Конкурентна розвідка і економічне (промислове) шпигунство
Підприємницька діяльність у всіх сферах економіки нерозривно зв'язана з одержанням, нагромадженням, збереженням і використанням різних зведень, що характеризують як саму підприємницьку фірму, так і зв'язаних з нею партнерів, що хазяюють. Забезпечення збереження інформації про діяльність фірми, усіх її факторах розвитку є умовою виживання фірми в ринковому конкурентному середовищі, у якомусь ступені ризикового розвитку.
Конкуренти фірми можуть здійснювати різні форми одержання достовірної інформації про її діяльності, щоб домогтися кращих успіхів на ринку. У законодавчих актах не сформульоване поняття підприємницької таємниці, а дана характеристика державної, службової, комерційної, банківської і військової таємниці.
Установлено наступне: інформація складає службову або комерційну таємницю, коли вона має дійсну або потенційну комерційну цінність у силу невідомості її третім особам, до неї немає вільного доступу на законній підставі і власник інформації вживає заходів по охороні її конфіденційності. Зведення, що не можуть складати службову або комерційну таємницю, визначаються законом і іншими правовими актами.
У Законі України "Про банки і банківську діяльність" говориться, що кредитна організація, Національний банк України гарантують таємницю про операції, про рахунки і внески своїх клієнтів і кореспондентів. Усі службовці кредитної організації зобов'язані зберігати таємницю про операції, рахунки і внески їхніх клієнтів і кореспондентів, а так само про інші зведення, установлені кредитною організацією, якщо це не суперечить законові.
Прискорення інформаційного насичення системи управління призвело до виникнення ряду проблем. По-перше, через відсутність досконалої управлінської теорії, яка дозволяє діяти в невизначених умовах ринку, знайшли місце нові тенденції у зміні зайнятості, а саме збільшення долі професійних менеджерів. Це, в свою чергу, при зводить до створення декількох рівнів управління. Для підтримання стійкої роботи підприємства більш важливим стала наявність своєчасної достовірної інформації не тільки про стан особистого потенціалу підприємства, а й про постачальників, конкурентів, споживачів, про новітні технології та інші параметри зовнішнього середовища. В цих умовах важливим ресурсом, що забезпечує ефективну діяльність підприємства, є інформація та комунікаційні зв'язки.
Конкурентоспроможність підприємства все більше визначається здібністю його менеджерів ефективно працювати з інформаційними ресурсами. При цьому, з одного боку, виникає проблема швидкого відтворення, нарощування й поновлення інформаційного фонду для прийняття рішень за ситуацією, з іншого, - пошук можливостей засекретити його частину у вигляді комерційної таємниці, щоб забезпечити принаймні тимчасове монопольне становище на ринку. Найважливішою професійною характеристикою менеджерів стає їх здатність до ефективної ділової та міжособистої комунікації.
Набуває актуальності володіння менеджерами навичок ефективно формувати і використовувати інформаційний потенціал підприємства, виробляти підприємницький стиль керівництва. На вищому рівні управління конкурентоспроможність підприємства може забезпечувати колектив менеджерів, які повинні швидко і ефективно обмінюватися великими масивами інформації, своєчасно одержувати інформацію про зміну зовнішнього середовища. Все це потребує мобілізації творчих сил співробітників і призводить до підвищення емоційних навантажень. Тому створення емоційно доброго клімату в творчому колективі стає важливим фактором підвищення його продуктивності. Саме такий клімат сприяє інтенсивному інформаційному обміну між робітниками, що веде до оперативного і обгрунтованого прийняття управлінських рішень, досягнення цілої організації.
Завжди необхідно пам'ятати, що конкуренція - це найжорстокіша боротьба за виживання, не просто за ринки збуту, джерела сировини, капіталів тощо, але й у переважній більшості вона націлена на знищення конкурента за будь-яку ціну. У світі бізнесу немає місця жалості й слабкості.
Це жорстока боротьба, де питання ставиться однозначно: або ти, або тебе пустять з торбою по світу. А тому розпалюються все нові, тепер уже торговельні війни: нафтові, сталеві, автомобільні. Причому не тільки між трестами й корпораціями, але й між державами, що ревниво оберігають національну економіку.
Наразі, коли особливу значимість має інформація, найважливішою зброєю в несумлінній конкурентній боротьбі є промислово-економічне шпигунство (а також економічна розвідка).
Термін економічне, промислове, комерційне, науково-технічне шпигунство (розвідка) означає активні дії, спрямовані на збір, викрадання, нагромадження й обробку цінної інформації, закритої для доступу сторонніх осіб.
Підкреслимо, що шпигунство - це протиправна таємна діяльність по добуванню зведень, що містять комерційну таємницю або будь-яку іншу інформацію, у якій зацікавлена конкуруюча фірма.
Промислово-економічне шпигунство ведеться на різних рівнях: на державному рівні, на рівні транснаціональних корпорацій, на рівні підприємств.
Наші вітчизняні підприємці мають поки що слабке уявлення про промислове шпигунство і методи протистояння йому. Проте на Заході воно отримало широке поширення. Так, за результатами соціологічного дослідження в США, з 1554 компаній 1324 (або понад 85%) визнали, що ведуть постійне промислово-економічне шпигунство, а третина з них (понад 1000) мають службу економічної розвідки.
Об'єктами інтересу з боку конкурентів виступають:
• o науково-дослідні й конструкторські роботи й отримані результати цих розробок;
• o структура підприємства: цеху, лабораторії, іспитові майданчики, технологічні лінії, оснащення тощо, що можуть характеризувати стан виробництва;
• o організація виробництва, відомості про продукцію, що випускається;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційна безпека об'єкту управління“ на сторінці 1. Приємного читання.
