Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу

Економічна теорія

Сучасні економічні відносини у системі світового господарства знаходять свій прояв і в такій формі як міжнародний рух капіталу. Кожна країна вивозить і ввозить капітал з-за кордону. Тому можна говорити про міжнародний рух капіталу. Отже, кожна з цих країн одночасно виступає в ролі і експортера, і імпортера, тобто має місце так зване перехресне переміщення капіталів.

Міжнародний рух капіталу - це розміщення і функціонування капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Вкладаючи капітал за кордоном, інвестор здійснює закордонні інвестиції (інвестиції за кордоном).

Вивіз капіталу став можливим тому, що більшість країн вже увійшли у світове господарство, знаходяться в єдиній системі економічних зв’язків і пов’язані спільною розвинутою мережею транспортних, інформаційних та інших комунікацій. Сучасна економічна теорія розкриває такі причини вивезення капіталу:

• відносний надлишок капіталу на національному ринку і зумовлена цим можливість його прибуткового застосування за кордоном;

• використання ТНК відмінності між країнами у рівні витрат виробництва (у першу чергу в ціні сировини і робочої сили). У зв’язку з цим широке розповсюдження отримало переміщення трудомістких виробництв з розвинутих держав у країни, що розвиваються, де заробітна плата у багато разів нижча;

• прагнення одержати вільний доступ до джерел сировини, забезпечити гарантоване постачання своїх підприємств в умовах загострення проблеми сировинних ресурсів;

• намагання використовувати переваги у застосуванні висококваліфікованої робочої сили розвинутої виробничої та соціальної інфраструктури в інших країнах.

Існуюча класифікація форм міжнародного руху капіталу відображає різні сторони цього процесу. Капітал вивозиться, ввозиться і функціонує за кордоном у таких формах:

• у формі приватного або державного капіталу залежно від того, вивозиться він приватними чи державними організаціями і компаніями. Рух капіталу по лінії міжнародних організацій часто виділяється в самостійну форму;

• у грошовій і товарній формах. Так, вивозом капіталу можуть бути машини і обладнання, патенти і ноу-хау, якщо вони вивозяться за кордон у якості вкладу в статутний капітал створюваної чи купленої там фірми. Іншим прикладом можуть бути товарні кредити;

• у короткостроковій (як правило, на строк до одного року) і довгостроковій формах;

• у позичковій і підприємницькій формах. Вивіз позичкового капіталу здійснюється у вигляді міжнародних позик, які надають як окремі держави, так і великі міжнародні банки. Вивіз підприємницького капіталу здійснюється декількома шляхами: за рахунок будівництва за кордоном власних (або на паях) підприємств; через придбання контрольного пакету або просто частини акцій діючих підприємств; шляхом відкриття за кордоном власних філій або дочірніх компаній.

Підприємницький капітал включає прямі і портфельні інвестиції. Характерна риса прямих інвестицій, за визначенням МВФ, полягає в тому, що інвестор володіє управлінським контролем над об’єктом (підприємством), в який інвестовано його капітал. У міжнародній статистиці інвестиції класифікують як прямі у випадку, коли у іноземного інвестора є не менше 25 % акціонерного капіталу якої-небудь компанії. Слід відзначити, що розмір прямих інвестицій за кордоном великий. У 1995 році щорічний обсяг прямих іноземних інвестицій склав 235 млрд дол., а накопичені прямі іноземні інвестиції досягли 2,6 трлн дол. Але у багатьох країнах, що розвиваються, діє законодавство, яке встановлює для іноземних корпорацій граничні ліміти володіння акціями місцевих підприємств у цілому в країні або в окремих галузях. Тому іноземні інвестори замість власних філіалів можуть створювати тільки змішані компанії, тоді іноземна корпорація не володіє контрольним пакетом акцій місцевого підприємства. Такі вкладення капіталу називаються портфельними інвестиціями. Отже, портфельні інвестиції - це вкладення капіталу в цінні папери, які не дають інвестору права реального контролю за об’єктом інвестування. Такі інвестиції набули поширення у міжнародному бізнесі з початку 90-х років ХХ ст.

У сучасних умовах вивіз капіталу має такі характерні властивості:

• 1) якщо раніше головні потоки інвестицій спрямовувалися у слаборозвинуті країни, то сьогодні - у розвинуті країни світу. ТНК як основний суб’єкт вивозу капіталу 75 % своїх інвестицій спрямовує у розвинуті країни. Причиною цього є високий розвиток в розвинутих країнах обробної промисловості і фінансових систем, куди і експортується основна маса капіталу. Скорочення обсягів вивезення капіталу у слаборозвинуті країни пояснюється також зростанням їх заборгованості, яка в середині 90-х років XX ст. склала біля 2,5 трлн дол. США;

• 2) дедалі більш важливими елементами вивозу капіталу стає розміщення цінних паперів в міжнародних фінансових центрах і депозитно-кредитні операції транснаціональних банків (ТНБ);

• 3) міграція капіталів між промислово розвинутими країнами здійснюється на декількох рівнях: між основними центрами сучасного капіталізму (США - Західна Європа - Японія), між окремими країнами, між однаковими галузями економіки держав;

