Фінансові ресурси на капіталістичному підприємстві отримали назву "грошового капіталу". Вони є сукупністю усіх видів грошових коштів, фінансових активів підприємства.
Фінансові ресурси поділяють на власні та залучені.
До власних належать кошти:
• o отримані від випуску та реалізації акцій та облігацій;
• o резервний капітал, який утворюється внаслідок відрахувань від прибутку та їх інвестування у виробництво;
• o пайові внески членів трудового колективу;
• o частина статутного капіталу, який складається із внесків засновників в оборотні фонди. Власний грошовий капітал також може збільшуватися шляхом наступних випусків акцій.
До залучених фінансових ресурсів належать капітал, який утворюється за рахунок банківського довготермінового кредиту (понад один рік) та коштів, отриманих від випуску облігацій, а також орендовані підприємством засоби праці.
Управління фінансовими ресурсами передбачає передусім створення оптимального співвідношення власного і залученого капіталу, тобто раціональної структури грошового капіталу. З цього погляду найважливішим завданням фінансового менеджменту є досягнення самофінансування підприємства.
Самофінансування підприємства - забезпечення із власних джерел як поточних витрат, такі інвестицій у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.
Водночас частка позичок у загальних фінансових фондах американських корпорацій за період 60 - 90-х років XX ст. зростає. Особливо швидко збільшується частка короткотермінового боргу.
Джерелом самофінансування є насамперед прискорена амортизація, тобто грошове вираження процесу перенесення вартості основних виробничих фондів на готовий продукт еміру не лише їх фізичного, а й морального зношування (морального старіння). Іншими словами, прискорена амортизація означає списання у перші роки експлуатації нових засобів праці значно більшої частини їх вартості стосовно пропорційного терміну служби. Фізичне зношування означає втрату фізичних властивостей і якостей основного капіталу, а моральне - його старіння і знецінення внаслідок появи досконаліших основних фондів, пов'язаних з НТР. Проте в Україні норми амортизації приблизно у два рази нижчі, ніж у розвинутих країнах світу. За рахунок амортизаційних відрахувань у США формується майже 65% загального обсягу інвестицій. Одним з джерел фінансування є збільшення частки нерозподіленого прибутку, з якого формуються страховий та резервний фонди.
У цілому фінансовий менеджмент щодо джерел фінансування передбачає вирішення таких ключових проблем:
• o розробка інвестиційної політики, визначення потреб у фінансових ресурсах та обгрунтування форм, методів і засобів її реалізації;
• o планування інвестицій на поточний, середньо та довгостроковий терміни, розробку такої початкової форми планування інвестицій, як інвестиційний проект. Основними етапами підготовки та реалізації такого проекту є попереднє техніко-економічне обґрунтування, експертиза прийняття його, реалізація та процес експлуатації;
• o обґрунтування політики оптимального поєднання використаних власних і залучених коштів, а також методів та засобів її втілення у практику, зокрема залучення фінансових ресурсів на Найбільш вигідних умовах;
• o розробка дивідендної політики та засобів її реалізації, які втілюються в управлінні портфелем цінних паперів.
Економічна діяльність окремих суб'єктів господарювання значною мірою характеризується обсягом і формами здійснення інвестицій.
Інвестиції (від лат. - вкладати) представляють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, компенсувати втрати від інфляції в наступному періоді.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела фінансових ресурсів та інвестування“ на сторінці 1. Приємного читання.
