Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття

- інструментальне знання й навички прикладного характеру. Історія формування і розвитку економічного знання показує, що воно завжди було взаємопов'язано з філософією. Філософія економіки -це новий рівень в розвитку пізнавальних здібностей людини по освоєнню економічної дійсності. Як і сьогодні, так і в історії, економічне знання завжди було наповнене філософськими пошуками вищих смислів буття. Кожна економічна теорія - це не тільки роздуми про власність, вартість, товар, гроші, капітал, торгівлю, але в першу чергу модель облаштування буття людини [3, с. 26].

Примітки

1. Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання - це інформація про світ, яка існує у формі певної суб'єктивної реальності, ідеальний образ дійсності. Пізнання і знання відрізняються одне від одного як процес і результат. Процес пізнання охоплює певну кількість взаємоорганізованих елементів: об'єкт, суб'єкт, знання як результат дослідження. У своїй відносній самостійності людина і є тим суб'єктом, якому протистоїть об'єкт. У зв'язку з цим постає питання про можливість пізнання людиною навколишнього світу.

2. Тарасевич В.М. Політична економія: ім'я власне, широкий смисл і предметний простір / В.М. Тарасевич // Економічна теорія. - 2012. - №1. - С .2223.

3. Базилевич В.Д., Ильин В.В. Философия экономики. История / В. Базилевич, В. Ильин. - К. : Знання; М.: Рыбари, 2011. - 927 с.

1.5. Економічна свідомість, економічне мислення

Людина є соціоприродною істотою, єдністю біологічного (природного) та духовного начал. Духовне та природне, як її суттєві якості, існують і виявляють себе у тісному взаємозв'язку.

Людина живе свідомо, мотивує свої вчинки. Завдяки свідомості організує своє життя в часі, в просторі, враховує в своїй діяльності причинні зв'язки тощо. Свідомість потрібна людині не тільки для організації та підтримання природного існування. Вона духовно укорінює людину в життя.

Широковживаний термін "свідомість" є одним із найбагатозначніших і невизначених. Плідною є точка зору, що свідомість постала з формуванням людини [1].

Особливою формою суспільної свідомості є економічна свідомість. У ній відображені економічні знання, теорії, оцінки соціально-економічної діяльності й суспільні потреби. Економічна свідомість являє собою сукупність економічних знань, ідей, поглядів суб'єктів господарювання, що безпосередньо відображають економічну дійсність і виражають своє відношення до різних явищ економічного життя суспільства в конкретний історичний момент часу.

В економічній свідомості виділяють теоретичний і емпіричний рівні.

Теоретична свідомість виражена в економічних законах, категоріях, теоріях, ідеях, які є наслідком розвитку наукового пізнання. Воно представлено економічною наукою.

Емпірична, або повсякденна економічна свідомість складається на основі світовідчувань, безпосереднього життєвого досвіду, елементарних економічних знань і соціально-психологічних установок.

Теоретичний та емпіричний рівні економічної свідомості пов'язані між собою, і їхня взаємодія створює різноманіття економічних поглядів та орієнтацій.

У структурі економічної свідомості треба насамперед виділити такий елемент, як економічні знання, на основі яких відбувається практична діяльність. У цьому випадку економічна свідомість грає активну й відносно самостійну роль. Економічна свідомість не обмежується відображенням соціально-економічного буття, містить у собі відношення до нього, оцінки економічної діяльності й виступає важливим фактором поведінки різних соціальних груп.

Одним із найважливіших актів економічної свідомості є економічне мислення, яке відтворює економічне життя у властиво специфічних економічних поняттях, категоріях і законах, у певній історичній і логічній послідовності, співвідносить їх з економічною дійсністю.

Економічне мислення - це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення) і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності й поведінці у цілісному економічному процесі.

Економічне мислення виступає як процес осмислення суб'єктом реальних господарських ситуацій, що підвищують ефективність трудової діяльності, які визначають економічну поведінку людини і стиль господарської діяльності.

Традиційно економічне мислення містить у собі погляди й уявлення, породжені практичним досвідом людей, їхньою участю в економічній діяльності тими зв'язками, у які вони вступають у повсякденному житті [2].

Примітки