Глава 6. Сутність грошей, грошових систем і їх еволюція

Економічна теорія


Закономірності виникнення і суть грошей


Гроші - одне з найдавніших економічних явищ, яке виявляє найсуттєвіший вплив на усі сторони людського життя. Стародавні римляни говорили, що "гроші рухають світом". Існує багато шкіл і течій економічної науки щодо походження і суті грошей. Вперше наукове дослідження їх походження зроблено А. Смітом. Пізніше велику увагу вивченню цього питання приділив К. Маркс. Вони дослідили історію, закономірності виникнення грошей та їх сутність.

В умовах існування первіснообщинного ладу, більше ніж 1 млн років, людство не знало грошей. Причиною цього був низький рівень розвитку економічної системи, відсутність регулярного обміну. Лише у бронзовому віці (III-II тис. до н. е.) відбувається відокремлення скотарських племен від землеробських, виникає постійний обмін - необхідна умова життя людей. Більш стабільним цей обмін стає після другого великого суспільного поділу праці - відокремлення ремесла від сільського господарства (II-I тис. до н. е.). З цього часу продукти виробляються все частіше спеціально для обміну, тобто стають товарами. Регулярний обмін веде до поступового виділення з усього розмаїття товарного світу особливого товару, який набуває рис загального еквіваленту (тобто рівноцінності, загальної обмінюваності). Усі інші товари виражають у ньому свою вартість. Це дає змогу порівнювати їх між собою.

У стародавніх греків загальним еквівалентом була худоба (гр. pecus - худоба), у скандінавських народів - хутро і шкури, на Русі - хутра родини куниць (куни). У Стародавній Спарті були в обігу металеві гроші. З IV-III ст. до н.е. роль загального еквівалента закріплюється за сріблом і золотом, і лише у другій половині XIX ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом, що означало встановлення золотого стандарту. Це відбулося завдяки таким властивостям золота як однорідність, ковкість, м’якість, подільність, неокислювальність, висока вартість у малій вазі тощо. Золото і срібло були повноцінними грошима, оскільки їх номінальна вартість в основному відповідала вартості металу, що в них містився.

Отже, гроші - це особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них формою вартості. Гроші виражають затрати суспільно необхідної праці і завдяки цьому забезпечується їх обмінюваність на всі інші товари. Гроші - найрухоміший елемент власності, оскільки за них власник може купити будь-яке інше багатство (заводи, фабрики, землю, цінні папери, золото тощо). За допомогою грошей великі власники добиваються політичної влади, впливають на державний апарат. Саме тому тіньові та мафіозні структури в Україні зрослися з усіма ланками державного апарату, здійснюють вагомий вплив на прийняття тих чи інших законів.

Відомо, що гроші з’явилися як загальний еквівалент з моменту, коли продукти вироблялися спеціально для обміну, тобто коли вони стають товарами, а будь-який товар має дві властивості: споживчу і мінову вартість. Мінова вартість є формою більш глибокої суті товару - цінності або вартості товару. На сучасному етапі мінова вартість існує у грошовій формі, тобто вартість знаходить свій вираз через гроші. Перш ніж виникли гроші, мінова вартість кілька разів змінювала свою форму - від простої (випадкової) до розгорнутої і від розгорнутої до загальної.

Проста форма вартості виникла з того часу, як з’явився обмін продуктами у первісному суспільстві. Цей обмін, як вже зазначалося, мав епізодичний характер. Наприклад, одна община могла обміняти надлишок дичини на надлишок риби у іншої общини. Такий обмін набирав такого вигляду: 1 туша тварини = 200 рибин. Ця форма вартості була одночасно і найбільш простою, оскільки виражала відношення між двома товаровиробниками, але і випадковою, тому що обмін не мав регулярного характеру. Випадковим було і те, які продукти і в якій пропорції обмінювалися.

Розгорнута форма вартості виникла з розвитком виробництва, поглибленням суспільного поділу праці, що супроводжувалося зростанням його продуктивності і появою додаткового продукту. Першим великим поділом праці, як вже зазначалося, було відокремлення скотарських племен від землеробських. Тому надлишки тварин і продуктів тваринництва (м’ясо, вовна тощо) вже не випадково, а регулярно починають обмінюватися на надлишки продукції землеробства. При цьому тварини при обміні на інші товари набувають переважно відносної форми вартості, тобто виражають свою вартість через споживчу вартість інших товарів, а інші товари (хліб, овочі тощо) стають еквівалентами - товарами, які використовуються для порівняння вартості. Внаслідок регулярного обміну обмінні пропорції набували більш стійкого характеру, наближалися до витрат праці. Однак оскільки товар безпосередньо обмінювався на товар і обмін між общинами (тобто колективний обмін) з розпадом первісного ладу поступився місцем індивідуальному обміну, то останній наштовхнувся на певні труднощі.

Так, власник шкури тварини міг придбати зерно лише у тому випадку, якщо ця шкура була потрібна власнику зерна. Тому прямий обмін одного товару на інший часто ставав неможливим, вартість кожного товару не отримувала кінцевого загальноприйнятого вираження. Для цього необхідним був товар, який би мав споживчу вартість для всіх членів суспільства.

Така необхідність призвела до появи більш розвинутої форми вартості - загальної форми вартості. Ця форма вартості виникає з наступним розвитком виробництва і обміну, особливо з появою міжнародної торгівлі і виділенням класу купців (третій великий суспільний поділ праці), розширенням кола продуктів, що обмінювалися. Все це обумовило стихійне виділення такого товару, на який могли б обмінюватися усі інші товари. Роль загального еквіваленту повсюдно закріплюється за одним товаром - золотом (сріблом), який стає грошима. Так виникає грошова форма вартості.

