Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття

Економічна теорія


1.1. Чуттєве та раціональне пізнання економічної дійсності



1.2. Наукове пізнання економічної життєдіяльності: емпіричний та теоретичний рівні


Наукове пізнання економічної дійсності - це процес (система знань), який розвивається і охоплює два рівні - емпіричний та теоретичний.

На емпіричному рівні переважає живе споглядання - чуттєве пізнання економічного життя. Раціональний момент та його форми (поняття, судження) хоча й присутні, але підпорядковані чуттєвості. Тому об'єкт (економічна життєдіяльність) відображається переважно через його зовнішні зв'язки та вияви, що є доступними для живого споглядання. Значною мірою вони відображають і внутрішні відносини. Збір фактів, їх первинне узагальнення, аналіз експериментальних даних та їх систематизація і класифікація - це специфічні ознаки емпіричного пізнання.

Емпіричне, дослідне випробовування спрямоване безпосередньо на об'єкт і опановує його за допомогою таких засобів, як порівняння, вимірювання, спостереження, експеримент, аналіз, індукція. Таким чином дослідження не буває сліпим: воно планується, конструюється за допомогою теорії. З цієї причини так звані емпіричні факти завжди мають теоретичне навантаження. Початок науки - це не самі по собі предмети, не голі факти, а теоретичні схеми, концептуальні каркаси дійсності. Вони складаються з абстрактних, ідеальних конструктів. Це -постулати, визначення, принципи, концептуальні моделі тощо[1]. Експеримент є дією, яка планується і на кожному кроці скориговується теорією. Тобто людина сама формує свій досвід.

Теоретичному рівню наукового пізнання властиве переважання раціонального моменту - понять, теорій, законів та інших форм, пов'язаних з діяльністю мислення. Живе споглядання при цьому не заперечується, але стає підпорядкованим. Теоретичне пізнання відображає явища в їх внутрішніх зв'язках та закономірностях, які виявляються в результаті раціональної обробки даних емпіричного знання. Така обробка здійснюється за допомогою систем абстракцій - понять, умовиводів, законів, категорій, принципів. Мислення на основі емпіричних даних працює з об'єктами дослідження, сягає їх сутності. Прагнучи істинного знання, теоретичне пізнання користується такими пізнавальними засобами, як абстрагування (відхід від певних якостей та відношень речей), ідеалізація (процес створення суто мислительних речей та предметів), синтез (поєднання в систему набутих у результаті аналізу елементів), дедукція (рух пізнання від загального до окремого, сходження від абстрактного до конкретного) тощо.

Межа між емпіричним і теоретичним рівнями пізнання умовна і рухома [2].

Структурними компонентами теоретичного рівня наукового пізнання є проблема, гіпотеза, теорія, які є вузловими ланками побудови й розвитку знання на вищому, теоретичному рівні [3].

Теорія (грец. - спостереження, дослідження) -найрозвинутіша форма наукового пізнання, яка дає цілісне, системне відображення закономірних та сутнісних зв'язків певної сфери дійсності.

У сучасній методології науки розрізняють такі головні елементи теорії.

1) вихідні засади - фундаментальні поняття, принципи, закони, аксіоми;

2) ідеалізований об'єкт - абстрактна модель істотних якостей та зв'язків, речей і явищ;

3) логіка теорії націлена на з'ясування структури та зміни знання;

4) сукупність законів, тверджень, виведених із засад певної теорії відповідно до певних принципів.

Важливим елементом теорії є закон. Теорію певним чином можна розглядати як систему законів, що відображають сутність досліджуваного об'єкта. Різноманітність видів реальних взаємозв'язків є засадою існування багатьох форм законів, які можна розподілити за певною ознакою: фізичні, закони мислення, загальні.

Примітки

1. На думку К. Поппера, абсурдною є віра в те, що можна почати наукове дослідження з "чистого споглядання", не маючи чогось на зразок теорії. І тому певна концептуальна точка зору є необхідною. Навіть достеменна перевірка ідей досвідом сама, за Поппером, живиться ідеями.

2. Емпіричні дослідження, набуваючи за допомогою експериментів та спостережень усе нових і нових даних, стимулюють просування теоретичного пізнання. А з іншого боку, теоретичне пізнання, розвиваючи та конкретизуючи свій зміст на основі емпіричного дослідження, розкриває ширші обрії для діяльності емпіричного пізнання. На певних етапах розвитку науки відбувається перехід емпіричного у теоретичне і навпаки. При цьому недопустима будь-яка абсолютизація одного з цих рівнів.

3. Проблема (грец. - задача) - форма знання, змістом якої є те, що не пізнане людиною, але потребує свого пізнання. Проблема є процесом, який має два моменти руху пізнання: порушення проблеми та її розв'язання. Необхідним при цьому є правильне виведення проблемного знання з попереднього узагальнення фактичного матеріалу, вміння правильно поставити проблему. Розв'язання певної проблеми є суттєвим моментом розвитку знання, під час якого виникають нові проблеми, висуваються певні концептуальні ідеї, гіпотези.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття
  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Розділ 3. Загальні засади економічного розвитку: політекономічний аспект

  • Розділ 4. Мікроекономіка як відносно самостійна складова економічної теорії

  • 4.2. Методи мікроекономічної теорії

  • 4.3. Корисність: загальна і гранична

  • 4.4. Крива байдужості. Карта кривих байдужості

  • 4.5. Бюджетне обмеження споживача

  • 4.6. Рівновага споживача

  • 4.7. Ринковий попит. Закон попиту

  • 4.8. Ринкова пропозиція. Закон пропозиції

  • 4.9. Ринкова рівновага попиту і пропозиції

  • 4.10. Види еластичності попиту і пропозиції

  • 4.11. Фірма як виробник приватних економічних благ

  • 4.12. Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • 4.13. Середні витрати підприємства

  • 4.14. Граничні витрати

  • 4.15. Виторг та прибуток фірми

  • Розділ 5. Макроекономічна теорія як складова економічної теорії (базові поняття)

  • 5.5. Сукупна пропозиція

  • 5.6. Фінансовий ринок: сутність, структура, роль в економічній системі

  • 5.7. Фінансові кризи: поняття, типи

  • 5.8. Валютні кризи

  • 5.9. Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • 5.10. Поняття і структура державного боргу

  • 5.11. Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Інституціональна економічна теорія

  • Розділ 7. Економічна теорія права: становлення, розвиток, методологія, предметний простір

  • Розділ 8. Міжнародна економіка як складова економічної теорії

  • Список рекомендованої літератури