Глава 8. Поведінка споживача в ринковій економіці

Економічна теорія

Суттєвою рисою ринкової економіки є її орієнтація на споживача. Тому дуже важливим як для виробника, так і для споживача є знання основних тенденцій і законів поведінки споживача на ринку. Теорія вибору споживача є однією із складових мікроекономіки тому, що дозволяє пояснити як формується попит, його структура, динаміка, взаємозв’язок з цінами, тобто пояснює як споживачі витрачають свої доходи, маючи за мету досягти якнайкращого задоволення своїх потреб. Мета споживацького вибору - максимізація задоволення потреб споживача. У створення цієї теорії значний внесок зробили економісти XIX - початку XX ст. Г. Госсен, Е. Ен-гель (Німеччина), К. Менгер і Е. Бьом-Баверк (Австрія), У.С. Дже-вонс і Ф. Еджуорт (Англія) та ін.

Концепція корисності і споживацький вибір

В економічній теорії відомі два підходи до оцінки співставлення, порівняння різних товарів чи їх наборів: кількісний чи кардина-лістський і порядковий чи ординалістський.

Кількісний підхід, що є історично висхідним, заснований на уявленні про можливості вимірювання корисності різних благ безпосередньо у якихось гіпотетичних одиницях корисності. Назвемо їх ютілами (англ. - utility - корисність) - це теоретична міра корисності, яку ми отримуємо від споживання товару або послуги.

Слід розрізняти загальну корисність блага (TU - total utility-загальна корисність) і його граничну корисність (MU - marginal utility - гранична корисність). Якщо перша є сумою корисностей окремих частин блага, то друга характеризує приріст загальної корисності при збільшенні обсягу споживання даного блага на одну одиницю.

Припустимо, що споживач купує на ринку два блага - хліб і фрукти. Навряд чи можна очікувати, що він отримає однакову граничну корисність і від останньої хлібини, яку він купує, і від останнього кілограма фруктів, оскільки останні коштують набагато дорожче хліба. Мабуть кожному споживачу слід так провести свою купівлю, щоб кожний товар, що купується, приніс йому однакову граничну корисність пропорційно його ціні.

Отже, споживач досягає максимального задоволення чи корисності у тому випадку, коли граничні корисності усіх товарів, що купуються ним, пропорційні їх цінам. Тобто споживач досягає стану рівноваги, якщо забезпечено рівність виважених граничних корисностей усіх товарів, що ним купуються з розрахунку на одиницю грошей. Звідси виходить, що у стані рівноваги для будь-якого споживача остання одиниця грошей забезпечує одну й ту ж величину корисності незалежно від того, на придбання якого блага вона витрачена.

Кожне благо можна використовувати у різних альтернативних цілях і, значить, задовольняти різні потреби. Наприклад, яблука можна просто з’їсти, зварити з них варення чи джем. У зв’язку з цим виникає питання: яким чином споживачу слід розподілити куплене ним благо між різними напрямами його можливого використання? Сформульований закон дозволяє відповісти на це питання наступним чином: будь-яке благо розділяється між різними цілями його використання у таких пропорціях, щоб гранична корисність при використанні його у всіх цілях була однаковою.

Один і той же товар може мати неоднакову корисність для різних споживачів. Уявімо собі двох покупців - бідного і багатого, які купують один і той же товар по одній і тій же ринковій ціні. Оскільки ця ціна буде являти для бідного покупця більшу граничну корисність, ніж для багатого, остільки і виважені граничні корисності даного товару для них будуть неоднаковими. Тим не менше, співвідношення між граничними корисностями різних товарів будуть однаковими для всіх покупців.

Граничні корисності товарів X, Y, Z знаходяться між собою у тих самих співвідношеннях, у яких знаходяться їх ціни:

Mux : Muy : Muz = Px : Py : Pz,

де Mux - гранична корисність товару x....; Px - ціна товару x....

Кількісний підхід базується на припущенні, що існують одиниці для об’єктивного вимірювання корисності різних товарів чи послуг (ютіли). Однак, як уже зазначалося, корисність одного і того ж товару для різних покупців неоднакова. Тому використання ютілів для вимірювання корисності різних товарів можна порівняти із спробою вимірювати довжину за допомогою гумового метра, що розтягується. До того ж гранична корисність грошей не однакова, вона змінюється із зміною доходу.

У результаті критики кількісного (кардиналістського) методу виник так званий порядковий (ординалістський) підхід до вимірювання корисності економічних благ чи їх наборів. Він заснований на менш жорстких посиланнях: від споживача вже не вимагається вміння вимірювати корисність якогось блага у ютілах. Достатньо того, щоби він зміг впорядкувати усі можливі товари чи їх набори за ступенем їх переваг (див. статті: "Поняття корисності", "Крива граничної корисності", "Гранична корисність продукту, коли споживач має деяку його кількість", "Еластичність кривої граничної корисності", "Загальна економічна рівновага").

