Розділ «7.2. Прогностичні методи в логістиці»

В арсеналі фахівців з управління організаціями сьогодні є досить широкий набір прогностичних методів, що дозволяють одержати практично будь-яку інформацію і на будь-який період за допомогою прогнозування. Ця інформація може бути досить достовірною або наближеною. Все залежить від прийнятого для прогнозування методу.

У сфері логістики для прогнозування розвитку логістичних систем досить вдало використовується так називана логістичне функція, за допомогою якої описуються закони росту, властиві багатьом формам і рівням життя на Землі. Вона досить успішно застосовується і для прогнозування тенденцій зміни (у більшості випадків росту) у сфері матеріального виробництва і вивчення процесів насичення ринку товарами і послугами.

Аналогова модель логістичної функції описується S-подібною кривою (рис. 7.5), що характеризується двома точками перегину (зона 1 і зона 2), а також ділянками переходу від прискорюваного росту до рівномірного (ділянка ввігнутості) і від рівномірного росту до сповільнення (ділянка опуклості). Дана функція має одну важливу

властивість – здатність відбивати зміни тенденції, а саме: зростаючого прискорення процесу на сповільнення або навпаки. Для дослідників така властивість надає можливість визначати розрахунковим шляхом (тобто прогнозувати) різні критичні, оптимальні і інші цінні "точки" у фінансово-господарчій діяльності логістичної системи. Визначення зазначених "точок" на майбутні періоди є досить необхідним, у першу чергу, для формування конкурентної стійкості в позначеному сегменті ринку.

Рис. 7.5. Графік логістичної функції

Зазначену властивість у свій час відзначив німецький математик Ферхюльст і запропонував для дослідників математичну залежність, що досить коректно описує логістичну функцію і є дуже зручною для проведення прогностичних розрахунків тенденцій розвитку логістичних систем. Сьогодні дане математичне вираження зветься рівнянням Ферхюльста. Воно має такий вигляд:

де Y – значення функції (результативна ознака);

X – час (факторіальна ознака);

А – значення верхньої асимптотами (рис. 7.5);

С – значення нижньої асимптоти;

а, в – параметри, що визначають нахил, вигин і точки перегину графіка логістичної функції.

Нерідко для розрахунків використовується спрощена форма рівняння логістичної функції. Вона виходить за умови, якщо значення нижньої асимптоти приймається рівним нулю (С = 0), а верхньої – ста відсоткам або одиниці (А = 100 % або А = 1):

Докладна техніка розрахунків, що пов'язана із практичним використанням логістичної функції, наведена в підручникові професора Ю.М. Неруша (Логістика, 2003. – С. 187-191).