Розділ 6. Математичне опрацювання результатів педагогічного дослідження

Існує й інший спосіб визначення коефіцієнта засвоєння навчального матеріалу. Його називають способом компонентного аналізу результатів навчальної діяльності. Він полягає в тому, що піддослідним пропонується виконати певну роботу, яка включає заздалегідь розроблені завдання. У кожному із завдань виділяються компоненти, які характеризують ступінь засвоєння відповідного навчального матеріалу (це може бути, наприклад, знання понять і визначень, знання конкретної теорії, розуміння зв'язків і залежностей, у процесах і явищах, уміння дати пояснення, навести приклад, ступінь самостійності при виконанні завдання тощо). Чим більша кількість компонентів буде виділена для характеристики конкретного навчального матеріалу, тим точнішим виявиться коефіцієнт.

При аналізі виконаних завдань виділені компоненти оцінюють умовними балами: за правильну відповідь ставлять "1 ", а при неповній або помилковій відповіді - "0". Сума умовних балів служить вихідною величиною для обчислення коефіцієнта у відсотках. Розраховують коефіцієнт засвоєння по кожному завданню і по всій роботі в цілому за формулою:

де Бу - сума умовних балів, одержаних учнем за виконання завдання, п - число компонентів, виділених у завданні. В разі потреби умовні оцінки можна перевести в оцінки за п' ятибальною системою: Ку = 0 % відповідає оцінці "1";

Подібно до цього може бути здійснений перехід і в іншу систему, в тому числі і дванадцятибальну.

3. Швидкість засвоєння навчального матеріалу (£/) або співвідношення коефіцієнту засвоєння матеріалу і часу, витраченого на його засвоєння (к).

У першому випадку

У другому випадку

де ґ - час, що витрачається учнем на засвоєння навчального матеріалу.

4. Коефіцієнт міцності засвоєння навчального матеріалу (А). Останній являє собою відношення обсягу навчального матеріалу, що запам'ятався учнем і навчального матеріалу, повідомленого йому колись в процесі навчання:

де Іт - навчальний матеріал, що залишався в пам'яті учнів через деякий час.

Різниця між коефіцієнтами засвоєння навчального матеріалу і міцністю засвоєння навчального матеріалу показує забування вивченого.

При оцінюванні теоретичних знань учнів дуже важливо знати не тільки кількість засвоєної інформації, але і якість засвоєного матеріалу. Такими якісними критеріями можуть бути:

- рівень знань навчального матеріалу (учень впізнає об'єкт на основі його істотних ознак);

- рівень розуміння навчального матеріалу (розуміння функціональної залежності між вивченими явищами і уміння описувати об'єкт);

- рівень оволодіння навчальним матеріалом (учень уміє практично використати засвоєне при розв'язуванні задач);

- рівень оволодіння інтелектуальними навичками (учень вільно оперує вивченим матеріалом, уміє "трансформувати" засвоєний матеріал в нових умовах свідомо і оперативно).

Визначати рівень засвоєння матеріалу учнями на протязі уроку (уроків) слідує безпосередньо після навчання або ж після двух- трьохгодинної перерви. Для цієї мети передбачаються стислі контрольні роботи або тести, питання, в яких повинні бути згруповані відповідно рівням (східцям) засвоєння.

Перша група питань в тесті повинна відповідати вимогам першого рівня засвоєння, друга група - вимогам другого рівня та ін. Якщо, наприклад, учні повинні відповісти всього на 12 питань (знайти 12 правильних відповідей), то перші три повинні охопити перший рівень засвоєння, другі три - другий рівень засвоєння та ін.

Інколи учні, дійсно, одержують на уроці відомості лише за матеріалами, відповідними вимогам одного певного рівня засвоєння. Оцінювати учнів в такому випадку слід, звичайно, в межах тільки цього рівня.

Якщо в складених за наведеними вище критеріями контрольних робіт є задачі різного рівня, то необхідно враховувати їх результати окремо або використати при складанні результатів різні коефіцієнти.