Терміном "управлінські інформаційні системи" іноді визначали всі типи інформаційних систем, але тут ми використовуємо його, щоб показати специфічний тип інформаційної системи. Управлінська інформаційна система (УІС) є інтегрованою звітною системою, спеціально призначеною для допомоги менеджерам у плануванні, здійсненні і контролі діяльності організації. Вона готує звіти на основі даних, отриманих з багатьох систем здійснення операцій і з зовнішнього оточення організації. УІС звичайно призначається для концентрації відібраних даних із систем здійснення угод і операцій і зовнішніх джерел, щоб зробити ці дані більш придатними для інформаційних менеджерів.
У1С адресуються до проблем, що відомі й зрозумілі заздалегідь (такі проблеми структуровані, вони піддаються формалізації). Тому заздалегідь може бути визначена відповідна необхідна інформація, спроектовані звіти і написані програми. Ці системи функціонують на періодичній основі, наприклад, надання щомісячних звітів про доходи і витрати. Багато менеджерів мають персональні комп'ютери, за допомогою яких вони можуть одержати деякі визначені звіти в будь-який час протягом дня.
УІС мають тенденцію до того, щоб обмежуватися "тільки читанням" даних, якими не можна маніпулювати. Наприклад, менеджер не може використовувати УІС. щоб одержати запроектовані цифри доходів і втрат, або щоб знайти різні рішення, засновані на різних обсягах продажів. Це обмеження не скасовує цінність УІС. Оскільки менеджери відчувають потребу в періодичній інформації, УІС є важливим інструментом для забезпечення регулярних звітів, що підвищують ефективність управлінського планування і контролю.
Системи підтримки рішень
Багато проблем, з якими зіштовхуються менеджери, не очікуються, тому УІС не підходять для їх вирішення. У силу цього, багато систем, що один раз були названі управлінськими інформаційними системами, перетворилися в системи підтримки рішень.
У даний час з'явився концептуальний клас інформаційних аналітичних систем основних функцій бізнесу, характерною рисою яких є наявність підкласу систем підтримки прийняття рішень.
Системи підтримки прийняття рішень (СППР) - це комп'ютерні системи, що допомагають прийняттю рішень, зв'язаних з неструктурованими проблемами, шляхом взаємодії з даними й аналітичними моделями.
СППР - це особливі інтерактивні інформаційні системи менеджменту, що використовують устаткування, програмне забезпечення, дані, базу моделей і працю менеджера з метою підтримки всіх стадій прийняття навпіл структурованих і неструктурованих рішень безпосередніми користувачами - менеджерами в процесі аналітичного моделювання на наданого набору технологій.
СППР сфокусовані саме на рішеннях: вони роблять опір на гнучкість, адаптивність і швидкість відповіді; контролюються користувачем і можуть бути застосовані до різних стилів прийняття рішень. 782
СППР допомагають особі, що приймає рішення, а не замінюють їх. Вони призначені для допомоги у вирішенні проблем, в яких немає визначених рішень і які висувають високі вимоги до осіб, що приймають такі рішення. СППР розширюють можливості менеджера в маніпулюванні даними при пошуку рішень. Система підтримки рішень довела корисність у забезпеченні підтримки для аналізу даних, використовуваних у прийнятті контрольних і розподільчих рішень.
СППР надає можливість для особи, що приймає такі рішення, виявити різні підходи до вирішення проблеми. Ці можливості створюються в силу того, що менеджер, приймаючи рішення, має необхідну експертизу і система виступає як гнучкий інструмент опрацювання альтернатив. Відтоді, коли були винайдені комп'ютери, деякі дослідники шукали шляхи, які б привели до заміни людини комп'ютером, тобто до використання не автоматизованих систем управління, а автоматичних. В результаті розвитку цього напрямку утворилися системи, що базуються на знаннях.
СППР є головною категорією інформаційних систем управління підприємствами і основною тенденцією розвитку комп'ютеризації в цій сфері.
При використанні інформаційних систем управління особлива роль належить людям. Сучасні комп'ютерні технології забезпечують підтримку прийняття їхніх рішень шляхом розрахунку основних показників при підготовці фінансового звіту і його аналізі, фінансового контролю і планування, визначення оптимального обсягу виробництва і збуту, розрахунку ефективності інвестицій, визначенні потреби в капіталі і фінансуванні.
Сучасні аналітичні технології забезпечують вільну підтримку прийняття рішень менеджерами без яких-небудь витрат часу на програмування за рахунок оперативного застосування складних методів для безпосереднього аналізу фахівцем складних проблемних ситуацій і прогнозування розвитку.
Більшість проблемних ситуацій в осіб, які приймають рішення, не є структурованими і програмованими. Тому аналітичні інформаційні системи, поряд зі звичайними звітами, повинні додатково надати менеджерам такі можливості й технології, що дозволяли б їм легко активізувати складний інструмент, швидко налаштувати його відповідно до особливостей своєї ситуації і так само швидко одержати розрахунково-графічний матеріал або рекомендацію. Результат оперативно і неформально аналізується менеджером на основі наявної в нього актуальної інформації. При дослідженні поточного стану організаційної системи, в якій бере участь людина, значна кількість інформації про неї може бути отримана від людей, що мають досвід роботи з об'єктом дослідження, знають його особливості та уявляють цілі її функціонування. Ця інформація носить суб'єктивний характер, і її представлення в природній мові містить велику кількість невизначеностей ("істотно", "значно", "багато" тощо), що не мають аналогів у мові традиційної математики. Тому для підвищення ефективності аналітичних технологій у підтримці прийняття рішень доцільне використання математичних засобів відображення нечіткості вихідної інформації для більш адекватного опису досліджуваного об'єкта.
Інформаційні системи бізнесу реально підтримують відносно стійку і трудомістку частину програмувальних ділових функцій бізнесу (облік, фінанси, управління персоналом, розрахунок заробітної плати, складський облік, управління продажами тощо).
Процес ухвалення рішення на основі СППР має три стадії: інформаційну, проектну, а також стадію вибору.
На інформаційній стадії досліджується середовище, визначаються події й умови, що вимагають прийняття рішень.
На проектній стадії розробляються й оцінюються можливі напрями діяльності (альтернативи).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управлінські інформаційні системи“ на сторінці 1. Приємного читання.
