Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

2.1. Економічна теорія як форма наукового пізнання економічного життя

Економічна теорія - це систематизоване знання про стійкі, зв'язки в економічних явищах і процесах, їхні структурні характеристики, закономірності функціонування й тенденції розвитку.

Як зазначалося, економічні теорії включають наступні елементи:

- вихідні посилки (аксіоми, постулати);

- теоретичні твердження або висновки (закони, теореми, гіпотези, передбачення та ін.);

- підтвердження істинності теоретичних висновків або умови перевірки гіпотез.

Теоретичне вираження економічних відносин відбувається через економічні категорії (суспільний поділ праці, товар, гроші, капітал, національне багатство та ін.).

Економічні категорії - це абстрактні теоретичні поняття, що позначають основні елементи економічної реальності: наприклад, "фірма", "економічна людина"; їхній стан ("економічна рівновага") або властивості ("вартість", "гранична корисність").

Робочим інструментом дослідника, за допомогою якого теоретичні поняття й реальність співвідносяться між собою - є теоретична модель, яка упорядковує поняття, встановлюючи між ними зв'язки й відносини, які можливо відповідають зв'язкам і відносинам реального світу.

В економічній науці застосовується широкий спектр моделей: від найпростіших метафор, аналогій і словесних схем до складних математичних моделей і комп'ютерних імітаційних систем. Першою чітко вираженою економічною моделлю була "Економічна таблиця" Франсуа Кене (1758 р.), побудована на метафорі кровообігу і відображала круговорот суспільного продукту. У сучасній економічній науці зростає роль формалізованих математичних моделей.

Цілі теоретичного аналізу залежать від методологічних установок ученого: емпіричні установки вимагають висування наукових фактів або передбачень; раціоналістичні установки - узагальнюючих висновків -законів, теорій.

Економічна наука включає теорії, що різняться за ступенем складності, спільності, формалізованості. Теорії поділяються на позитивні й нормативні. Перші обмежуються судженнями про те, що є, тобто судженнями, які підтверджуються фактами; другі містять ціннісні судження, тобто судження про те, що повинне бути.

Теорія визнається істинною, якщо є факти, які її підтверджують, і відсутні факти, що її спростовують.

2.2. Зміст та еволюція поняття "економіка"

2.3. Класична економічна теорія: загальна характеристика

Класична економічна теорія (політекономія) відкриває науковий етап розвитку економічної думки [1].

Класична політекономія відрізняється від попередніх, донаукових економічних вчень, тим, що її представники заклали методологічні основи всіх наступних економічних досліджень, перейшли від описовості та емпіризму до аналізу внутрішніх

закономірностей економіки суспільства, пошуку законів його руху. Економісти-класики вперше застосували теоретичний аналіз, який базується на вивченні значного масиву фактів, з'ясуванні їх внутрішніх сторін і залежностей.

Проникнення у сутність економічних відносин, відкриття законів і механізму їх дії є результатом, у тому числі, набуття товарними відносинами масовості та зрілості, можливості статистичного спостереження [2]. Підприємницький клас, що сформувався і загартувався у період первісного нагромадження капіталу і буржуазних революцій, відтіснив на другий план капітал, зайнятий у торгівлі, грошовому обігу і позичкових операціях. Товарний характер виробництва докорінно змінив відносини між виробництвом і торгівлею, - вони вже не могли спиратися на нееквівалентний обмін. З'явилися умови для вивчення вартості як закону цін.