Дотримання співвідношення корпоративних прав та інтересів різних груп акціонерів-інвесторів

Організація бізнесу

Іншою можливою формою дискримінації акціонерної меншості є невиплата дивідендів, незважаючи на відповідні фінансові можливості. У акціонерної більшості формується дуже складна система інтересів, не позбавлена внутрішніх протиріч. Акціонери зацікавлені в рості ринкової вартості своїх акцій, але в той же час хтось не бажає втрачати прибуток, а хтось - зменшувати капітал внаслідок виплати дивідендів, що негативно вплине на поточну ринкову вартість акцій. Таке протиріччя може дозволятися і шляхом переваги політики капіталізації прибутку.

Розподіл прибутку - це внутрішня прерогатива власників підприємства. Але тривалу повну капіталізацію прибутку АТ, небажання власників контрольного пакета акцій формувати дивідендний фонд, коли для цього е фінансові можливості, слід розглядати як некоректне поводження акціонерної більшості стосовно меншості. Адже багато індивідуальних інвесторів віддають свої засоби (шляхом придбання акцій), сподіваючись на одержання дивідендів. Якби засновники якогось відкритого АТ у повідомленні про випуск акцій відкрито заявляли, що в них немає намірів, наприклад, у плині перших 5-ти років існування підприємства приймати рішення про виплату дивідендів, то, безперечно, дуже багато домашніх господарств утрималися б від придбання його акцій. Необхідно взяти до уваги, що дрібні непрофесійні інвестори не почувають себе підприємцями, навіть маючи статус співвласників АТ; вони просто довірилися іншим людям - засновникам товариства, його ключовим учасникам. Держана повинна впливати на поводження акціонерної більшості в даному питанні.

Одним з інструментів впливу держави на дивідендну політику підприємства служать податки. Дуже поширена думка з приводу даної проблеми полягає в тому, що необхідно використовувати податкові пільги для стимулювання реінвестиційних процесів, тобто трансформації дивідендного фонду у внутрішні інвестиції підприємства. Вважається, що в цьому випадку дивіденди - вони виплачуються додатковими акціями - не повинні бути об'єктом оподатковування. Тобто податкове стимулювання спрямоване на вибір форми використання дивідендного фонду. Інтерес до форми використання може опосередковано впливати і на інтерес до створення дивідендного фонду. Прихильники іншої думки думають, що держава повинна стимулювати саме створення дивідендного фонду; такі міри розглядаються як підтримка акціонерного механізму притягнення засобів, у першу чергу, дрібних інвесторів. Врешті-решт, всі пропозиції пов'язані з регулюванням використання прибутку АТ.

Аналізуючи ці питання, спочатку розглянемо доцільність прийняття податкових інструментів для стимулювання інвестиційної активності. На перший погляд, усі заходи, здатні підвищити інвестиційну активність, корисні для економіки. Але це не завжди так. Все залежить від того, у якій фазі економічного циклу знаходиться економіка. Звернемо, зокрема, увагу на те, що західні економісти рекомендують своїм урядам коректувати економічну політику в залежності відданої обставини. З спеціальної літератури добре відомі і такі типи економічної політики, як експансія і стримування. Перший передбачає, що державою на даній стадії економічного циклу здійснюються визначені міри, щоб стримати ріст попиту, зокрема, обмежити попит на інвестиційні товари. Таким чином, постійна присутність податкових пільг, покликаних начебто стимулювати інвестиційну активність підприємств, у якійсь мірі суперечить принципам забезпечення макроекономічної стабільності.

