Фіксований податок - це одна із форм прибуткового податку, який сплачується фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Введено фіксований податок Законом України від 13.02.98 р. №129/98 "Про внесення змін до Декрету КМУ "Про прибутковий податок громадян".
Внесені зміни щодо запровадження фіксованого податку набрало чинності 07.04.98 р. Сплата фіксованого податку не є обов'язковою. Підприємці - фізичні особи мають право сплачувати прибутковий податок авансовими платежами протягом року залежно від одержаного доходу або можуть сплачувати фіксований розмір податку (фіксований податок) шляхом придбання відповідного патенту. Переваги фіксованого податку:
• o Звільнення від ведення Книги обліку доходів та витрат.
• o Податківці менше перевіряють.
• o Такі доходи не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу.
Фіксований податок мають права сплачувати громадяни - фізичні особи. Основною умовою є здійснення підприємницької діяльності продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та сплата ринкового збору. Отже, громадяни, які торгують не на ринках, сплачувати фіксований податок не мають права.
Дві інші умов, що дають право на придбання патенту, не такі вже й істотні, тому що у підприємців, які здійснюють продаж товарів на ринках, вони, як правило, є завжди, або діяльність можна дещо змінити, щоб такі умови були. Це зокрема:
• o кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з приватним підприємцем (членами сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, та наймані працівники) не повинна перевищувати п'яти осіб;
• o валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або використання найманої праці за останні 12 календарних місяці, що передують місяцю придбання патенту, не повинне перевищувати семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119000 грн).
Я бачимо, підприємці, які торгують на ринках, дійсно мають реальні умови для сплати фіксованого податку, тому що доходу більше І І 9000 гривен за 12 місяців фізичні особи, як правило, не декларують. Якщо кількість найманих працівників перевищує п'ять чоловік, що, на практиці, може бути дуже рідко, для одержання права сплачувати фіксований податок цю кількість можна зменшити до п'яти.
Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. Так, заборона для фіксованого податку не має великого значення, оскільки такими товарами торгівля на ринках взагалі заборонена. Ліцензії на торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами видаються тільки для стаціонарних торгових точок а торгівля повинна проводитися із застосування електронних касових апаратів (ЕККА).
Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі. Мінімальний розмір фіксованого податку, який може бути встановлений - 20 грн. на місяць, максимальний - 100 гривен. Уразі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Розмір доходу, з якого визначається відповідно до прогресивної шкали прибутковий податок від 20 до 100 грн, становить від 173 до 572 грн. на місяць.
Якщо порівняти розмір фіксованого податку і сумою плати за патент, яка встановлювалася до введення вказаних змін обласним радами, то між ними немає різкого підвищення плат. В окремих районних центрах та містах районного підпорядкування введений фіксований податок встановлений менший розмір порівняно із діючою до того платою за патент.
При цьому така плата за патент не звільняла підприємців від ведення обліку. А якщо річний дохід виявлявся в 1,5 раз більший порівняно з розрахунковим доходом, від якого нібито визначено плату за патент, в кінці року проводився перерахунок податку і визначалася сума, яка підлягала доплаті у бюджет.
На відміну від такої плати за патент, фіксований податок якщо вже не повертається, то і не доплачується незалежно від результатів.
Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн. Підприємці - фізичні особи, як правило, не торгують на всій території України. Проте значна кількість осіб хотіла б здійснювати торгівлю хоча б на двох ринках, розташованих у різних населених пунктах. У такому виборі підприємці, що сплачують фіксований податок, значною мірою обмежені, тому що у такому разі необхідно сплачувати фіксований податок у розмірі 100 грн. на місяць, як для торгівлі на всій території України. Зміни до Декрету не передбачають встановлення фіксованого податку при здійсненні торгівлі у двох чи трьох населених пунктах.
Законом передбачено, що платники фіксованого податку та особи, які перебувають з ними у трудових відносинах, а також члени їх сімей, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від деяких податків, зборів та платежів до бюджету; Як виявляється, підприємці - фізичні особи і не виступали, і не сплачували деякі перелічені платежі. Деякі такі звільнення, як наприклад, всі сплати податку на промисел чи придбання торгового патенту взагалі незрозумілі. Адже на підприємців - фізичних осіб, які провадять торгівлю на ринках зі сплатою ринкового збору, такі нормативні документи, як Декрет К МУ "Про податок на промисел та Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" взагалі не поширюються.
Єдиним реальним збором, яким сьогодні сплачують підприємці, є відрахування на державне пенсійне страхування. Цей збір до Пенсійного фонду будуть перераховувати місцеві ради у розмірі 10 відсотків від суми фіксованого податку, що надійшов.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оподаткування фізичних осіб (СПД) - платників фіксованого податку“ на сторінці 1. Приємного читання.
