У цілому концепція сучасного маркетингу базується на тому, що розвиток систем (підприємство й ринок - теж системи) має власну логіку й підкоряється власним законам. Для грамотного керування підприємством треба знати що логіку й ці закони, уміло використовуючи їх в інтересах виживання підприємства.
Природно, що чим більше підприємство піддається впливу зовнішнього середовища, чим на більше високому шаблі еволюції воно перебуває, тим більш розвинену форму маркетингу йому необхідно використати. Більше того, якщо підприємство працює відразу на декількох ринках, то йому доведеться одночасно використати й кілька форм маркетингу, що відповідають стадіям розвитку окремих ринків. Очевидно, що в цьому розумінні маркетингу збут відіграє підлеглу роль індикатора якості управління підприємством: стан і динаміка збуту повинні відповідати прогнозу. Легко помітити, що найбільш складною, найбільш вирішальною ланкою туї є прогноз, тому технології прогнозу кожне підприємство й кожний маркетолог вважають своїм ноу-хау. Технологія прогнозу стає центральною в усьому комплексі функцій маркетингу.
Але навіть на найрозвинутих підприємствах служба маркетингу є, у найкращому разі, все ще тільки "генеральним штабом", що виробляє різні плани й контролює їхню реалізацію після схвалення керівництвом. Адже прогноз різко звужує поле можливих рішень й, тим самим, обмежує волю керівництва. Більше того, гарний прогноз фактично визначає рішення. Тому спроби маркетологів зайнятися маркетингом серйозно (хоча б із професійного самолюбства) відразу ж приводять до проблем з керівництвом, що справедливо вбачає (або що відчуває) у цих спробах замах на свою керівну роль. Втім, до серйозних замахів на авторитет керівництва ще далеко. Які б точні не були інструменти маркетингу, як і раніше дуже велика роль невизначеності, що істотно знижує надійність прогнозу. Це вимагає від керівництва зосередженості на стратегії розвитку підприємства.
Справа в тому, що звичайні методики прогнозу засновані, як правило, на статистиці. Вони добре справляються тільки з екстраполяцією виявлених яким-небудь способом тенденцій і тільки на коротких відрізках часу. Надійність прогнозів дуже залежить від характеру процесів, що протікають на підприємстві й у навколишнім середовищі. Більш-менш рівномірний плин якого-небудь процесу можливий лише на досить обмежений час. А далі неодмінно починають проявлятися різноманітні системні ефекти з неминучими якісними стрибками. У цих умовах методи екстраполяції взагалі не працюють. Для такого ролу прогнозів існують спеціальні методи, але поки немає значимого досвіду їхнього застосування в області економічних прогнозів. Крім цього, існує інтуїція - здатність до прогнозу на основі розмитих даних. Але в серйозних справах вона недорого коштує.
Із наведеного випливає, що для створення ефективно працюючої служби маркетингу керівництву підприємства варто розробити довгострокову стратегію в галузі економіки, торгівлі, технологи, якості. Загальний, стратегічний напрямок еволюції підприємства відомий, він загальний для будь-яких підприємств. Це - створення саморегулюючого на всіх рівнях виробничо-збутового механізму, органічно погодженого з ринком (споживачем) і з випередженням пристосовується до його еволюції. В ідеалі - прийти до динамічної рівноваги перед самою вершиною п'ятого рівня еволюції підприємства. Точніше, перед самими вершинами низки Е-образних кривих, що описують щаблі (або рівні) цієї еволюції. Цю стратегію, як й її відповідне документальне оформлення, може розробити тільки служба маркетингу
А якщо такої на підприємстві немає, то підрозділи або працівники, до чиєї компетенції входять окремі функції маркетингу. Затвердження й виконання цієї довгострокової стратегії - інше завдання. Вирішення майже повністю залежить від енергії й "просунутості" вищого керівництва підприємства.
Дві базисні маркетингові стратегії:
• 1. Стратегія ціни. Вибір цієї стратегії залежить від виду товарів і послуг і від позиції покупця.
• 2. Преференційна (пільгова) стратегія. Вона припускає змішаний маркетинг, що ставить підприємство по одному або декількох пунктах у становище, що вигідно відрізняє його від конкурентів.
Дві стратегічні проблеми аналітичного маркетингу:
• 1. Знайти цікаві, вигідні для підприємства можливості збуту його товарів і послуг, і розвитку діяльності взагалі;
• 2. Заздалегідь передбачати найбільш великі небезпеки, що підстерігають фірму на ринку сьогодні й у перспективі.
Включення маркетингу в стратегічне управління підприємством показано на рис. 7.3.
Рис. 7.3. Включення маркетингу в стратегічне управління підприємством
Успіху на ринку досягають фірми, які найкраще пристосовуються до умов зовнішнього середовища, активно впроваджують маркетинг у систему виробництва. Сьогодні українському виробнику потрібні нові розробки та технології у сфері маркетингу для налагодження процесу виробництва і розробки економічної політики, що його захищатиме. Ринкові концепції управління виробництвом Іноді виникає конфлікт інтересів компанії, споживачів і суспільства. Очевидно, в основу маркетингу слід покласти ретельно продуману філософію ефективної та соціально відповідальної діяльності у межах певної єдиної концепції.
Комерційні організації у своїй маркетинговій діяльності керуються такими основними конкуруючими концепціями управління виробництвом: удосконалення виробництва; удосконалення товару; інтенсифікації комерційних зусиль маркетингу; соціально-етичного маркетингу; стратегічного маркетингу.
Отже, існує п'ять альтернативних концепцій у взаємовідносинах між виробниками і споживачами в умовах ринку, кожна з яких відповідає певному етапу становлення маркетингу.
1. Концепція удосконалення виробництва (початок XX ст., поява масового виробництва) стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим та доступним за ціною товарам. Виграє те підприємство, яке продає більше продукції за нижчими цінами в безлічі торговельних точок. Прихильників концепції вдосконалення виробництва багато серед представників таких галузей народного господарства, які працюють за принципом виробничою конвеєра, постійно поліпшують технологію виробництва, що сприяє, з одного боку, зменшенню витрат, а з іншого - зниженню якості обслуговування. Клієнти сфери послуг часто скаржаться на знеособлювання й низький рівень обслуговування. Управління підприємством, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні виробництва та підвищенні ефективності системи розподілу товару (рис. 7.4).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепції маркетингу“ на сторінці 1. Приємного читання.