Отже, гроші виникли в результаті розвитку процесу суспільного поділу праці і еволюції форм вартості, тобто мінової вартості.

У споживчій вартості грошей проявляється вартість усіх інших товарів, а витрачена на їх виробництво конкретна праця є безпосереднім втіленням абстрактної праці, витраченої на виробництво усіх інших товарів. Крім своєї звичайної споживчої вартості грошовий товар набуває загальної мінової вартості - здатності обмінюватися на усі інші товари. Це найважливіша риса і суть грошей.

Отже, еволюція форм вартості протягом довгого історичного періоду привела до виникнення грошей - товару особливого роду, що служить загальним еквівалентом для усіх інших товарів.

Суть грошей розкривається також у виконуваних ними функціях.

Наступний розділ:

Функції грошей


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 6. Сутність грошей, грошових систем і їх еволюція“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 2. Найпростіше розуміння економіки. Основні етапи розвитку економічної теорії

  • Глава 3. Предмет, метод, і функції економічної теорії

  • Глава 4. Економічні системи

  • Економічний зміст власності. Типи і форми власності

  • Продукт виробництва. Потреби і економічний вибір

  • Глава 5. Суспільне виробництво. Еволюція товарного виробництва

  • Товар та його властивості

  • Глава 6. Сутність грошей, грошових систем і їх еволюція
  • Функції грошей

  • Теорії грошей

  • Грошова маса та її агрегати

  • Закон грошового обігу

  • Система грошового обігу та її типи

  • Інфляція і дефляція

  • Розділ II. Мікроекономіка

  • Глава 8. Поведінка споживача в ринковій економіці

  • Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність

  • Підприємницька діяльність

  • Менеджмент фірми

  • Посадова влада

  • Сутність та основи маркетингу

  • Глава 10. Витрати. Прибуток. Дохід

  • Глава 11. Конкуренція і ринкова влада. Антимонопольне регулювання

  • Монополістична конкуренція і олігополія

  • Антимонопольне регулювання

  • Глава 12. Функціонування найважливіших . Ринків факторів виробництва

  • Форми безробіття. Закон Оукена

  • Методи досліджень та способи регулювання зайнятості. Крива Філліпса. Мультиплікатор зайнятості Р. Кана та Дж. М. Кейнса

  • Заробітна плата

  • Рівні заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата

  • Ринок капіталів. Процентна ставка та інвестиції

  • Кредит та його форми

  • Банки, їх види і функції. Кредитно-банківська система

  • Позичковий процент і його норма

  • Ринок цінних паперів як особлива форма руху капіталів

  • Фондові біржі та їх функції

  • Ринок землі. Рента

  • Економічна природа рентних відносин

  • Розділ III. Макроекономіка

  • Національний продукт

  • Національний дохід

  • Національне багатство

  • Ефективність суспільного виробництва та її визначення

  • Глава 14. Економічне зростання і розвиток

  • Вимір економічного зростання

  • Типи економічного зростання

  • Економічна стагнація

  • Сучасні моделі економічного зростання

  • Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічного зростання

  • Принципи акселерації економічного зростання

  • Глава 15. Циклічність економічного розвитку

  • Фази економічного циклу

  • Глава 16. Макроекономічна рівновага

  • Відтворення і пропорційність суспільного виробництва

  • Концепції загальної економічної рівноваги

  • Кейнсіанська модель рівноваги: розширений варіант

  • Глава 17. Роль держави у ринковій економіці. Державне регулювання економіки

  • Основні функції сучасної держави

  • Фінансові форми макроекономічного регулювання

  • Грошово-кредитне регулювання

  • Соціальна політика держави і розподіл доходів

  • Глава 18. Світова економіка. Загальна характеристика світового співтовариства

  • Міжнародний поділ праці

  • Економічна інтеграція та інтернаціоналізація

  • Світовий ринок. Міжнародна торгівля. Теорії ринку

  • Ефективність зовнішньоекономічних відносин

  • Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків

  • Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Глава 19. Світова валютна система

  • Основні етапи розвитку світової валютної системи

  • Валютні ринки і валютні операції

  • ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Перехресна еластичність

  • Еластичність пропозиції

  • Миттєва, короткострокова і тривала рівновага

  • Загальна економічна рівновага

  • Оптимум В. Парето

  • Поняття корисності

  • Еластичність кривої граничної корисності

  • Рівновага споживача на ринку

  • Вплив податків на ціну ринкової рівноваги

  • Криві середніх постійних, середніх змінних і середніх повних витрат

  • Крива довгострокових середніх витрат

  • Крива валового доходу

  • Рівновага фірми в довгостроковому періоді в умовах чистої конкуренції

  • Правило "Великого пальця" при ціноутворенні для монополіста

  • Олігополія. Модель Курно. Ламана крива попиту Суїзі

  • Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва

  • Марксистські схеми суспільного відтворення

  • Валовий національний продукт. Національний дохід

  • Вимірювання інфляції

  • Акселератор

  • Кейсіанська модель рівноваги: базовий варіант

  • Роль держави у стимулюванні сукупного попиту за рахунок власних витрат і регулювання чистого експорту

  • Кейнсіанська перевага ліквідності

  • Перевага ліквідності. Рівноважний рівень процента

  • Крива Філліпса

  • Крива Лоренца

  • Рівновага ринку послуг природних ресурсів