• по-третє, структуру основних історичних типів власності - суспільної, приватної та змішаної. Так, суспільна власність включає державну і колективну форми, приватна - індивідуально-трудову і власність з найманою працею.
Вид власності - поняття, що відображає:
• по-перше, різновиди певних суспільних форм власності, що складають їх структуру. Наприклад, різновидами державної форми власності є: загальнодержавна, муніципальна (комунальна); колективної - кооперативна, акціонерна, партнерська власність, власність суспільних організацій, власність релігійних і культових організацій; індивідуально-трудової - особиста, сімейна власність; приватної з найманою працею - індивідуальна із застосуванням найманої праці, монополістична, корпоративна власність; змішаної - державно-колективна, державно-приватна, приватно-колективна, спільна із залученням капіталів та ін.;
• по-друге, соціально історичний поділ, диференціаціацію праці і власності за предметними видами відповідно до їх "форми і матеріалу" (Маркс) - земельна власність, майнова власність, інтелектуальна власність тощо.
Власність в економічному смислі являє собою складну систему відносин, які існують у виробництві. Ця система включає такі групи відносин:
• відносини з приводу привласнення умов виробництва і його результатів;
• відносини господарського використання майна;
• економічні форми реалізації відносин власності.
Тобто речі самі по собі це не власність, так само як золото і срібло це не гроші, вони перетворюються на гроші за певних виробничих відносин, так і власність це не річ, а система економічних відносин між людьми з приводу привласнення речей.
Власність є також категорією історичною. Це проявляється у тому, що соціальне середовище, форми і методи присвоювання і відчужування, самі об’єкти власності виникають, змінюються, модифікуються (пристосовуються), і зникають із зміною історичних умов. Кожний спосіб виробництва має свої історично визначені типи, форми, методи і умови привласнення.
Історичні епохи відрізняються насамперед відносинами власності, тобто соціально-економічними відносинами. Це видно при співставленні первісного і рабовласницького, феодального і ринкового суспільства.
Власність (соціально-економічні відносини) складає серцевину системи економічних відносин суспільства. Стабільність та ефективність розвитку економічної системи залежить від наявності у ній таких форм власності, які б у найбільшій мірі сприяли розвитку продуктивних сил і відповідали економічним інтересам людей.
Історично відомі два типи (форми) власності - суспільна і приватна. Вони розрізняються між собою рівнем усуспільнення, характером, формами і способами присвоєння.
Історично перший вид спільного типу власності на засоби виробництва, насамперед на землю як основний засіб виробництва, та діяльності людей виник в первіснообщинному ладі. Основною рисою та особливістю первіснообщинної власності є належність землі общині. В общині кожен є суб’єктом лише володіння та використання землі, а поєднання факторів виробництва має безпосередньо суспільний характер, що зумовлено особливостями стану продуктивних сил первісної доби.
Нерозвинуті продуктивні сили зумовлювали необхідність спільної участі людей у виробництві засобів життя, органічний зв’язок між усіма членами общини, неможливість виживання окремих індивідів, сімей поза общиною, а їх споживання регулюється зрівняльним принципом. Праця і відповідно продукт ще не поділяються на необхідний і додатковий, тобто вся праця і весь продукт є необхідними, що зумовлює неможливість експлуатації одних членів общини іншими, виникнення класової структури суспільства.
Поступовий розвиток знарядь праці та самої праці у межах первісної общини зумовив зростання продуктивності праці, що дало можливість окремій сім’ї забезпечувати своє існування за рахунок праці членів родини і таким чином не залежати від всієї общини.
На цій основі відбувається якісна зміна відносин привласнення, власності:
• виділення в общині сімейно-індивідуальних господарств та їх відособлення від общини;
• праця з безпосередньо суспільної перетворюється на приватну і починає поділятися на необхідну і додаткову, а відповідно і продукт - на необхідний і додатковий;
• зрівняльний розподіл перетворюється на трудовий розподіл, що є свідченням суспільного поділу праці та економічного відокремлення виробників.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний зміст власності. Типи і форми власності“ на сторінці 2. Приємного читання.
