Австралійський економіст А. У. Філліпс у 1958 році довів, що між інфляцією та безробіттям існує зворотній зв’язок. При високому безробітті інфляція низька і навпаки. Цей взаємозв’язок у загальному вигляді він відобразив у кривих.
А. У. Філіпс з’ясував, що "у Великій Британії існує залежність між швидкістю зміни номінальної заробітної плати та частки безробітних у загальній чисельності робочої сили,... така залежність... залишалася стійкою на протязі 1861-1957 років":
щ = ^( Л = ^ ^ ^
І ^ )
де ю - швидкість зміни ставок заробітної плати, сі і 5 - попит і пропозиція, и - частка безробітних у загальній чисельності робочої сили, / - форма функції.
Якщо врахувати зміни вартості життя (в процентах) і позначити його P, то залежність буде мати вигляд:
ю = f (u) + kP,
де k - позитивна постійна величина.
Якщо k = 1, то формулою виражається залежність між зміною реальної заробітної плати ю, вираженою в процентах, і часткою безробітних u . Якщо ж k < 1, це означає, що збільшення заробітної плати не повністю компенсує підвищення цін і реальна заробітна плата знижується.
Криві Е. Енгеля
На основі вивчення сімейних витрат (бюджетів) Енгель сформулював закономірність, названу його іменем: відношення частини доходів населення, призначеної для закупівлі продуктів, до загального доходу зменшується разом зі зростанням доходу.
На величину попиту на даний товар впливають різні фактори, але в першу чергу ціна P і дохід m . У першому наближенні попит d можна розглядати як функцію ціни та доходу: d = f (P, m).
Попит можна представити графічно у трьох вимірах як деяку поверхню D (рис. 65). Припустимо, що ціна є постійною: P = P1, тоді для цієї ціни попит d = f (P1, m) і є функцією доходу m . На рис. 65 зображенням функцій, для яких P = const, будуть криві, які отримані шляхом перетину поверхні D площинами, перпендикулярними до осі OP, на якій відкладені величини ціни P. Це і є криві Енгеля.
На рис. 66 у двох вимірах представлені криві Енгеля для сталих P, P2, P3. Вони виражають залежність попиту від доходу за даної ціни.
Якщо ми припустимо, що дохід є постійним: m = m1, то попит d = f (P, m1) є функцією ціни. Зображенням таких функцій є криві, які утворюються шляхом перетину поверхні D площинами, перпендикулярними до осі Om .
На рис. 67 представлені криві, що виражають залежність попиту від ціни за допущення, що дохід є постійним, рівним відповідно m1, m2, m3....
За допомогою кривих Енгеля, складених на основі сімейних бюджетів, можна кількісно оцінити вплив росту національного доходу на збільшення споживання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Крива Філліпса“ на сторінці 1. Приємного читання.
