Проблеми державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та "фіктивні фірми"
І. Наданий час у державі залишається пріоритетним шлях щодо вдосконалення системи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: спрощення процедур реєстрації саме для суб'єктів підприємництва. Процес державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності (далі - реєстрація) є головним процесом легалізації діяльності суб'єкта, та, крім того, є складовою частиною державної політики дерегуляторної реформи економіки.
Тому від того, які умови легалізації визначить держава, залежать, в першу чергу, темпи розвитку економіки, підприємництва та вирішення соціальних проблем. Великий вклад у вирішенні цієї важливої справи внесла свого часу Ліцензійна палата України та її Представництва в Автономної Республіки Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а з 2000 року - Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.
II. Забезпечено створення спрощеної системи реєстрації суб'єктів підприємництва, яка вже функціонує майже шість років (внесено зміни і доповнення в статті 8 і 13 Закону України "Про підприємництво" і прийнято постанову КМУ "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" від 25 травня 1998 року № 740).
Це підтверджується і щорічними дослідженнями, які проведені такими незалежними організаціями як Світовий банк, Міжнародним центром стратегічних досліджень та ін. З метою оприлюднення всіх умов щодо реєстрації було видано два видання 600-сторінкового "Практичного посібнику по проведенню державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" з Довідником поштових реквізитів органів державної реєстрації, статистики, податкової служби, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. У Посібнику зібрано всі нормативно-правові акти, що регламентують процедури реєстрації, надані роз'яснення з важливих питань, приведені всі форми бланків для реєстрації, ведення реєстраційних справ тощо.
Значні позитивні зміни в сфері державної реєстрації суб'єктів підприємництва пов'язані з виданням ряду важливих змін до деяких законів України і указів Президента України, спрямованих на де регулювання підприємницької діяльності. Однак, наявність в діючому правовому полі окремих норм, які не мають чіткого і однозначного тлумачення, а також значної кількості правових колізій унеможливлює забезпечення дійового контролю за додержанням процедур, пов'язаних з функціонуванням системи органів реєстрації, створює ще й значні адміністративні бар'єри на шляху розвитку саме підприємницької діяльності.
Ш. До прийняття закону прямої дії - Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - існували як об'єктивні, такі суб'єктивні фактори, які гальмували процес розбудови економіки. До них можна віднести, перш за все, значну розпорошеність положень стосовно реєстрації серед великої кількості нормативно-правових актів. Так, сфера державної реєстрації регламентується 2 Кодексами, 23 законами, 10 Указами Президента України, Декретом Кабінету
Міністрів України, 12 постановами Уряду України, 6 постановами ІІБУ та 5 наказами центральних органів влади (всього - 56 нормативно-правових актів). Крім того, в Україні, (такого нема в жодній західній країні) реєстрацію здійснюють надто велика кількість органів - 764 місцеві органи влади (532 районні адміністрації і 232 органів місцевого самоврядування). До того ж в Україні діє майже півтора десятка типів реєстраторів (жодна країна теж не може собі цього дозволити!). Гак, реєстрацію забезпечує і:
• o Кабінет Міністрів України - фінансово-промислові групи;
• o Національний банк України - комерційні банки, фінансові біржі;
• o Академії наук України (Національна, Аграрна тощо) - підвідомчі інститути, установи, організації;
• o Адміністрації вільних економічних зон - суб'єкти підприємництва цих зон;
• o Міністерства і відомства (Мін'юст України та управління юстиції на місцях - об'єднання громадян, політичні партії, благодійні організації і адвокатські об'єднання; МЗС України - іноземні представництва, - МО України, МВС України, Служб безпек України - військові частини, загони, тюрми, колонії, табори; інші міністерства і відомства - державні об'єкти підприємництва);
• o обласні державні адміністрації і обласні Ради народних депутатів - об'єднання громадян;
• o районні держадміністрації - суб'єктів підприємництва, об'єднання власників квартир (житлокооперативи), гаражів тощо, об'єднання громадян, осередки політичних партій, кредитні спілки;
• o міські виконкоми Ради народних депутатів (право реєстрації делеговано) - суб'єктів підприємництва, кооперативи (садово-городні, житлові), об'єднання громадян, місцеві осередки політпартій, кредитні спілки.
Дуже нерівномірне навантаження органів реєстрації по містах і районах. Так, майже 80% всіх зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності обслуговуються у половині всіх органів реєстрації (це - в містах Києві і Севастополі, обласних центрах і містах обласного підпорядкування). В більшості органах реєстрації ці функції здійснюються по сумісництву в таких підрозділах як торгівельне, економічне, юридичне, загальне управління. Звідси і велика кількість помилок при реєстрації.
Продовжуються і порушення чинного законодавства органами реєстрації:
• o вимагання від суб'єктів додаткових документів, які не передбачені чинним законодавством;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.