Розглянемо, наскільки результативним може бути вплив податкових пільг на дивідендну політику АТ, зокрема, на формування дивідендного фонду для подальшого його реінвестування. Ті автори, що наполягають на застосуванні податкових пільг, вважають АТ суб'єктом стимулювання заходів, що вирішує, наскільки вони відповідають інтересам, мотивам поводження власників контрольного пакета акцій. Поставимо питання так: який виграш може одержати акціонерна більшість від реінвестування дивідендів? Економічний виграш з'являється тоді, коли ринкова вартість однієї акції зберігається на колишньому рівні (припустимо й деяке її зниження). При цих умовах власники контрольного пакета акцій збільшує вартість свого багатства, причому не "віддадуть" іншим акціонерам навіть частини грошового прибутку АТ і збережуть той же рівень контролю за підприємством. Тобто висока ліквідність і забезпечення визначеного рівня ринкових цін є тими головними умовами, при яких реінвестування дивідендів може принести реальний економічний виграш акціонерній більшості. Неважко уявити собі, що досягти таких умов абсолютна більшість українських АТ не в змозі. І виходить, вплив пільг на мотивацію акціонерної більшості навряд чи буде відчутним в реальних процесах. Вирішальне значення для власників контрольного пакета до реінвестування дивідендів мають і інші чинники, як-от: ринкові позиції акцій; складність фінансових і організаційних проблем, із якими пов'язане збільшення статутного фонду; можливий розмір приросту багатства від проведення зазначеної операції тощо. Потрібно врахувати й те, що збільшення реінвестуванням дивідендів може знизити загальний інтерес домашніх господарств до ринку акцій узагалі, тому що останнє сприймається в Україні насамперед як джерело одержання дивідендів у грошовій формі.

У цілому краще, якщо податки будуть мати нейтральний характер стосовно дивідендної політики в рамках АТ. Крім того, що зазначені пільги мало впливають на глибинні мотиви поводження ключових учасників акціонерного товариства, слід також прийняти до уваги такі моменти: по-перше, макроекономічне положення змінюється, тому економічна політика держави повинна відрізнятися достатньою гнучкістю, податки ж не можуть бути інструментом швидкого реагування в зв'язку з політичними чинниками (забезпечення стабільних "правил гри" суб'єктів підприємництва тощо); по-друге, усвідомлюючи значення акціонерного механізму притягнення інвестицій в економіку, потрібно пам'ятати те, що існують також і інші способи створення інвестиційних ресурсів - через банківську систему, випуск облігацій тощо. Тому буде логічно діяти так, щоб представники різних секторів фінансового ринку ресурсів і поводилися відповідно однаковим "правилам гри".

На нашу думку, найбільш прийнятною мірою захисту акціонерної меншості від дискримінаційної політики акціонерної більшості у використанні прибутки АТ було б встановлення обов'язкової квоти випуску обігових акцій або норми обов'язкового викупу АТ акцій власного випуску в індивідуальних акціонерів, якщо товариство протягом 3 років, при наявності прибутку; не виплачує дивіденди. Наявність обігових акцій у структурі випуску дозволяє, зокрема домашнім господарствам, вибрати таке інвестиційне рішення, при якому у випадку невдоволення діями акціонерної більшості був би реальний вихід - АТ зобов'язано викупити ці акції, повернути інвесторам кошти із врахуванням рівня інфляції і, можливо, ще якогось відсотка за використання засобами. Аналогічне призначення має й друга норма. Тут необхідно тільки зафіксувати мінімальний рівень рентабельності і дивідендного виходу, тому що не будь-який обсяг прибутку достатній для того, щоб формувати дивідендний фонд; тому потрібно установити визначену "межу" прибутковості, досягнення якого протягом 3 років і невиплата при цьому дивідендів буде означати автоматичне вмикання норми обов'язкового викупу акцій при бажанні індивідуального акціонера. Щоб виключити можливість якихось маніпуляцій, варто зафіксувати норму мінімального дивідендного виходу (наприклад, 10% річних від номінальної вартості акцій). Із запропонованих двох варіантів захисту інтересів непрофесійних інвесторів перший виглядає більш простим для практичного використання і, можливо більш надійним.

Ще один дискримінаційний момент, що може виникнути у відношенні дрібних акціонерів у процесі функціонування АТ, - маніпуляція з черговістю виплати дивідендів. Ця проблема залишається поза увагою фахівців, незважаючи на свою гостроту. Справа в тому, що процедура виплати дивідендів українськими АТ нерідко розтягується на тривалий, але не з вини акціонерів, час, іноді - на роки. Саме собою зрозуміло, що дивіденди, отримані з різницею, наприклад, у рік, є неоднаковими: мова йде про реальну вартість грошей і упущеної можливості заробити на них додаткові засоби. Емітент виплачує дивіденди інсайдерам за 2005, 2006 і 2007 роки, не розрахувавшись при цьому з деякими або всіма аутсайдерами за попередні роки. Збиток від маніпуляцій емітента тільки у формі упущеної вигоди (тобто без обліку інфляційних втрат) дуже значний. Таким чином, керівники АТ, безумовно, не на шкоду інтересам власників контрольного пакета, визначивши на свій розсуд черговість виплат дивідендів, "вийняв із кишені" у визначених акціонерів істотні суми.

