

  • Поняття та зміст Концепції національної безпеки

  • Основні підходи до формування доктрин національної безпеки

  • Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"

  • Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки

  • Висновки

  • Розділ 4. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Поняття та зміст інформаційної безпеки

  • Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління

  • Поняття та види загроз національним інтересам та національній безпеці в інформаційній сфері

  • Теоретичні аспекти формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Мета функціонування, завдання системи забезпечення інформаційної безпеки

  • Методи забезпечення інформаційної безпеки

  • Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенція її складових

  • Державна політика національної безпеки а інформаційній сфері

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 5. ГЕОПОЛІТИЧНА БЕЗПЕКА ТА ЇЇ СТАН НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Джерела геополітики

  • Предмет геополітики

  • Поняття геополітичної безпеки

  • Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики

  • Сучасні загрози геополітичній безпеці

  • Система забезпечення геополітичної безпеки

  • Пріоритетні напрями забезпечення геополітичної безпеки

  • Висновки

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Екологічні закони та головні принципи екологічної безпеки

  • Основні риси та критерії екологічної безпеки Екологічній безпеці властиві певні риси.

  • Поняття та види загроз національній безпеці в екологічній сфері

  • Система екологічної безпеки

  • Державна система забезпечення екологічної безпеки

  • Напрями забезпечення національної безпеки в екологічній сфері

  • Висновки

  • Розділ 7. ВОЄННА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

  • Основні загрози воєнній безпеці України

  • Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки

  • Існуючі та прогнозовані загрози воєнній безпеці України

  • Система воєнної безпеки України

  • Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування

  • Складові системи воєнної безпеки і їх повноваження

  • Аналіз стану системи воєнної безпеки

  • Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи воєнної безпеки України

  • Особливості реформування Збройних сил України

  • Проблеми реформування Збройних сил України

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 8. СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • Стратегія національної безпеки США

  • Управління національною безпекою в Китаї

  • Політика безпеки Німеччини

  • Політика національної безпеки Франції

  • Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті

  • Концепція національної безпеки Монголії

  • Концепція національної безпеки Республіки Молдова

  • Концепція національної безпеки Республіки Білорусь

  • Концепція національної безпеки Російської Федерації

  • Висновки

  • Розділ 9. НЕДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ

  • Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України

  • Види загроз національній безпеці України

  • Джерела загроз національній безпеці України

  • Методи забезпечення національної безпеки України

  • Напрями недержавного управління національної безпекою України у різних сферах суспільного життя

  • У сфері внутрішньої політики

  • В інформаційній сфері

  • У сфері науки і техніки

  • У сфері духовного життя

  • У сфері оборони

  • У сфері екології

  • У сфері безпеки державного кордону

  • Політика забезпечення національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації

  • Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки України

  • Основні функції недержавної системи забезпечення національної безпеки України

  • Сутність та зміст менеджменту недержавної системи безпеки

  • Сутність та зміст менеджменту НСБ

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 10. БЕНЧМАРКІНГ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Поняття та сутність бенчмаркінгу

  • Поняття бенчмаркінгу

  • Механізм бенчмаркінгу

  • Принципи та методи бенчмаркінгу

  • Етапи проведення бенчмаркінга

  • Перспективи бенчмаркінгу безпеки

  • Перспективи розвитку бенчмаркінгу безпеки в Україні

  • Висновки

  • Перелік питань до підсумкового заняття з курсу "НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ"