Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття

1.4. Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

Економічна наука звернена до повсякденних проблем життя людей і прагне осмислювати їх систематично й науковими методами. Різні варіанти відповідей на питання життя були основою формування наукових шкіл і цілих напрямків економічної думки.

Людське пізнання [1] - процес і результат збагнення людиною всіх і кожної зі сфер життєдіяльності або універсуму - екологічної, економічної, соціальної, духовної, політичної. Оскільки ці сфери взаємодіють, "зшиті тисячами ниток", співінтегровані, то і відповідні види знання - екологічне, економічне, соціальне, духовне, політичне - є єдиними не меншою мірою, ніж відособленими[2].

Економічне знання як відносно самостійна реальність структурується за різними ознаками. Перш за все, маючи на увазі характер і результати збагнення, виокремлюють наукове і позанаукове економічне знання. Останнє вражає своєю різноманітністю, включаючи, принаймні, міфологічне, релігійне, народне, художнє, магічне, екстрасенсорне, езо- й екзотеричне. Наукове економічне знання народжується з позанаукового й активно з ним взаємодіє.

Наукове економічне знання - особливий спосіб сприйняття економічної дійсності, висловлювання про неї, її пізнання і перетворення.

Вченими обґрунтовано ключові ознаки науки, "жорстке ядро" науковості, конкретизація змісту якого за відомими елементами наукової діяльності (суб'єкт, об'єкт, засоби, процес, умови, результати тощо) дозволяє отримати систему ознак науковості як особливого і відносно відособленого виду осягнення реальності, що відрізняють її від інших видів осягнення:

- чітке розмежування об'єкта і суб'єкта пізнання, допущення розгляду суб'єкта пізнання як його об'єкта, а об'єкта як суб'єкта;

- пошук і визначення об'єктивних законів руху об'єкта і на цій основі передбачення можливого майбутнього стану об'єкта і його змін;

- вивчення об'єктів безвідносно до їх сьогохвилинної актуальності та практичної значущості. Вказані об'єкти можуть стати предметом масового практичного освоєння в невизначеному майбутньому;

- спеціальна підготовка суб'єкта пізнання, освоєння ним елементів і операцій наукової діяльності, а також її етосу (особливих ціннісних орієнтацій і етичних засад);

- особлива мова, спеціальна апаратура, техніка і технологія як особливі засоби наукового пізнання;

- ключовий продукт (результат) наукової діяльності - сутнісне. нове та істинне знання;

- формування знання про методи наукової діяльності, а в широкому плані методології наукового пізнання.

Економічне знання скріплює між собою:

- економічні практики, що управляються особистим інтересом і оцінюються у відповідності з ними;

- економічні інститути, зразком ефективності і справедливості для яких виступає інститут ринку;

- економічну науку, яка закріплює результат дії ринкових сил в якості істини.

Функціональна структура наукового економічного знання включає:

- теоретичне знання; емпіричне знання (сукупність фактів, що одержали тлумачення в рамках відповідної теорії і є її емпіричним базисом);

- онтологічне знання, що складається з найбільш загальних сутностей і категорій;