Розділ «4.3. Корисність: загальна і гранична»

Економічна теорія

Для задоволення своїх потреб людина використовує різні блага, серед яких виділяються економічні блага. До останніх відносяться тільки ті, які є результатом економічної діяльності людей і які можна отримати в обмеженій кількості у порівнянні з потребами. У зв'язку з цим постає проблема рідкісності благ та необхідності вибору в залежності від їх цінності. При цьому важливо враховувати, що одні потреби можуть бути задоволені кількома благами, або одне якесь благо може задовольнити декілька потреб. Тобто існує проблема не тільки недостатності благ, а й їх призначення.

Цінність благ в мікроекономічній теорії виводиться з корисності. Корисність - це спроможність блага задовольняти потреби. Корисність - це задоволення, яке споживач отримує від споживання блага від будь-якої діяльності. Визначення корисності блага, вимірювання її величини - це суб'єктивна справа кожного споживача, тому в економічній теорії досліджують різні фактори, що впливають на його поведінку.

Перш за все, виходять: 1) з наявної кількості даного блага; 2) інтенсивності потреби в ньому (ця величина чисто суб'єктивна, змінюється від індивіда до індивіда); 3) з класифікації благ (довготермінові, короткочасні; взаємозамінні, взаємодоповнюючі; теперішні і майбутні; прямі - споживчі блага, і непрямі - блага виробничі, сприяють задоволенню особистих потреб опосередковано).

Розглянемо поведінку споживача відносно благ особистого споживання, скориставшись для моделювання поведінки споживача поняттям корисності.

Розрізняють загальну (сукупну) корисність, яку споживач отримує від споживання всіх одиниць (частин) певного блага і граничну корисність - додаткове задоволення, яке отримує людина від споживання ще однієї, додаткової одиниці (частини) даного блага. Оскільки в міру задоволення потреби, для більшості випадків інтенсивність задоволення зменшується, то гранична корисність наступних одиниць блага спадає. Цей стан відомий як закон спадної граничної корисності.

Максимум загальної корисності від споживання досягається, якщо споживання додаткової одиниці блага не приводить до збільшення корисності, тобто коли гранична корисність дорівнює нулю.

При аналізі корисності в мікроекономіці використовуються два підходи: кардиналістський і ординалістський. Головна відмінність між ними полягає в тому, що при першому підході уявляється можливість обчислити корисність у певних одиницях виміру, а другий базується на ряді аксіом.

Наступний розділ:

4.4. Крива байдужості. Карта кривих байдужості


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.3. Корисність: загальна і гранична“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Розділ 3. Загальні засади економічного розвитку: політекономічний аспект

  • Розділ 4. Мікроекономіка як відносно самостійна складова економічної теорії

  • 4.2. Методи мікроекономічної теорії

  • 4.3. Корисність: загальна і гранична
  • 4.4. Крива байдужості. Карта кривих байдужості

  • 4.5. Бюджетне обмеження споживача

  • 4.6. Рівновага споживача

  • 4.7. Ринковий попит. Закон попиту

  • 4.8. Ринкова пропозиція. Закон пропозиції

  • 4.9. Ринкова рівновага попиту і пропозиції

  • 4.10. Види еластичності попиту і пропозиції

  • 4.11. Фірма як виробник приватних економічних благ

  • 4.12. Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • 4.13. Середні витрати підприємства

  • 4.14. Граничні витрати

  • 4.15. Виторг та прибуток фірми

  • Розділ 5. Макроекономічна теорія як складова економічної теорії (базові поняття)

  • 5.5. Сукупна пропозиція

  • 5.6. Фінансовий ринок: сутність, структура, роль в економічній системі

  • 5.7. Фінансові кризи: поняття, типи

  • 5.8. Валютні кризи

  • 5.9. Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • 5.10. Поняття і структура державного боргу

  • 5.11. Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Інституціональна економічна теорія

  • Розділ 7. Економічна теорія права: становлення, розвиток, методологія, предметний простір

  • Розділ 8. Міжнародна економіка як складова економічної теорії

  • Список рекомендованої літератури