Поведінку споживача можна визначити за допомогою кривої байдужості. Представники маржиналізму прийшли до висновку, що існує здатність людей ранжувати альтернативні комбінації товарів та послуг у тому порядку, який характеризує різний рівень задоволеності від їх споживання, тобто, якщо є дві альтернативи, то споживач може або віддати перевагу одній з них, або не розрізняти їх між собою (див. статті: "Криві байдужості", "Бюджетні лінії", або що доступне покупцю", "Рівновага споживача на ринку", "Загальна і гранична корисність").

Таким чином, визначити поведінку споживача на ринку можна, використовуючи теорію граничної корисності і метод кривих байдужості.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8. Поведінка споживача в ринковій економіці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 2. Найпростіше розуміння економіки. Основні етапи розвитку економічної теорії

  • Глава 3. Предмет, метод, і функції економічної теорії

  • Глава 4. Економічні системи

  • Економічний зміст власності. Типи і форми власності

  • Продукт виробництва. Потреби і економічний вибір

  • Глава 5. Суспільне виробництво. Еволюція товарного виробництва

  • Товар та його властивості

  • Глава 6. Сутність грошей, грошових систем і їх еволюція

  • Функції грошей

  • Теорії грошей

  • Грошова маса та її агрегати

  • Закон грошового обігу

  • Система грошового обігу та її типи

  • Інфляція і дефляція

  • Розділ II. Мікроекономіка

  • Глава 8. Поведінка споживача в ринковій економіці
  • Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність

  • Підприємницька діяльність

  • Менеджмент фірми

  • Посадова влада

  • Сутність та основи маркетингу

  • Глава 10. Витрати. Прибуток. Дохід

  • Глава 11. Конкуренція і ринкова влада. Антимонопольне регулювання

  • Монополістична конкуренція і олігополія

  • Антимонопольне регулювання

  • Глава 12. Функціонування найважливіших . Ринків факторів виробництва

  • Форми безробіття. Закон Оукена

  • Методи досліджень та способи регулювання зайнятості. Крива Філліпса. Мультиплікатор зайнятості Р. Кана та Дж. М. Кейнса

  • Заробітна плата

  • Рівні заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата

  • Ринок капіталів. Процентна ставка та інвестиції

  • Кредит та його форми

  • Банки, їх види і функції. Кредитно-банківська система

  • Позичковий процент і його норма

  • Ринок цінних паперів як особлива форма руху капіталів

  • Фондові біржі та їх функції

  • Ринок землі. Рента

  • Економічна природа рентних відносин

  • Розділ III. Макроекономіка

  • Національний продукт

  • Національний дохід

  • Національне багатство

  • Ефективність суспільного виробництва та її визначення

  • Глава 14. Економічне зростання і розвиток

  • Вимір економічного зростання

  • Типи економічного зростання

  • Економічна стагнація

  • Сучасні моделі економічного зростання

  • Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічного зростання

  • Принципи акселерації економічного зростання

  • Глава 15. Циклічність економічного розвитку

  • Фази економічного циклу

  • Глава 16. Макроекономічна рівновага

  • Відтворення і пропорційність суспільного виробництва

  • Концепції загальної економічної рівноваги

  • Кейнсіанська модель рівноваги: розширений варіант

  • Глава 17. Роль держави у ринковій економіці. Державне регулювання економіки

  • Основні функції сучасної держави

  • Фінансові форми макроекономічного регулювання

  • Грошово-кредитне регулювання

  • Соціальна політика держави і розподіл доходів

  • Глава 18. Світова економіка. Загальна характеристика світового співтовариства

  • Міжнародний поділ праці

  • Економічна інтеграція та інтернаціоналізація

  • Світовий ринок. Міжнародна торгівля. Теорії ринку

  • Ефективність зовнішньоекономічних відносин

  • Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків

  • Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Глава 19. Світова валютна система

  • Основні етапи розвитку світової валютної системи

  • Валютні ринки і валютні операції

  • ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Перехресна еластичність

  • Еластичність пропозиції

  • Миттєва, короткострокова і тривала рівновага

  • Загальна економічна рівновага

  • Оптимум В. Парето

  • Поняття корисності

  • Еластичність кривої граничної корисності

  • Рівновага споживача на ринку

  • Вплив податків на ціну ринкової рівноваги

  • Криві середніх постійних, середніх змінних і середніх повних витрат

  • Крива довгострокових середніх витрат

  • Крива валового доходу

  • Рівновага фірми в довгостроковому періоді в умовах чистої конкуренції

  • Правило "Великого пальця" при ціноутворенні для монополіста

  • Олігополія. Модель Курно. Ламана крива попиту Суїзі

  • Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва

  • Марксистські схеми суспільного відтворення

  • Валовий національний продукт. Національний дохід

  • Вимірювання інфляції

  • Акселератор

  • Кейсіанська модель рівноваги: базовий варіант

  • Роль держави у стимулюванні сукупного попиту за рахунок власних витрат і регулювання чистого експорту

  • Кейнсіанська перевага ліквідності

  • Перевага ліквідності. Рівноважний рівень процента

  • Крива Філліпса

  • Крива Лоренца

  • Рівновага ринку послуг природних ресурсів