Вирішити дану проблему можна тільки встановивши таку норму, відповідно до якої керівники-акціонери і власники найбільших пакетів акцій повинні одержати дивіденди в останню чергу. Це послужить реальним стимулом здійснення процедури виплати дивідендів у максимально можливо стислі строки, забезпечить дотримання інтересів дрібних акціонерів, припинить ганебну практику маніпулювання в дивідендній політиці.

Також необхідно введення наступних доповнень в акціонерне законодавство України:

По-перше, передбачити обов'язок стратегічного інвестора (контролюючого підприємства) компенсувати АТ збитки, заподіяні прийняттям рішення, нав'язаного стратегічним інвестором, а також фінансову відповідальність останнього по зобов'язаннях АТ, якщо воно буде визнано банкрутом із вини стратегічного інвестора;

По-друге, дати акціонеру право на незгоду з рішенням органів АТ, що торкаються інтересів акціонера. Це право стосується в наданні незгодному акціонеру права вимагати в товариства викупу належних йому (акціонеру) акцій по справедливій ціні у випадку, якщо товариством буде прийняте рішення, що суперечить інтересам акціонера, із питань, що визначені законом і статутом товариства і дають можливість на незгоду (наприклад, реорганізація АТ, позбавлення акціонера переваг, що дає йому членство в товаристві тощо). Деякі елементи права на незгоду вже закріплені за акціонерами приватизованих підприємств.

По-третє, закріпити за акціонером право подачі не тільки прямих (тобто в інтересах самого акціонера) позовів до товариства, його посадовим особам, але і непрямих позовів, що пред'являються акціонером в інтересах товариства до будь-якої особи, із вини я кого товариству заподіли і збитки (якщо останнє ухиляється від пред'явлення такого позову), утому числі до посадових осіб органів АТ, а також право колективних позовів, запропонованих акціонером до АТ, або посадовій особі органів товариства від імені всіх акціонерів, що знаходяться в аналогічному положенні.

Правове забезпечення реалізації інтересів різних груп акціонерів в акціонерному законодавстві необхідно для того, щоб акціонерні товариства працювали стабільно, з одного боку, мали б реальні можливості захистити свої інтереси, а, з іншого боку - були б обмежені в можливості зловживати своєю економічною владою в товаристві, яку дає володіння контрольним пакетом акцій і/або відповідним числом голосів у загальних зборах акціонерів. Подібні доповнення забезпечили б і додаткове залучення в акціонерні товариства дрібних інвесторів, що бажають з вигодою розмістити свої кошти без значного ризику їхньої втрати. А це, у свою чергу, сприяло б інвестуванню вітчизняної економіки за рахунок внутрішніх резервів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дотримання співвідношення корпоративних прав та інтересів різних груп акціонерів-інвесторів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • ЗАКОНИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ТА ВЗАЄМОДІЯ ТОВАРОВИРОБНИКІВ І ДЕРЖАВИ

  • Функція інформаційна

  • Суб'єкти ринку

  • Економічні закони, що регулюють ринок

  • Закон зростання витрат

  • Еластичність попиту і пропозиції

  • Пропозиція і закон пропозиції

  • Взаємодія попиту та пропозиції

  • Фактори, що впливають на ціноутворення

  • Конкуренція в бізнесі

  • Конкурентоспроможність та конкурентні переваги фірми

  • Стратегія конкурентної боротьби (вибір позиції у конкуренції)

  • Регулююча роль держави в ринковій економіці

  • Факти неподільності

  • Функції держави в ринковій економіці

  • Діяльність держави щодо забезпечення економічної рівноваги

  • Операції на відкритому ринку

  • Антимонопольне регулювання

  • Регулююча діяльність держави в соціальній сфері

  • Межі й перспективи регулюючої діяльності держави

  • Державне регулювання економічної безпеки підприємств

  • Державний менеджмент

  • Висновки

  • ПРИРОДА ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Функції та рушійні сили підприємництва

