Місце і роль малого підприємництва в економіці
Серед різних видів підприємств, які виділяють за кількісними показниками (малі, середні та великі),найбільшу роль у розвитку підприємництва, його основних функцій, передусім особистісної, відіграють малі підприємства. Вони сприяють створенню значної частки робочих місць, впровадженню певної кількості досягнень науково-технічного прогресу у виробництво тощо. Водночас малі підприємства мають і низку істотних недоліків. З огляду на позитивні риси малого підприємництва держава повинна надавати йому всебічну підтримку.
Розвиток малого підприємництва не розглядається як самоціль, але як інструментарій, при вмілому застосуванні якого у трансформацію економічної системи залучається населення, і цей процес протікає без зайвих соціальних тягарів для населення.
Крім того, мале підприємництво є базовою ланкою ринкової економіки. Підприємницька ініціатива, орієнтуючись на споживача, завжди спрямовується туди, де виникає незадоволений попит, і залишає ті сфери, котрі перестають відповідати запитам ринку. Таким чином, формується і підтримуються оптимальні господарські пропорції.
Основними кількісними критеріями зарахування підприємств до категорії малих є чисельність зайнятих на них працівників, обсяг валової виручки, обсяг податку, балансова вартість активів тощо.
Як самостійний і незамінний елемент ринкової економіки мале підприємництво сприяє структурній перебудові економіки, зміцненню економічної бази регіонів, збільшує загальні обсяги виробництва та роздрібного товарообігу, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції, забезпечує зайнятість значної частини населення, стимулює впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
За рахунок мобільності, гнучкості, інноваційного підходу малі підприємства спроможні швидко пристосуватись до змін споживчого попиту, знайти свою ринкову нішу, оперативно здійснювати виробництво нової продукції малими партіями. Вони мають невисокі експлуатаційні витрати, створюють раціональну структуру організації та управління, проводять постійний пошук нетрадиційних рішень і нових засобів дій, характеризуються ініціативністю та підприємливістю.
Роль і місце малих підприємств визначається наступними чином: це особливий тип підприємницької діяльності, який формується на базі дрібнотоварного виробництва, характеризується високою мобільністю, динамічністю й гнучкістю та стимулює структурну перебудову економіки, створює додаткові робочі місця, формує нову соціальну верству підприємців-власників, послаблює монополізм та сприяє розвитку інноваційних процесів.
Мале підприємництво є одним з провідних секторів ринкової економіки. Проте загальна економічна та соціальна роль малого підприємництва можлива лише за умови всебічної підтримки цього сектору економіки державою.
В Україні більше половини загальної кількості діючих малих підприємств (52 %) працює у сфері торгівлі, громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення і збуту, 14 % - у промисловості, 10% - у будівництві, 5 % - у сфері побутового обслуговування.
У невеликій кількості малі підприємства функціонують у сфері науки, транспорту та зв'язку, охорони здоров'я, фінансово-кредитній діяльності, у сфері культури і мистецтва, у сільському господарстві, освіти та ряді інших галузей економіки. Таким чином, накопичений приватний або пайовий капітал спрямовується переважно не у виробничу сферу, а на ринок торговельно-посередницьких послуг, де швидше і без значних витрат можна одержати великі прибутки.
Формується інфраструктура підприємництва, яка стимулює початківців створювати власну справу, забезпечує більш сприятливе бізнес-середовище для вже діючих господарюючих суб'єктів.
В усіх розвинутих країнах світу кількісно переважають малі підприємства. В окремих державах до них відносять різні за величиною підприємства (у США та країнах Європейського Союзу-підприємства з кількістю працівників до 500 осіб, в Україні у промисловості та будівництві - до 200, а в інших галузях сфери матеріального виробництва - до 50 осіб).
Серед розвинутих країн найбільша кількість малих підприємств зосереджена в США, Японії, Італії. З погляду структури народного господарства такі підприємства переважають у сфері послуг, роздрібної торгівлі, сільському господарстві. В Україні найбільша кількість малих підприємств сконцентрована у торгівлі та громадському харчуванні, промисловості, будівництві, транспорті та зв'язку, сільському господарстві.
У розвинутих країнах частка малих підприємств в загальній кількості підприємств є абсолютно переважаючою. Так, у США серед понад 20 млн підприємств до категорії малих належать до 18 млн, у Великобританії - приблизно 96%, в Італії з 800 тис. промислових підприємств - 99% малі й середні, в Польщі - до 2 млн. В Україні їх кількість становила в 1990 р. 10 тис, у 1994 - 70 тис, у 2000 - 171 тис. В середньому на малому підприємстві працює 10 осіб.
Проте частка малих підприємств у сукупних доходах незначна. Так, у США малі підприємства привласнювали лише до 8% валових доходів. Частка малих та середніх підприємств у промисловому виробництві України становила в 1998 р. лише 2,8% (в 1991 - 0,8%). Водночас вони забезпечують у розвинутих країнах світу більшу кількість робочих місць. Так, у США протягом 1981-1990 р р. малі підприємства створили 60% робочих місць, а великі скоротили чисельність працівників на 3 млн. осіб. За цим показником малі підприємства мають вишу соціальну відповідальність, ніж крупні.
Невідповідність між величезною кількістю малих підприємств, чисельністю зайнятих на них працівників, з одного боку, та відносно незначною величиною валового доходу, внеску у створення товарів і послуг - з іншого, пояснюється такими чинниками:
• o нижчою продуктивністю праці на таких підприємствах (порівняно з крупними);
• o неспроможністю впроваджувати новітні вагомі досягнення науки і техніки;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЛЕ ТА СЕРЕДНЄ ПІДПРИЄМНИЦТВО“ на сторінці 1. Приємного читання.
