Ринок цінних паперів як особлива форма руху капіталів

Економічна теорія

В структурі ринкової економіки багатьох країн світу особливе місце займає ринок цінних паперів. Він називається так тому, що об’єктом купівлі-продажу на ньому є досить специфічний товар - цінні папери.

Цінний папір - це своєрідний аналог грошей у вигляді грошового документа, що дає його володарю гарантоване право на одержання певної суми грошових засобів, або право майнового володіння в залежності від виду документа.

Цінний папір - це свідоцтво про участь її власників у капіталі акціонерного товариства або наданні позички. У юридичному розумінні цінні папери - майнове право, яке засвідчується певним документом і реалізується у порядку, що вказується у цьому документі.

До цінних паперів відносять паї, акції, облігації, векселі, чеки, сертифікати (депозитні та інвестиційні), ощадні бони, комерційні папери тощо. У фінансовій практиці до цінних паперів відносять лише такі грошові документи, які можуть бути об’єктом купівлі-продажу, а також джерелом доходу (разового або постійного). Відносини з приводу обміну цінних паперів утворюють відповідні ринки - ринки цінних паперів.

Цінні папери з’явилися кілька сотень років тому. Перша в світі фондова біржа заснована для їх торгівлі, перш за все облігаціями, з’явилася у Лондоні в 1773 році. Після цього виникли американські фондові біржі, а за ними німецькі і французькі, які і сьогодні виконують вагому частку операцій на світовому ринку цінних паперів.

Важливе місце випуск цінних паперів набуває в умовах переходу державних підприємств у колективну і приватну власність, шляхом приватизації (особливо в сучасній Україні). Таким чином приватизація державних і муніципальних підприємств зможе здійснити поштовх у розвитку цінних паперів.

Ринок цінних паперів забезпечує перелив фінансових ресурсів, цінні папери стають ефективним інструментом взаємного кредитування.

Існування цього ринку означає, що капітал представлений у цінних паперах - фіктивний капітал здійснює самостійний, відмінний від реального капіталу рух. Цінні папери є капіталом тому що їх власники отримують доходи.

Фіктивний капітал (лат. fietio - вигадка) - це капітал, представлений в цінних паперах, що відображають реальний капітал і надають право на одержання доходів у вигляді дивідендів, відсотків тощо. Якщо фіктивний капітал це цінні папери, то реальний капітал функціонує у виробництві чи обміні і створює прибуток. Фіктивний капітал у певних частках належить окремим акціонерам і є об’єктом приватної власності акціонерів (фізичних, юридичних осіб), але він не виконує ніяких функцій в процесі руху реального капіталу, не бере участі у створенні і зростанні вартості, проте дає право його власнику на одержання частини доходу, який виникає в результаті руху реального капіталу. Цим і обумовлена його назва "фіктивний". Він не функціонує безпосередньо у виробничому процесі, цінні папери виступають лише титулами, тобто правом власності на реальний капітал. Фіктивний капітал здійснює самостійний рух на ринку цінних паперів. Його обіг має на меті розподіл і перерозподіл створеної реальним капіталом вартості, у тому числі додаткової вартості.

Реальний капітал зміцнює свої функціональні форми, послідовно перетворюючись з грошового у виробничий, з виробничого в товарний, а з товарного - знов у грошовий. Фіктивний капітал своєї форми не змінює. Фіктивний капітал - лише "тінь" реального, але поряд з тим він здійснює самостійний рух - продається і купується на ринку цінних паперів.

Виділяють первинний і вторинний ринки цінних паперів. На первинному ринку здійснюється продаж нових паперів після їх емісії (випуску). Він обслуговується комерційними та інвестиційними банками, які здійснюють емісію акцій та облігацій за дорученням своїх клієнтів. На вторинному ринку цінних паперів обертаються раніше випущені акції та облігації тобто здійснюється їх перепродаж, він обслуговується фондовою біржею.

