Потужним інструментом підвищення фінансової стабільності та загальної конкурентоспроможності підприємств є організаційна перебудова певної галузі на основі сучасних підходів та теоретичних розробок щодо формування та розподілу прав власності між господарюючими суб'єктами конкретної галузі виробництва (бізнесу).
Організація галузі залежить від співвідношення між витратами на здійснення ринкових трансакцій і витратами на організацію тих же операцій усередині господарюючого суб'єкта, що може виконувати ту ж задачу ощадливіше. Крім того, витрати на організацію діяльності усередині будь-якого окремого господарюючого суб'єкта залежать від того, які ще види діяльності він здійснює. Даний набір видів діяльності може полегшити виконання одних завдань, але утруднити виконання інших. Саме ці взаємини визначають дійсну організацію галузі.
Для ефективного функціонування галузі необхідно визначити:
• o які види діяльності необхідно зосередити всередині одного господарюючого суб'єкта,
• o що необхідно виробляти усередині галузі, а що закуповувати зовні;
• o механізм прийняття рішень як усередині господарюючих суб'єктів, та і на рівні галузі;
• o ресурси галузі (матеріальні, інформаційні, інтелектуальні), механізм їх визначення і розподілу;
• o права розпорядження і використання ресурсів як усередині господарюючих суб'єктів, так і у межах галузі.
Всі вище перераховані чинники так чи інакше пов'язані з поняттям якості власності. Якість власності як економічна категорія може бути визначена за аналогією до Міжнародного стандарту ІСО-8402, тобто якість власності - це сукупність властивостей та характеристик власності, які надають їй здатність задовольняти як наявні, так і передбачувані потреби суб'єктів власності у володінні, розпорядженні та використанні об'єктів власності.
Якість власності галузі - це сукупність властивостей та характеристик власності галузі, яка надає їй здатність забезпечити на певному рівні виконання суб'єктами галузі її загальної функції.
Якість галузі може бути визначена як поєднання у так звану "зірку якості" п'яти рівно важливих складових (рис.2.7).
Рис. 2.7. Якість власності як процес
Розглянемо більш детально складові цієї зірки. Якість володіння власністю відображає рівень і обсяги відношень між суб'єктами власності щодо розпорядження та використання об'єктів власності, що їм належать, і визначається трьома взаємопов'язаними складовими - якістю визначення власника, якістю законодавчого оформлення володіння власністю та якістю захисту прав володіння власністю.
Якість визначення власника пов'язана з наслідками первинного або вторинного привласнення об'єктів власності, тобто визначає рівень розпорядження та використання об'єктів власності після встановлення або зміни їхнього власника. Іншими словами - це ступінь вдалості вибору старим власником нового з точки зору спроможності останнього ефективно використовувати переданий йому об'єкт власності.
Залежно від умов передачі якість визначення власника може бути визначена через:
• o спроможність нового власника досягати певних показників використання переданого об'єкта власності (абсолютна якість визначення власника);
• o ефективність використання новим власником переданого об'єкта власності у порівнянні з іншими власниками, що використовують аналогічні об'єкти (відносна якість визначення власника);
• o спроможність нового власника розвивати, вдосконалювати та поновлювати об'єкт власності (інноваційна якість визначення власника);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління якістю власності в галузі“ на сторінці 1. Приємного читання.
