• o цілеспрямована концентрація власності, у тому числі шляхом перехресного володіння акціями;
• o довгострокові перспективи інвестицій і власності на підставі високого рівня експертизи проектів;
• o високий ступінь управлінської автономії і конкуренції членів групи при реалізації проектів;
• o селективне втручання головних акціонерів з мовою великих проблем;
• o спільна реалізація функцій маркетингу продукції в умовах жорсткого суперництва вертикально інтегрованих груп.
Метою створення підприємницьких груп є прагнення ефективно впливати на ринок за допомогою контролю над виробничо-розподільним циклом з одного центру. Для підприємницьких груп характерна перевага вертикальної інтеграції, в той час як для ПФГ більш типовою є горизонтальна структура. Між учасниками групи розвиваються економічні і фінансові взаємозалежності, поділ і координація праці.
Аналіз практики створення ПФГ дає підставу для виявлення факторів, вплив яких обумовлює формування інтегрованих корпоративних структур. Найважливіші серед них:
• o розвиток фінансового капіталу;
• o технологічні фактори;
• o ринкові фактори;
• o управлінські фактори.
У таблиці 5.3 зібрані короткі характеристики перерахованих систем.
Таблиця 5.3. Види і форми інтеграції підприємницьких структур та їх характеристики
| Види інтеграції | Характеристика | Юридичний статус | Примітки | ||||
| На основі принципу кооперації | |||||||
| Картель | Форма спілки підприємців на підставі картельної угоди, де встановлюються обов'язкові для всіх учасників умови господарської діяльності. Кожен учасник самостійно закуповує сировину і здійснює роботу з маркетингу та управління виробництвом | Учасники зберігають юридичну та господарську самостійність і керуються умовами картельної угоди | Довговічність залежить від фінансового стану учасників, рівня внутрішньої конкуренції та умов рівноваги партнерів | ||||
| Консорціум | Форма інтеграції банків та підприємств на підставі картельної угоди для спільної реалізації великих (ресурсоємких) проектів з метою одержання монопольно високих прибутків | Учасники повністю зберігають свою самостійність, але в межах встановленої мети консорціуму підкоряються єдиному керівництву | Зазвичай, тимчасове об'єднання учасників на термін досягнення встановленої мети | ||||
| Інші об'єднання картельного типу | Господарська об'єднання для виконання замовлення, об'єднання за інтересами | Учасники зберігають юридичну та господарську самостійність | |||||
| На основі принципу концентрації | |||||||
| Синдикат | Сукупність підприємств, об'єднаних договірними стосунками з метою централізації функцій забезпечення ресурсами та маркетингу (збуту продукції) на узгоджених умовах | Учасники зберігають юридичну та виробничу самостійність, але втрачають комерційну незалежність | Централізація функцій збуту дозволяє провадити єдину ринкову стратегію, а функцій постачання - економити витрати | ||||
| Трест | Форма об'єднання підприємств, за якої здійснюється сильна централізація управління | Учасники повністю втрачають виробничо-комерційну самостійність. Управління здійснює один власник | Можуть бути як галузеві (класичні), так і міжгалузеві (комбінати) | ||||
| Концерн | Форма інтеграції науково-виробничих, торгово-збутових організаційно-економічних та фінансових можливостей учасників для реалізації обраної стратегії розвитку | Учасники зберігають юридичну, але втрачають господарську самостійність | До складу, зазвичай, входить фінансовий інститут, що акумулює грошові кошти учасників | ||||
| Конгломерат | Форма інтеграції господарських суб'єктів з яскраво вираженою диверсифікацією бізнесу і відсутністю синергічного ефекту, що об'єднані єдиною стратегією зростання | Учасники зберігають юридичну, але втрачають господарську самостійність | В основі стратегії частіш за все лежить підвищення ефективності використання фінансового капіталу та зменшення ризиків | ||||
Якщо класична схема виникнення фінансового капіталу має у своїй основі концентрацію виробництва і капіталу, то у вітчизняних умовах базою цього процесу стало подрібнення виробництва, що супроводжується поширенням акціонерної власності.
Об'єднання організацій у рамках ІКС будується на принципах вертикальної, горизонтальної та конгломератної інтеграції.
При горизонтальній інтеграції однопрофільних підприємств досягається зниження постійних витрат на одиницю продукції (ефект масштабу).
При вертикальній інтеграції об'єднання зусиль декількох технологічно взаємодоповнюючих виробничих одиниць призводить до якісного удосконалення результатів діяльності (ефект синергії), особливо в інноваційній сфері.
Інтегрування дозволяє підвищити ефективність інноваційної діяльності - діяльність венчурних фірм не настільки болісно відбивається на загальних результатах підприємницької діяльності (мінімізація ризиків).
Ринкові фактори. Інтеграційні процеси обумовлюють економію на масштабах діяльності. Суб'єкти, що поєднуються, мають власні ринкові ніші, розроблену політику просування товарів, налагоджені постачальницько-збутові мережі, апробовані результати маркетингових досліджень тощо. Це дозволяє скористатися всіма компонентами механізму реалізації ринкової стратегії в сукупності і на їх грунті розробити найбільш ефективний варіант позиціювання групи на ринку. Існує можливість усунення конкуренції між учасниками ІКС шляхом координації їх ринкової поведінки й одержання конкурентних переваг (ефект монополії).
Об'єктивною основою дії ринкових факторів формування ІКС є економія на трансакційних витратах. Погоджена політика групи призводить до скорочення числа угод, контрактів тощо. Це може дати економію і податкових витрат.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтегровані корпоративні структури“ на сторінці 5. Приємного читання.
