Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття

Економічна теорія

Гіпотеза - ( грец. - основа, припущення) - форма знання, основою якого є передбачення, сформульоване за допомогою певних фактів, але це знання є невизначеним і потребує доведення. Гіпотетичне знання є вірогідним, а не достовірним і потребує перевірки, обґрунтування.


1.3. Методологія наукового пізнання економічної реальності


Науковими методами емпіричного дослідження економічного життя є спостереження - цілеспрямоване сприйняття явищ економічної дійсності (їх опис та вимірювання), порівняння та експеримент, які передбачають активне втручання в економічні процеси.

Серед наукових методів теоретичного економічного дослідження найпоширенішими є формалізація, аксіоматичний та гіпотетико-дедуктивний методи.

Формалізація (лат. - складений за формою) -відображення змістовного знання у формалізованій мові, яка створюється для точного вираження думок з метою запобігання можливості неоднозначного розуміння [1].

Аксіоматичний метод - спосіб побудови наукової теорії, коли за її основу беруться аксіоми, з яких усі інші твердження цієї теорії виводяться логічним шляхом (доведенням). Для такого доведення (теорем з аксіом чи одних формул з інших) є спеціальні правила.

Гіпотетико-дедуктивний метод - спосіб теоретичного дослідження, що передбачає створення системи дедуктивно пов'язаних між собою гіпотез, з яких виводять твердження про емпіричні факти. Цей метод заснований на виведенні висновків (дедукції) з гіпотез та інших засновків, міра істинності яких є невідомою.

У науковому дослідженні економічної дійсності застосовуються загальнологічні методи та засоби дослідження[2]

Важливим загальним засобом пізнання сутності економічних явищ і процесів є системний підхід - сукупність загальнонаукових методологічних принципів, що ґрунтуються на розгляді об'єктів як систем. Цими принципами є:

- необхідність виявлення залежності кожного елемента від його місця та функцій у системі, зважуючи на те, що властивості цілого нетотожні сумі властивостей його складових;

- аналіз ступеня зумовленості поведінки системи особливостями її окремих елементів та властивостями її структури;

- необхідність дослідження механізму взаємодії системи й середовища; розуміння особливостей ієрархічності даної системи;

- забезпечення всебічного багатовимірного змалювання системи

тощо.

Сучасний, постнекласичний етап розвитку економічної теорії як науки характеризують такі методологічні новації:

- зміна специфіки дослідження та зростання ролі міждисциплінарних, комплексних програм у дослідженні відкритих

складних людиновимірних систем, що саморозвиваються (у цьому зв'язку змінюється й ідеал ціннісно-нейтрального дослідження);

- зміцнення цілісності та прагнення до неї, тобто усвідомлення необхідності глобального всебічного погляду на світ (а звідси і зближення східної та західної парадигм мислення, раціональності та ірраціональності, методологічний плюралізм);

- впровадження ідей та методів синергетики - теорії самоорганізації, орієнтованої на пошук законів еволюції відкритих несталих природних, соціальних чи когнітивних систем (для останніх є кілька альтернативних шляхів розвитку, а хаос може бути креативною засадою і навіть конструктивним механізмом еволюції, при цьому майбутній стан системи певним чином формує і змінює її теперішній стан);

- висування на перший план понять невизначеності, вірогідності, хаосу, нелінійності, біфуркації та флуктуації, які відображають характеристики сучасного несталого світу (актуалізація категорій випадковості, можливості, причинності, розвитку та суперечності) [3].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття
  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Розділ 3. Загальні засади економічного розвитку: політекономічний аспект

  • Розділ 4. Мікроекономіка як відносно самостійна складова економічної теорії

  • 4.2. Методи мікроекономічної теорії

  • 4.3. Корисність: загальна і гранична

  • 4.4. Крива байдужості. Карта кривих байдужості

  • 4.5. Бюджетне обмеження споживача

  • 4.6. Рівновага споживача

  • 4.7. Ринковий попит. Закон попиту

  • 4.8. Ринкова пропозиція. Закон пропозиції

  • 4.9. Ринкова рівновага попиту і пропозиції

  • 4.10. Види еластичності попиту і пропозиції

  • 4.11. Фірма як виробник приватних економічних благ

  • 4.12. Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • 4.13. Середні витрати підприємства

  • 4.14. Граничні витрати

  • 4.15. Виторг та прибуток фірми

  • Розділ 5. Макроекономічна теорія як складова економічної теорії (базові поняття)

  • 5.5. Сукупна пропозиція

  • 5.6. Фінансовий ринок: сутність, структура, роль в економічній системі

  • 5.7. Фінансові кризи: поняття, типи

  • 5.8. Валютні кризи

  • 5.9. Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • 5.10. Поняття і структура державного боргу

  • 5.11. Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Інституціональна економічна теорія

  • Розділ 7. Економічна теорія права: становлення, розвиток, методологія, предметний простір

  • Розділ 8. Міжнародна економіка як складова економічної теорії

  • Список рекомендованої літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи