• o ефективність картелів, як правило, нижче від монопольного становища на ринку (об'єктивний фактор);
• o існуюче антимонопольне законодавство більшості держав стримує спроби утворення картелів (суб'єктивний фактор), що призвело до появи різновидів картельних спілок, які існують у прихованій формі - конвенцій, корнерів, рингів, джентльменських угод.
Синдикат - хитка форма об'єднання, що централізує структуру просування товарів і послуг на ринки, управління збутом, маркетингові плани в умовах загострення конкуренції.
Об'єднані в синдикат суб'єкти, зберігаючи свою юридичну і виробничу самостійність, втрачають комерційну. У синдикаті реалізація продукції всіх його членів, а також закупівля матеріальних ресурсів здійснюються пропорційно квотам через єдиний орган - контору із збуту.
У чистому вигляді ця форма інтеграції нині практично не застосовується, хоча її основні риси часто зустрічаються в створюваних альянсах для одноразових інтервенцій з метою захоплення ринкових ніш.
Концерн - об'єднання організацій, що мають обмежену самостійність, єдине ядро власності і контролюючий орган; до складу концерну звичайно включається фінансова організація, однак вона відіграє підпорядковану роль.
Концерн може виникнути на базі відносин залежності чи як об'єднання рівноправних організацій-партнерів під єдиним керівництвом. На практиці склалися два підходи до утворення концерну:
• o так званий "договірний концерн", що спирається на угоду про визнання однієї з організацій головною;
• o "фактичний концерн", заснований на фактичному пануванні капіталів одного з членів об'єднання.
Як правило, однієї угоди для утворення концерну недостатньо. Загальною передумовою його створення є встановлення відносин панування одних організацій над інтими шляхом відповідної участі капіталів.
Єдине керівництво концерном може ґрунтуватися:
• o на угодах підпорядкування одних організацій іншим;
• o на включенні одних організацій до складу інших;
• o на фактичному пануванні одних організацій над іншими. Види картелів та їх характеристики наведені в табл. 5.2
Таблиця 5.2. Види картелів (картельних угод)
| Картель на умовах господарських угод | Договірні стосунки розповсюджуються на певні умови укладання господарських угод і торгових операцій (умови поставок, розрахунків, кредитування, гарантійних зобов'язань тощо). Головна увага в угодах надається, зазвичай, сфері витрат на транспортування та пакування продукції, торгових та інших знижок | ||
| Картелі по цінах Картелі з єдиною ціною продажу (збуту) | Угодою встановлюється єдина ціна продажу виробів, що випускаються учасниками картелю. Мета - усунення конкуренції на ринку. Втрати підприємств з найвищою собівартістю рівнем єдиної ціни або з прибутків інших підприємств. За надлишку виробничих потужностей застосовується квотування випуску продукції | ||
| Картель з мінімальною ціною продажу · (збуту) | Угода передбачає усунення цінової конкуренції між виробниками подібної продукції шляхом встановлення мінімальної ціни, нижче якої продавати виріб даного класу не можна. Допускається тільки підвищення ціни, конкуренція в сфері реклами, сервісу, "боротьба" за споживача | ||
| Субмісійний картель | Створюється для усунення конкуренції між виробниками, що викликана державними чи громадськими замовленнями, які . пропонуються на конкурсних засадах. Угодою забороняється приймати замовлення нижче узгодженої членами картелю ціни | ||
| Картель з розподілу прибутку | Передбачає більш жорсткі договірні стосунки, ніж картель з узгодженням цій. Регулюються не тільки ціна та квоти виробництва, але Й прибуток окремих підприємств розподіляється у встановленому порядку | ||
| Картель із захисту товарного знаку (марки) | Створюється виробниками товарів з мстою гарантування продажу виробів торгівлею за встановленою ціною. Якщо підприємство торгівлі продає товар нижче договірної ціни, всі члени картелю припиняють йому поставки | ||
| Картель з метою отримання торгових чи інших знижок | Підприємства об'єднуються для отримання знижок, пов'язаних з гуртовою закупівлею і збутом продукції у великих кількостях | ||
| Виробничий картель | Створюється для раціоналізації в сфері виробництва: нормалізації розмірів, форми, якості деталей, напівфабрикатів, типізації кінцевих виробів тощо | ||
| Картель з нормалізації і типізації | Порівняно мало поширені | ||
| Картель із спеціалізації | Підприємства-виробники товару (послуг) на договірних засадах спеціалізуються на випуску виробів певного класу або типорозміру. Мета - усунення конкуренції між товаровиробниками в межах їх спеціалізації. Створюються в галузях електротехнічної промисловості та машинобудування | ||
| Картель з використання патентів | Створюється для спільного використання та обміну патентами, раціоналізаторськими пропозиціями та отримання на цій підставі господарсько-економічної вигоди | ||
| Картель з розподілу замовлень та регулювання виробничих потужностей | Відіграє велику роль за умов кризи виробництва. Служить для розподілу замовлень між виробниками в умовах падіння попиту з мстою недопущення перевиробництва і зниження цін. Можуть також обмежуватись виробничі потужності підприємств-членів картелю | ||
| Картель із збуту продукції | Найбільш жорстка і розвинута форма картелю. 3 мстою дотримання членами картелю договірних цін і виробничих квот створюється централізована контора із збуту (придбання) товарів. | ||
| Синдикат | Здійснюється спільна політика в галузі реклами, збуту, раціонального розподілу замовлень всередині синдикату. Недолік велика залежність окремих підприємств від керівництва синдикату, відсутність їх безпосереднього контакту з ринком. Створення суттєво обмежене законодавством | ||
| Картель із сегменту ринку | Предметом угоди членів картелю є просторовий розподіл ринків збуту продукції, а також захист "своїх" сегментів ринку від проникнення віддалених конкурентів "зі сторони", особливо 3 товарами, на які низькі транспортні витрати | ||
Один зі шляхів створення концерну - виокремлення від головної організації "дочірніх", в яких вона бере участь із правом вирішального голосу.
Фактичне панування над членами об'єднання може бути досягнуте також шляхом утворення холдингу - акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, що володіє контрольними пакетами акцій організацій концерну і здійснює тільки функції управління і керівництва. Головна відмінність холдингу від концерну - у відсутності угод як підстави для входження в холдинг, що характерне для концерну.
Концерн може бути створений внаслідок горизонтального і вертикального об'єднання організацій з вираженим виробничим ядром.
Цілі "горизонтального'' концерну подібні цілям картелю - досягнення пануючих позицій на ринку, усунення конкуренції між його членами, проведення самостійної цінової політики.
"Вертикальний" концерн - об'єднання організацій, що здійснюють послідовні стадії (етапи) виробництва чи збуту продукції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтегровані корпоративні структури“ на сторінці 3. Приємного читання.