• 4) в даний час проходять також зміни в міграції капіталу між країнами, що розвиваються і промислово розвинутими країнами. Виникло принципово нове явище у світовій економіці: експорт капіталу з деяких країн, які розвиваються, перш за все, нафтодобувних країн-членів ОПЕК, що служить джерелом швидко зростаючих доходів, а також призводить до їх тісного взаємозв’язку з промислово розвинутими країнами;

• 5) серед різних форм руху капіталу переважають недержавні форми. На їх частку припадає біля 60 % всього вивезення капіталу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 2. Найпростіше розуміння економіки. Основні етапи розвитку економічної теорії

  • Глава 3. Предмет, метод, і функції економічної теорії

  • Глава 4. Економічні системи

  • Економічний зміст власності. Типи і форми власності

  • Продукт виробництва. Потреби і економічний вибір

  • Глава 5. Суспільне виробництво. Еволюція товарного виробництва

  • Товар та його властивості

  • Глава 6. Сутність грошей, грошових систем і їх еволюція

  • Функції грошей

  • Теорії грошей

  • Грошова маса та її агрегати

  • Закон грошового обігу

  • Система грошового обігу та її типи

  • Інфляція і дефляція

  • Розділ II. Мікроекономіка

  • Глава 8. Поведінка споживача в ринковій економіці

  • Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність

  • Підприємницька діяльність

  • Менеджмент фірми

  • Посадова влада

  • Сутність та основи маркетингу

  • Глава 10. Витрати. Прибуток. Дохід

  • Глава 11. Конкуренція і ринкова влада. Антимонопольне регулювання

  • Монополістична конкуренція і олігополія

  • Антимонопольне регулювання

  • Глава 12. Функціонування найважливіших . Ринків факторів виробництва

  • Форми безробіття. Закон Оукена

  • Методи досліджень та способи регулювання зайнятості. Крива Філліпса. Мультиплікатор зайнятості Р. Кана та Дж. М. Кейнса

  • Заробітна плата

  • Рівні заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата

  • Ринок капіталів. Процентна ставка та інвестиції

  • Кредит та його форми

  • Банки, їх види і функції. Кредитно-банківська система

  • Позичковий процент і його норма

  • Ринок цінних паперів як особлива форма руху капіталів

  • Фондові біржі та їх функції

  • Ринок землі. Рента

  • Економічна природа рентних відносин

  • Розділ III. Макроекономіка

  • Національний продукт

  • Національний дохід

  • Національне багатство

  • Ефективність суспільного виробництва та її визначення

  • Глава 14. Економічне зростання і розвиток

  • Вимір економічного зростання

  • Типи економічного зростання

  • Економічна стагнація

  • Сучасні моделі економічного зростання

  • Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічного зростання

  • Принципи акселерації економічного зростання

  • Глава 15. Циклічність економічного розвитку

  • Фази економічного циклу

  • Глава 16. Макроекономічна рівновага

  • Відтворення і пропорційність суспільного виробництва

  • Концепції загальної економічної рівноваги

  • Кейнсіанська модель рівноваги: розширений варіант

  • Глава 17. Роль держави у ринковій економіці. Державне регулювання економіки

  • Основні функції сучасної держави

  • Фінансові форми макроекономічного регулювання

  • Грошово-кредитне регулювання

  • Соціальна політика держави і розподіл доходів

  • Глава 18. Світова економіка. Загальна характеристика світового співтовариства

  • Міжнародний поділ праці

  • Економічна інтеграція та інтернаціоналізація

  • Світовий ринок. Міжнародна торгівля. Теорії ринку

  • Ефективність зовнішньоекономічних відносин

  • Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків

  • Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу
  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Глава 19. Світова валютна система

  • Основні етапи розвитку світової валютної системи

  • Валютні ринки і валютні операції

  • ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Перехресна еластичність

  • Еластичність пропозиції

  • Миттєва, короткострокова і тривала рівновага

  • Загальна економічна рівновага

  • Оптимум В. Парето

  • Поняття корисності

  • Еластичність кривої граничної корисності

  • Рівновага споживача на ринку

  • Вплив податків на ціну ринкової рівноваги

  • Криві середніх постійних, середніх змінних і середніх повних витрат

  • Крива довгострокових середніх витрат

  • Крива валового доходу

  • Рівновага фірми в довгостроковому періоді в умовах чистої конкуренції

  • Правило "Великого пальця" при ціноутворенні для монополіста

  • Олігополія. Модель Курно. Ламана крива попиту Суїзі

  • Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва

  • Марксистські схеми суспільного відтворення

  • Валовий національний продукт. Національний дохід

  • Вимірювання інфляції

  • Акселератор

  • Кейсіанська модель рівноваги: базовий варіант

  • Роль держави у стимулюванні сукупного попиту за рахунок власних витрат і регулювання чистого експорту

  • Кейнсіанська перевага ліквідності

  • Перевага ліквідності. Рівноважний рівень процента

  • Крива Філліпса

  • Крива Лоренца

  • Рівновага ринку послуг природних ресурсів