• o промонополістичною політикою ножиць цін (завищених на товари і послуги крупних підприємств та занижених на створювані блага в малих підприємствах);
• o вищими відсотками на отримувані кредити;
• o певною мірою дискримінаційними контрактними відносинами значної кількості малих підприємств з гігантськими компаніями;
• o намаганням багатьох людей, які не мають підприємницького хисту, створювати нові підприємства; відсутністю належного досвіду в управлінні ними тих осіб, які мають такий хист.
Незважаючи на ці негативні тенденції, чисельність малих підприємств у розвинутих і слаборозвинутих країнах постійно зростає. Наприклад, у США на початку XX ст. налічувалося всього 300 тис. таких підприємств, в середині 60-х років - майже 5 млн, а наприкінці XX ст. - понад 18 млн. Щорічно в цій країні виникають понад 600тис. малих підприємств, у Великобританії щотижня - до 900.
Своєрідний "ренесанс" малого бізнесу почався з розгортанням НТР, яка посилює процес спеціалізації, кооперування виробництва, формує великий попит на вузькоспеціалізовану продукцію, на інтелектуальні види продукції - нові ідеї, "ноу-хау", роль малих підприємств як експериментаторів тощо. Тому не випадково широкого розвитку набули ризикові (або венчурні) підприємства, які працюють над втіленням у виробництво певної ідеї чи проекту, беручи на себе ризик нововведень тощо. Так, кожна п'ята новинка науки і техніки, швидко впроваджена крупними компаніями розвинутих країн, запозичена у невеликих фірм і дає високий комерційний ефект.
Якщо розвитку малих підприємств властиві зазначені вище негативні тенденції, то цілком логічно виникає запитання, яким чином вони не лише виживають, а й кількісно зростають? Це пояснюється такими особливостями цих підприємств:
• o вища інтенсивність праці, в тому числі за рахунок подовження робочого дня;
• o нижча заробітна плата;
• o економія на техніці безпеки, умовах праці;
• o нижча організованість та самосвідомість найманих працівників, що, в свою чергу, пояснюється відсутністю профспілок і сприяє додатковій експлуатації.
Незважаючи на це, у США із приблизно 600 тис. нових підприємств щорічно розорюється понад 400 тис. Високий ступінь збанкрутіння малих підприємств має місце і в інших країнах.
Важливим фактором ставлення суспільства до малого підприємництва є ступінь співпадіння групових економічних інтересів соціально значущих прошарків регіону. Об'єктивним є те, що ставлення до суб'єктів малого підприємництва (далі СМП) залежить від реальних можливостей бізнесу (далі МБ) задовольняти очевидні економічні інтереси основних соціально значущих груп.
Населення в цілому зацікавлене в зростанні рівня та якості життя в тому числі за рахунок отримання в секторі МБ самостійних (безпосередньо незалежних від стану регіонального бюджету) джерел доходів (наприклад, в якості індивідуальних підприємців, власників малих підприємств чи в якості найманого персоналу). Збільшення доходів дозволяє розширити платоспроможний споживчий попит та раціоналізувати структури витрат населення на накопичення (для заощаджень і для фінансування інвестицій в тому числі розвиток власного бізнесу) та на споживання (включаючи придбання продукції та послуг, що пропонуються на ринку СМП).
Очевидним груповим інтересом суб'єктів МБ є дотримання високих темпів росту і розширення структур платоспроможного попиту на свою продукцію та послуг, переважно з боку населення конкретної території чи споживачів конкретних підприємств (галузей),також справедлива конкуренція у відповідному секторі ринку при наявності розвинутої ринкової інфраструктури (консалтинг, ділова інформація, позичковий капітал для інвестицій, транспорт, зв'язок, комунікації тощо). Водночас збільшення господарюючих суб'єктів веде до перерозподілу та пропорційного зменшення витрат на створення і підтримку загально-ринкової інфраструктури.
Великий корпоративний бізнес зацікавлений у співпраці з малим бізнесом для зменшення власного інвестиційного ризику в конкурентній боротьбі за нові "споживчі ніші на ринку.
Інтересом суб'єктів регіональної та муніципальної влади наданому етапі є надходження до відповідних бюджетів (податкові платежі і збір від МБ), зниження "соціального навантаження на витрати державного бюджету (бідність, безробіття тощо),а також позабюджетне фінансування створення муніципальної та регіональної інфраструктури і задоволення потреб жителів без використання бюджетних засобів.
Мале підприємництво (далі МП) є одним з найбільш ефективних засобів муніципальної та регіональної влади у проведенні соціально-економічної політики.
Ефективність малого бізнесу як засобу пояснюється наступним:
• o Нормативно-правова база дозволяє більш гнучко впливати на МП, ніж на великі підприємства, особливо на рівні суб'єкта РФ чи муніципалітету: спрощена система оподаткування, єдиний податок на тимчасовий дохід та інші механізми впливу що регулюються регіональними і місцевими нормативними актами
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЛЕ ТА СЕРЕДНЄ ПІДПРИЄМНИЦТВО“ на сторінці 2. Приємного читання.