  • Власну особистість

  • Умови та принципи підприємництва

  • Суб'єкт підприємництва

  • Права та обов'язки підприємців

  • Основні типи та форми власності підприємств

  • Управління власністю компаній

  • Управління якістю власності в галузі

  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Основні види підприємствах класифікація та організаційно-правові форми

  • Підприємець - фізична особа

  • Одноосібне володіння, його переваги та недоліки

  • Товариство (партнерство), його особливості

  • Товариства з необмеженою відповідальністю

  • Корпоративна форма організації підприємницької діяльності

  • Спільні підприємства

  • Умови оплати франчайзингу

  • Умови роботи

  • МАЛЕ ТА СЕРЕДНЄ ПІДПРИЄМНИЦТВО

  • Економічна сутність і функції малих підприємств

  • Функції малого підприємництва

  • Державна політика у сфері малого підприємництва

  • Принципи державної підтримки МП

  • Державна адміністративна політика

  • Муніципальна державна політика регіону

  • Стратегія та основні напрямки і заходи підтримки малого і середнього бізнесу

  • Загальна підтримка МП

  • Основні напрями підтримки малого та середнього підприємництва

  • Кадрове забезпечення

  • Зниження рівня адміністративних перешкод

  • Забезпечення доступу МП до сучасних технологій та "ноу-хау"

  • Підтримка створення і розвитку кадрового потенціалу МП

  • Сприяння міжрегіональній і зовнішньоекономічній діяльності

  • Орієнтири вибору політичного курс щодо малого та середнього бізнесу

  • Регулювання господарської діяльності малих підприємств

  • Розвиток малого підприємництва в галузях

  • Участь малих підприємств у створенні гнучких організаційних структур підприємств

  • Створення і розвиток нових дрібних підприємств

  • Розвиток малого бізнесу в муніципальних утвореннях

  • Організація роботи органів місцевого самоврядування, сплямованої на реалізацію заходів державної і створення систем муніципальної підтримки малого підприємництва

  • Визначення пріоритетних напрямків розвитку малого підприємництва

  • АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА

  • Суб'єкти корпоративного управління

  • Корпоративні організаційні форми бізнесу

  • Сутність зовнішньої сфери корпоративного управління

  • Основні риси сучасного корпоративного управління

  • Принципи корпоративного управління. Міжнародної мережі з корпоративного управління

  • Взаємовідносини з клієнтами

  • Принципи корпоративного управління Конфедерації Європейських Асоціацій Акціонерів

  • Звітність

  • Англо-американська модель корпоративного управління

  • Японська модель корпоративного управління

  • Поняття відкритого акціонерного товариства. Види акціонерних товариств

  • Цілі діяльності акціонерного товариства

  • Статут акціонерного товариства

  • Акції та інші цінні папери акціонерного товариства

  • Інші цінні папери акціонерного товариства

  • Інтегровані корпоративні структури

  • Дотримання співвідношення корпоративних прав та інтересів різних груп акціонерів-інвесторів
  • ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСНУВАННЯ БІЗНЕСУ

  • Для чого потрібна місія власникам?

  • Визначення цілей бізнесу

  • Вибір бізнес-ідеї

  • Як розробити успішну комерційну ідею

  • Як оцінити бізнес-ідею

  • Форми й принципи створення власної справи

  • Засновницькі документи та їх підготовка

  • Статут підприємства

  • Статутний фонд підприємства та його формування

  • Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

  • Порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності

  • Реєстрація СПДФО в органі державної реєстрації

  • Реєстрація СПДФО в органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

  • Одержання СПДФО дозволу на виготовлення печаток і штампів

  • Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (СПДФО)

  • Включення СПДЮО до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

  • Реєстрація СПДЮО як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних Захворювань України

  • Постановка на облік у податкових органах. Відкриття рахунків у банках

  • Відкриття рахунків у банках

  • Відкриття банківського рахунку для формування статутного фонду господарського товариства (СПДЮО)