Історично першою формою цінних паперів стала облігація (лат. obligatio - зобов’язання). Це цінний папір на пред’явника у вигляді боргового зобов’язання позичальника, що дає право його власнику на одержання доходу у вигляді фіксованого відсотка від номінальної вартості.

Облігація виникла на основі грошового кредиту ще в XIV ст. в Італії та Голландії. Різновидами облігації є: конвертовані облігації які можуть обмінюватися на інші цінні папери компанії, що їх випустила, насамперед на її акції; безвідсоткові (цільові) облігації, їх випускають як позику під товари і послуги. Власник безвідсотко-вих облігацій має право на одержання товарів і послуг замість грошового доходу; облігації з правом дострокового викупу, які можуть бути викуплені емітентом до настання строку погашення заздалегідь обговореною ціною; доходні облігації, коли відсоток виплачується тільки у випадку одержання компанією доходу.

Другою формою цінних паперів стала акція (лат. actio - розпорядження, дозвіл, - фр. action - цінний папір) - цінний папір без установленого строку обігу, що свідчить про дольову участь акціонера в капіталі акціонерного товариства.

Поява акцій пов’язана з виникненням акціонерного капіталу - об’єднання індивідуальних капіталів і залучених ними грошових засобів в один капітал. Його організаційною формою є акціонерне товариство.

Перші акціонерні товариства виникли в Англії та Голландії в 1602 році. Сьогодні акціонерні компанії стали найбільш поширеною в ринковій економіці формою підприємств та їх об’єднань.

Акціонерне товариство - це підприємство, яке виникає на основі акумуляції акціонерного капіталу шляхом випуску і продажу акцій. Акція засвідчує, що в акціонерному капіталі є частка акціонера (власника акцій). Вона дає йому право на одержання дивіденду, який утворюється з доходу на акціонерний капітал. На відміну від промислового, торгового та позичкового капіталів акціонерний капітал функціонує не в певній сфері економіки, а в кожній з її сфер, тому він є особливою формою організації капіталу, а не особливим видом капіталу. Основою акціонерного капіталу є акціонерна власність - найрозвинутіша форма спільної приватної власності. Об’єктом акціонерної власності є акціонерний капітал, а її суб’єктами - акціонерне товариство, його акціонери і працівники. Ці особливості акціонерної власності зумовлюють сутність акціонерного капіталу.

Акціонерний капітал це сукупність індивідуальних капіталів, об’єднаних у результаті випуску цінних паперів, які зростають завдяки капіталізації частини прибутку та додаткової емісії акцій. Він формується шляхом об’єднання розрізнених грошових засобів в один великий капітал через утворення акціонерних товариств.

Суперечність між потребою у великих розмірах капіталу та обмеженими можливостями його концентрації в межах окремого підприємства розв’язується з появою акціонерних товариств, у яких централізація розрізнених коштів здійснюється шляхом випуску акцій - цінних паперів, що засвідчують внесення їхніми власниками своєї частки в акціонерний капітал акціонерного товариства. На відміну від паїв акція не дає права її власнику вимагати повернення внеску в капітал акціонерного товариства. Економічне життя акції припиняється лише тоді, коли акціонерне товариство перестає існувати. Такий спосіб об’єднання капіталів зробив акціонерне товариство найстійкішою формою підприємств із практично необмеженою життєздатністю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ринок цінних паперів як особлива форма руху капіталів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 2. Найпростіше розуміння економіки. Основні етапи розвитку економічної теорії

