Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття

Примітки

1. Йдеться про оперування знаками, формулами у міркуванні про об'єкт. Формалізація відіграє важливу роль в уточненні наукових понять. Вона може проводитись із різною мірою вичерпності, але в теорії завжди є елементи, які не можна формалізувати, тобто жодна теорія не може бути повністю формалізованою.

2. Загальнологічні методи та засоби:

аналіз - реальний чи мислений поділ об'єкта на складові, встановлення подібності, відповідності певних сторін, властивостей та відношень між нетотожними об'єктами;

синтез - поєднання елементів об'єкта у ціле;

абстрагування - процес відходу від певних якостей та відносин досліджуваного явища з одночасним виділенням потрібних для дослідника властивостей; у результаті абстрагування виводяться економічні категорії, тобто наукові поняття, які характеризують окремі сторони економічних явищ (наприклад, товар, гроші, ціна);

ідеалізація - мислительна процедура, яка пов'язана з утворенням абстрактних, ідеалізованих об'єктів, що є принципово неможливим ("абсолютно чорне тіло", "ідеальний газ" тощо); ідеалізація тісно пов'язана з абстрагуванням та мисленим експериментом;

індукція - це рух думки від одиничного до загального, від досвіду, фактів - до їх узагальнення та висновків;

дедукція - сходження у пізнанні від загального до одиничного;

На основі виявленої схожості роблять відповідний висновок - умовивід за аналогією. Загальна схема такого умовиводу: об'єкт А має ознаки а, б, в, д; об'єкт В має ознаки б, в, д; отже, об'єкт В, можливо, має ознаку а. Отже, аналогія надає не достовірне, а вірогідне.

Моделювання - метод дослідження певних об'єктів, який передбачає відтворення їхніх властивостей на іншому об'єкті - моделі, що є аналогом оригінального об'єкта. Прикладами моделювання можуть бути речове (предметне), знакове моделювання. У свою чергу, прикладом знакового моделювання є математичне, комп'ютерне моделювання.

3. Серед основних категорій синергетики є наступні.

Випадковість - непередбачені явища й процеси, такі що самовиникають на основі внутрішніх причин, самоорганізуються й самоуправляються. Це самостійні елементи (властивості) соціального життя, які впливають на нього конструктивно (позитивно) або деструктивно (негативно). Випадок як самодостатня істота, у певних критичних точках системної динаміки постає тією силою, яка керує моментом вибору між рівноможливими варіантами розгортання сценарію структурування, а отже й моменту вибору траєкторії подальшого життя та розвитку системи.

Нелінійність - багатоваріантність шляхів еволюції, наявність вибору альтернативних процесів; нелінійна, непряма залежність еволюційних процесів від зовнішнього впливу.

Нерівноважність соціально-економічна - випадкові процеси (аттрактори, біфуркації) під впливом яких соціально-економічна система або її підсистеми переходить у стан нерівноваги, нестійкості, відхилень від траєкторії.

Флуктуації - це мікроскопічні зміни в системі, які не призводять до макроекономічних змін у станах близьких до рівноваги, але такі, що впливають на еволюцію системи в разі її виходу на біфуркаційний стан. Виникає ефект появи відхилень від лінійних характеристик системи.

Біфуркація - вилоподібне роздвоєння, розділення соціальних, політичних, економічних, духовно-культурних явищ, процесів, підсистем соціальної системи. Точки біфуркації - це значення (характеристики) параметрів системи, за яких порушуються упорядкованість та стійкість системи. Точка соціальної біфуркації - точка втрати сталості, а разом з цим втрата сили організаційної складової та цілковите її придушення самоорганізаційною складовою.

Ентропія - стан системи, який характеризує її відхилення від термодинамічної рівноваги. Закриті системи незмінно еволюціонують у бік зростання ентропії, а відкриті системи - у бік самоорганізованого впорядкування. Ентропія - це міра невпорядкованості системи, міра її хаосу.

Соціальний хаос - невпорядкованість соціальної системи, що характеризується нелінійністю, несталістю процесів і явищ, нерівноважністю, неоднорідністю, наявністю флуктуацій, аттракторів та аттракторних систем, дисипативних структур та інших характеристик хаотизованої метасоціальної системи або її підсистем.

Самоорганізація - процеси спонтанного впорядкування (переходу від хаосу до порядку), створення й еволюція структур у відкритих нелінійних середовищах. Наприклад, сільська громада є відкритим нелінійним середовищем у стані хаосу, в ній спонтанно створюється кооператив як самоорганізована, самокерована структура. Синергетика використовує й інші поняття (Білоус В. С. Синергетика та самоорганізація в економічній діяльності: Навч. посіб. - К. : КНЕУ, 2007. - С .27-30).