Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного буття

1. На означення здатностей людини, що вирізняють її з тваринного світу, користуються поняттями психіка, свідомість, мислення, розум .

Психіка - це здатність живої істоти чуттєво сприймати світ і емоційно реагувати на нього. Вона притаманна як людині, так і тварині. Але тварині властиві лише нижчі, несвідомі вияви психіки. Психіка тварин базується на біологічній доцільності. Вона забезпечує виживання організму. Тварина сприймає світ тілом, крізь призму своїх біологічних потреб.

Свідомість людини - нова якість психічної діяльності, за якої дійсність відображається в штучних, неприродних формах (формах культури), витворених людством у процесі історичного розвитку.

Свідомість людини прийнято розглядати як певний процес, потік переживань, що складається з окремих актів - сприймання, міркування, пригадування, хотіння, оцінювання тощо.

Розрізняють три види актів свідомості - мислення, воління та емоційні переживання.

Мислення - один із найважливіших актів свідомості, який полягає в оперуванні абстрактними поняттями (наприклад, розв'язування математичної, економічної задачі). Його нерідко ототожнюють із свідомістю, однак свідомість не зводиться до мислення. "Я хочу", "Я люблю" - це також акти свідомості, але вони не є актами мислення. Саме мислення поділяють на розсудкове і розумне.

Отже, свідомість - певний рівень розвитку психіки, мислення - один із видів актів свідомості, розум - це лише певний тип мислення. 2. Основні характеристики економічного мислення:

- відтворює в теоретичній формі різні явища й процеси економічної дійсності;

- понятійно описує деяку задану предметність. Зміст економічного мислення визначається предметністю, на яку воно спрямоване;

- орієнтоване на вирішення економічним суб'єктом конкретних господарських ситуацій.

1.6. Економічний світогляд

Світогляд - це система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу [1, с.10]. Центральна проблема світогляду - відношення людини до світу. Людина, на відміну від тварин, тільки частково включена в світ. Вона виокремлює себе з нього, протистоїть йому, вступає з ним у певне відношення, але так, наче перебуває поряд або ззовні світу. Між людиною і світом існує дистанція: вона усвідомлює світ як щось зовнішнє.

Складовою світогляду як системи світобачення є економічний світогляд - система найзагальніших економічних знань, економічних цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до економічного життя, економічної життєдіяльності.

Суттєвою рисою економічного світогляду є насамперед певна цілісність економічних поглядів, які стосуються важливих життєвих проблем: що таке економіка, в чому сутність економічного життя, економічної життєдіяльності людини і суспільства, у чому полягає роль економіки в житті людини тощо. Ці проблеми розглядаються з певної духовної висоти, на основі узагальнення життєвого досвіду народу, особистості.

Виокремлюють три основні типи виявів відношення людини до економічної дійсності: пізнавальний, оцінювальний і практичний. Ці відношення виникли одночасно, органічно пов'язані між собою, взаємозалежні.

Пізнавальне відношення людини до економічної сфери життєдіяльності виявляється в тому, що економічний світогляд охоплює насамперед найбільш загальне знання (про економіку, історію економіки, економічні вчення, економічну життєдіяльність людини і суспільства), яке має відповідати дійсності, бути істинним, щоб гарантувати успішну економічну діяльність.

Оцінювальне відношення людини до економіки: включає цінності, ідеали, які регулюють економічні стосунки в суспільстві і на основі яких відбувається оцінювання економічних явищ.

Практичне відношення людини до економіки, економічної життєдіяльності передбачає наявність у економічному світогляді певних практичних настанов: чинити або не чинити так чи інакше.

Структура економічного світогляду органічно зумовлює його функції (див. табл.)

Таблиця. Функції економічного світогляду