  • Глава 3. Предмет, метод, і функції економічної теорії

  • Глава 4. Економічні системи

  • Економічний зміст власності. Типи і форми власності

  • Продукт виробництва. Потреби і економічний вибір

  • Глава 5. Суспільне виробництво. Еволюція товарного виробництва

  • Товар та його властивості

  • Глава 6. Сутність грошей, грошових систем і їх еволюція

  • Функції грошей

  • Теорії грошей

  • Грошова маса та її агрегати

  • Закон грошового обігу

  • Система грошового обігу та її типи

  • Інфляція і дефляція

  • Розділ II. Мікроекономіка

  • Глава 8. Поведінка споживача в ринковій економіці

  • Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність

  • Підприємницька діяльність

  • Менеджмент фірми

  • Посадова влада

  • Сутність та основи маркетингу

  • Глава 10. Витрати. Прибуток. Дохід

  • Глава 11. Конкуренція і ринкова влада. Антимонопольне регулювання

  • Монополістична конкуренція і олігополія

  • Антимонопольне регулювання

  • Глава 12. Функціонування найважливіших . Ринків факторів виробництва

  • Форми безробіття. Закон Оукена

  • Методи досліджень та способи регулювання зайнятості. Крива Філліпса. Мультиплікатор зайнятості Р. Кана та Дж. М. Кейнса

  • Заробітна плата

  • Рівні заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата

  • Ринок капіталів. Процентна ставка та інвестиції

  • Кредит та його форми

  • Банки, їх види і функції. Кредитно-банківська система

  • Позичковий процент і його норма

  • Ринок цінних паперів як особлива форма руху капіталів
  • Фондові біржі та їх функції

  • Ринок землі. Рента

  • Економічна природа рентних відносин

  • Розділ III. Макроекономіка

  • Національний продукт

  • Національний дохід

  • Національне багатство

  • Ефективність суспільного виробництва та її визначення

  • Глава 14. Економічне зростання і розвиток

  • Вимір економічного зростання

  • Типи економічного зростання

  • Економічна стагнація

  • Сучасні моделі економічного зростання

  • Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічного зростання

  • Принципи акселерації економічного зростання

  • Глава 15. Циклічність економічного розвитку

  • Фази економічного циклу

  • Глава 16. Макроекономічна рівновага

  • Відтворення і пропорційність суспільного виробництва

  • Концепції загальної економічної рівноваги

  • Кейнсіанська модель рівноваги: розширений варіант

  • Глава 17. Роль держави у ринковій економіці. Державне регулювання економіки

  • Основні функції сучасної держави

  • Фінансові форми макроекономічного регулювання

  • Грошово-кредитне регулювання

  • Соціальна політика держави і розподіл доходів

  • Глава 18. Світова економіка. Загальна характеристика світового співтовариства

  • Міжнародний поділ праці

  • Економічна інтеграція та інтернаціоналізація

  • Світовий ринок. Міжнародна торгівля. Теорії ринку

  • Ефективність зовнішньоекономічних відносин

  • Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків

  • Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Глава 19. Світова валютна система

  • Основні етапи розвитку світової валютної системи

  • Валютні ринки і валютні операції

  • ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Перехресна еластичність

  • Еластичність пропозиції

  • Миттєва, короткострокова і тривала рівновага

  • Загальна економічна рівновага

  • Оптимум В. Парето

  • Поняття корисності

  • Еластичність кривої граничної корисності

  • Рівновага споживача на ринку

  • Вплив податків на ціну ринкової рівноваги

  • Криві середніх постійних, середніх змінних і середніх повних витрат

  • Крива довгострокових середніх витрат

  • Крива валового доходу

  • Рівновага фірми в довгостроковому періоді в умовах чистої конкуренції

  • Правило "Великого пальця" при ціноутворенні для монополіста

  • Олігополія. Модель Курно. Ламана крива попиту Суїзі

  • Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва

  • Марксистські схеми суспільного відтворення

  • Валовий національний продукт. Національний дохід

  • Вимірювання інфляції

  • Акселератор

  • Кейсіанська модель рівноваги: базовий варіант

  • Роль держави у стимулюванні сукупного попиту за рахунок власних витрат і регулювання чистого експорту

  • Кейнсіанська перевага ліквідності

  • Перевага ліквідності. Рівноважний рівень процента

  • Крива Філліпса

  • Крива Лоренца

  • Рівновага ринку послуг природних ресурсів