Розділ «Тема 14. Лікарські рослини та сировина, які містять вітаміни»

Вітамінами називають групу деяких порівняно нестійких органічних сполук відносно складної будови, які потрапляють в організм у малих кількостях і відіграють роль біологічних каталізаторів хімічних процесів, що протікають в живих клітинах, беруть участь в обміні речовин, переважно у складі ферментативних систем. Недостатнє надходження вітамінів в організм або порушення процесів їх асиміляції спричиняє порушення структури ферментативних систем, обміну речовин і призводить до захворювань, які називаються гіповітамінозами та авітамінозами. При надмірному надходженні, особливо жиророзчинних вітамінів, можуть виникнути гіпервітамінози, які ведуть за собою серйозну, а інколи й непоправну шкоду для здоров'я.

Перші експериментальні дослідження з вивчення вітамінів провів російський вчений Ю. І. Лунін у 1880 році. Сам термін "вітаміни" був запропонований польським вченим К. Функом у 1912 році, у перекладі означає "необхідний для життя амін". Цей термін закріпився в біології та медицині. За теперішнього часу відомо близько 20 різних вітамінів.

Надходять вітаміни в організм людини головним чином з рослинною їжею, бо рослина є основним їх першоджерелом. У лікарських рослинах містяться як вітаміни, так і провітаміни – речовини, які в організмі людини в результаті біохімічних процесів перетворюються у вітаміни. Деякі вітаміни, зокрема В1, В2, В3, Вс, PP, К2, синтезуються мікрофлорою кишечника людини.

В залежності від структури та фізико-хімічних властивостей вітаміни поділяються на жиророзчинні, водорозчинні та вітаміноподібні сполуки.

Жиророзчинні вітаміни

Вітамін А (каротиноїди, антиксерофтальмічний фактор)

Вітамін D (холекальциферол, аптирахітичний)

Це загальна назва групи похідних стеролів рослинного і тваринного походження, які характеризуються антирахітичною дією.

Найпоширенішою формою вітаміну D є D3 (холекальциферол). Він утворюється у шкірі людини з 7-дегідрохолсстеролу під дією сонячної радіації або ультрафіолетового опромінення.

Інша форма вітаміну D – D2 (ергокальциферол) утворюється під час ультрафіолетового опромінення ергостсролу дріжджів.

Вітаміни D2 і D3 регулюють обмін кальцію та фосфору в організмі.

Для дорослої людини необхідно 10-20 мкг вітаміну D на добу. Джерелом його є риб'ячий жир, печінка, вершкове масло.

Нестача вітаміну D в організмі дітей проявляється у вигляді захворювання рахіту. У дорослих, особливо у осіб похилого віку, дефіцит вітаміну D є одним із чинників розвитку остеопорозу.

У рослинах містяться тільки провітаміни – ергостерин та сітостерин.

Вітамін Е (токоферол). Токофероли – є похідними хроману. Відомо 7 природних токоферолів, які різняться кількістю метальних груп у хромановому никлі.

Найпоширенішими є α, β ί γ- токофероли, з яких найбільш активним е а-токоферол.

Вітамін Е – природний найбільш потужний біоантиоксидант. Він захищає різні речовини від окисних змін, бере участь у біосинтезі гема, білка, проліферації тканин, у тканинному диханні та інших важливих процесах клітинного метаболізму, попереджує гемоліз еритроцитів, зменшує проникливість та крихкість капілярів; впливає на функцію та будову гладеньких посмугованих м'язів (у тому числі і серцевого м'яза).

Токофероли покращують живлення та скоротливу активність міокарду. Під впливом токоферолу значно знижується потреба міокарду у кисні.

Щодобово необхідно 10-20 мг вітаміну Е. Терапевтична доза – 50-100 мг на добу.