Розділ 6. Математичне опрацювання результатів педагогічного дослідження

Ефективність навчального процесу характеризують індивідуальний темп (Т) роботи і успішність (а):

де ґ - час, витрачений на засвоєння матеріалу;

п - обсяг засвоєного матеріалу;

к - кількість правильно виконаних операцій (дій);

К - кількість необхідних для отримання правильної відповіді операцій (дій). Якщо завдання розв'язане правильно, то а = 1, при не розв'язаному завданні а = 0, при незакінченому (половинчатому) розв'язанні 0 < а < 1. Існує й інша формула:

де Ку - успішність;

М1 - число вірних відповідей;

N - загальне число заданих питань.

Деякі дослідники вважають, що для визначення ефективності навчальної роботи достатньо порівняти успішність за оцінкам. Причому час, витрачений на засвоєння навчальної інформації, пропонується брати середнім для всього класу або навчальної групи. На наш погляд, погодитися з цим неможливо.

Аналіз літературних джерел засвідчує, що різними дослідниками пропонується досить значна кількість критеріїв оцінки навчальної роботи, і тому досліднику початківцю непросто вибрати серед них потрібні.

Найдоцільніше в педагогічних дослідженнях слід обов'язково застосовувати два види критеріїв: кількісні критерії, що одержуються на основі інтервальної шкали, які можна обробляти статистичними засобами, і якісні критерії, які неможливо вимірювати безпосередньо в інтервальній шкалі, але шляхом яких можна аналізувати зміст педагогічних явищ.

Кількісними критеріями в дослідній роботі можна використати наступні.

1. Обсяг засвоєних знань (7"). Якщо результати навчальної роботи висловлені в одній і тій же вимірювальній шкалі і максимально можливий результат при різноманітних вимірах однаковий, то одним важливим критерієм оцінки навчальної роботи може бути обсяг засвоєних знань Іо. (Його можна вимірювати, наприклад, кількістю правильно вирішених завдань в контрольній роботі або в тесті.)

Якщо результати навчальної роботи висловлені в одній і тій же шкалі вимірів, але максимально можливий результат при різних вимірах різний, то наведений вище показник використати неможливо. В такому випадку треба застосовувати будь яке відносне число.

2. Коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу (к). Він дорівнює відношенню обсягу навчального матеріалу, засвоєного піддослідними на протязі певної одиниці часу (уроку, двох - трьох уроків) (Іо), до матеріалу, повідомленому учням за той самий час (Іа)

В якості одиниці часу (критерію часу) краще брати один урок або два-три наступних один за іншим уроки. Брати великий відрізок часу, наприклад, чотири-п'ять уроків, недоцільно, бо на засвоєння починають впливати як чинник забування, так і домашня підготовка.

Як одиниці виміру навчального матеріалу можна використати умовні одиниці. Ними можуть бути вибрані самим вчителем формули, дефініції, умовні знаки тощо. Причому при використанні вибраних одиниць необхідно дотримуватися наступного правила: перевірка засвоєння навчального матеріалу повинна здійснюватися в тих самих одиницях, що і його повідомлення. В навчальному процесі можуть мати місце ще два випадки:

1) конкретний матеріал засвоюється учнями за різні одиниці часу;

2) учні вивчають той самий матеріал самостійно за підручником, робочим зошитом або за іншим джерелом інформації.

В останньому випадку учень може, окрім наміченого матеріалу, засвоїти і яку-небудь нову тему або прочитати додатковий матеріал.