Грошова система - це форма організації грошового обігу, що історично склалася в даній країні, і закріплена законодавчими актами. Грошові системи сформувалися з утвердженням централізованих держав (XVI-XVII ст.).
У світі існують різні системи грошового обігу, вони визначаються специфікою економіки кожної країни. Проте розвиток грошових систем підпорядкований певним загальним закономірностям, що проявляється у майже синхронній зміні типів грошових систем у процесі їх еволюції (див. схему "Система грошового обігу").
Нинішні грошові системи включають в себе такі основні елементи:
• певну грошову одиницю (її найменування і масштаб цін);
• види державних кредитних і паперових грошових знаків, розмінної монети, що мають законну платіжну силу;
• форми і умови безготівкового платіжного обігу;
• порядок обміну національної грошової одиниці на іноземну і валютні курси;
• органи, що відають організацією грошового обігу. Історично існували три типи грошових систем - біметалізм,
монометалізм і система кредитних грошей. В основі грошової системи біметалізму знаходяться два метали - золото і срібло. Однак біметалізм виявився нежиттєвою системою, адже існування двох мір вартості суперечить суті грошей як єдиного загального еквівалента. Тому у другій половині XIX ст. у більшості європейських країн і в США утвердилася система золотого монометалізму.
Система золотого монометалізму у своєму розвитку пройшла два етапи: 1) система золотомонетного обігу; 2) система номінальних грошових знаків (банкнот) із золотозливковим чи золотодевізним стандартом. В кінці 60-х років XX ст. відбувся розпад системи золотодевізного стандарту і почався перехід до системи паперовокредитного обігу, в основі якої знаходяться кредитні гроші, що не обмінюються на золото. Остання стала новим типом грошової системи.
Золотомонетний обіг - найдорожча, але разом з тим і найбільш стійка грошова система. Усі функції грошей у ній виконують дійсні (золоті) гроші у формі монет. При цій системі не буває ні нестачі, ні надлишку золотих грошей, які вільно випадають з обігу і вільно повертаються до нього завдяки функції нагромадження (утворення скарбів).
Золотомонетний обіг завжди поєднується з обігом банкнот, які вільно обмінюються на золото за номіналом. Внаслідок цього така грошова система має не лише відносну стійкість, але й забезпечує необхідну еластичність грошового обігу.
Серед причин, що ведуть до демонетизації золота (втрати золотом грошових функцій) і відмови від системи золотомонетного обігу є її велика інерційність (малорухомість, необхідність значного часу для повернення грошових операцій). При значному зростанні обсягів суспільного виробництва і товарного обігу стала відчуватися нестача грошового металу, наявні запаси золота перестають задовольняти зростаючі потреби у грошах для обслуговування як внутрішнього, так і зовнішнього грошового обігу. До того ж обіг повноцінних монет значно збільшує витрати обігу.
Тому на зміну золотомонетному грошовому обігу на початку XX ст. прийшла система номінальних грошових знаків (банкнот) з обмеженим обміном національних грошей на зливки золота (золотозливковий стандарт).
При золотозливковому стандарті золоті монети в обіг не випускаються. А розмін банкнот на золото відбувається шляхом продажу золотих зливків за фіксованою державною ціною. При золото-девізному стандарті грошові знаки взагалі на обмінюються на золото, а фіксований курс національної грошової одиниці підтримується шляхом купівлі-продажу іноземної валюти (девіз). При обох системах в обігу вже нема золотих монет, все монетарне золото концентрується в центральних банках країн. У цей час комерційні банки уже втратили право випускати власні банкноти, емісію банкнот став здійснювати лише центральний (емісійний) банк, що контролюється державою.
Золотодевізний стандарт було введено згідно угоди між провідними державами світу, укладеної в 1944 році у м. Бреттон-Вудс (США, штат Вермонт), тому цю грошову систему назвали Бреттон-Вудською валютною системою. Згідно неї було введено золотоде-візний стандарт з американським доларом в якості провідної валюти, а також тверді (фіксовані) курси валют. Розвал системи золотодевізного стандарту відбувся в кінці 60-років, а з 1971 року введено так званий "плаваючий" курс валют. Згідно принципів Ямайської валютної реформи у 1976-1978 роках відбувся перехід до системи паперових (кредитних) грошей, які не обмінюються на золото.
Паперово-грошова система стала новим типом грошової системи. Для неї характерні такі основні особливості:
• основу становлять кредитні гроші (банкноти);
• золото вилучається з внутрішнього і міжнародного обігу, відміняється офіційний золотий вміст забезпечення грошової одиниці і розмін банкнот на золото;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система грошового обігу та її типи“ на сторінці 1. Приємного читання.