  • Дозволи, необхідні для початку роботи. Ліцензування діяльності підприємства

  • Отримання дозволу в органах Державного пожежного нагляду

  • Отримання висновку санепідемстанції

  • Порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності

  • Обмеження підприємництва. Припинення діяльності підприємства

  • Припинення діяльності підприємства

  • МАРКЕТИНГ

  • Сутність і функції маркетингу

  • Функціональний підхід

  • Основні поняття маркетингу. Класифікація маркетингу

  • Основні принципи маркетингу

  • Концепції маркетингу

  • Принципи та етапи маркетингових досліджень

  • Організація маркетингу на підприємстві

  • БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ

  • Структура бізнес-плану

  • Зміст основних складових бізнес-плану

  • Характеристика об'єкту інвестування

  • Аналіз ринку збуту товарів (послуг)

  • План маркетингу

  • Визначення попиту і можливості ринку

  • Реклама, зв'язки з громадськістю, просування товару

  • План і структура виробництва продукції

  • Організаційний план і управління проектом

  • Розглянемо зразковий склад показників і форму їх подання в оперативному плані (звіті)

  • План (звіт) про спрямування коштів

  • Заключним документом є балансовий звіт

  • ПРАВОВІ ПИТАННЯ ПІДПРИЄМНИЦВА, ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ІНВЕСТУВАННЯ

  • Цивільне законодавство

  • Законодавство, яке регулює діяльність господарських товариств

  • Антимонопольне законодавство

  • "Правило 90 днів"

  • Корупція та надмірне регулювання

  • Надмірне регулювання

  • Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності

  • Умови виникнення цивільної відповідальності підприємців

  • Кримінальна відповідальність підприємців

  • ФІНАНСИ

  • Організаційна структура управління фінансами

  • Фінанси підприємства та фінансовий менеджмент

  • Джерела фінансових ресурсів та інвестування

  • Сутність та механізм фінансового планування на підприємстві

  • Корпоративні фінанси

  • ПОДАТКИ

  • Прямі податки

  • Непрямі податки

  • Місцеві податки

  • Місцеві збори

  • Справляння податків з "володіння, продажу, дарування, успадкування, купівлі тощо" нерухомості

  • Оподаткування фізичних осіб як складова податкової системи

  • Оподаткування підприємств

  • Звітність

  • Оподаткування підприємців - фізичних осіб

  • Оподаткування фізичних осіб (СПД) - платників фіксованого податку

  • Сплата єдиного податку або спрощена система оподаткування

  • Аналіз ставок єдиного податку в залежності від виду діяльності суб'єкта підприємницької діяльності (СПД)

  • Аналіз податкових умов діяльності фізичних осіб, що працюють за різними схемами оподаткування.

  • ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • А. Корпоративні книги

  • В. Облік кадрів

  • Процесуальні документи (судові процеси й арбітраж)

  • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО)

  • Доречність

  • Повнота

  • БАЛАНС

  • Звіт про прибутки та збитки

  • Звіт про рух грошових коштів

  • Примітки до фінансових звітів

  • Методи бухгалтерського обліку

  • Постановка і реструктуризація управлінського обліку в організації

  • ПЕРЕВІРКИ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

  • Органи податкової служби

  • Права органів державної податкової служби

  • Контрольно-ревізійне управління

  • Органи пожежного нагляду

  • Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації

  • ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

  • Класифікація інформації

  • Використання інформаційних комп'ютерних технологій! в основних функціях менеджменту

  • Раціоналізація, інтегрування й подальша автоматизація інформаційних потоків

  • Управлінські інформаційні системи

  • Системи, що базуються на знаннях і експертні системи

  • Розробка (доробка, переробка) систем користувачем

  • Інформаційна безпека об'єкту управління

  • Організація системи доступу до зведень, що складають комерційну таємницю підприємства (фірми) та системи їхньої безпеки

  • Організація дозвільної системи на підприємстві.

  • Бенчмаркінг в економічній безпеці підприємств та у конкурентній розвідці

  • Організація служби безпеки підприємства

  • Основні задачі СБ

  • БОРОТЬБА ІЗ ШАХРАЙСТВОМ У БІЗНЕСІ

  • Мотивація шахрайства

  • Виявлення шахрайства

  • Ознаки афер з інвестиціями

  • Запобігання шахрайству

  • Система фінансової та бухгалтерської звітності

  • Система незалежних перевірок

  • Фіктивні підприємства в Україні: причини виникнення та шляхи протидії

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Додаткова література