Сімейне життя — то взагалі жах, а надто в АТО, лейтенант-Мічурін і Галя-Чупакабра могли напам’ять перерахувати усі притулки кохання —
штабні авто,
підсобні помешкання,
лісосмуги,
а особливо пересувну лазню, яку приперли волонтери аж із Рівного, подружня пара окупувала її категорично, і якось мали ілюзію домашнього кубельця, доки туди не посунули натовпи неохайних вояків, щоб також на мить відчути себе вільними від окопного бруду.
Зараз молодята отаборилися в складі — маскувальні сітки перетворилися на гамак, одначе як ти не обминай, а балакати доводилося про службові проблеми, а їх було ой як багацько.
— Тут нарисувався один генерал Хомченко, — ніжно шепотіла Галя, аби безболісно повернути чоловіка на грішну землю, — він запроваджує нову концепцію.
— Та ну його к бісу, — ще лагідніше одізвався їй на вушко чоловік.
— Воно б еге, якби це не стосувалося тебе, любий.
Мічурін розплющився — навколо поставали полиці з різною бойовою амуніцією, так само поволі в голові виникав якийсь генерал.
— Хто такий?
— Кар’єру почав дуже активно в Афганістані, потім, звісно, став видатним штабістом, а тепер вирисувався біля нас.
— Ну і що там у нього?
— Його фішка: треба зібрати з різних частин найкращих бійців і зробити таке мобільне потужне з’єднання для виконання дуже складних завдань.
— Еге, щоб заробити собі ще пару медальок.
— Так, чоловік вгору рветься.
Лейтенант виразно засумував, ще б пак, знову переформування, люди тільки притерлися одне до одного, і от — знову смиканина.
— А я ж тут до чого?
Галя одпустила зубками його вушко й пошепотіла туди якомога толерантніше:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «УКРИ » автора Жолдак Б.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „28“ на сторінці 1. Приємного читання.