• 12. Національного університету України ім. Т.Шевченка;
• 13. Інституту держави і права HAH України;
• 14. Дніпропетровського юридичного інституту;
• 15. Міжнародної фінансової корпорації Світового банку;
• 16. Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України;
• 17. Спілки малих, середніх та приватизованих підприємств України;
• 18. Спілки кооператорів та підприємців України;
• 19. Міжнародного центру перспективних досліджень;
• 20. Інституту реформ;
• 21. Асоціації інвестиційного бізнесу;
• 22. Проекту "Регуляторна реформа в Україні";
• 23. Асоціації консультаційних фірм України "Укрконсалтінг";
• 24. Всеукраїнської асоціації "Укрринок";
• 25. Центру муніципального менеджменту;
• 26. Асоціації "Українська Ліга підприємств з іноземним капіталом" тощо:
Враховуючи результати досліджень кожної з вищенаведених організацій, можна зробити наступні висновки.
Фіктивне підприємство - це не тільки довірчі товариства і різноманітні фонди, які будували свою діяльність за принципом "піраміди", а, як показує практика, набагато ширша злочинна діяльність, що набуватиме все більшого впливу на підприємницьку діяльність і активно впливатиме на економічну ситуацію в державі. Дослідження криміногенної обстановки, аналіз рівня та динаміки злочинності у сфері підприємницької діяльності свідчать, що ця злочинність стала більш організованою. Злочини, вчинені підприємцями, впливають на фінансово-кредитну і банківську діяльність, сферу зовнішньоекономічної діяльності та приватизації.
Проблема ФП має багатофакторний характер. Вивчення судово-слідчої практики, опитування спеціалістів свідчать про те, що правоохоронні органи в боротьбі з ФП відчувають серйозні труднощі, пов'язані з недосконалістю законодавчих конструкцій, окремих понять, протиріччями у тлумаченні закону, відсутністю узагальнення правової та судової практики, а також науково обгрунтованих рекомендацій щодо кваліфікації діянь даної категорії. Незважаючи на невелику питому вагу фіктивного підприємництва у загальній структурі злочинів, збитки, які воно наносить, настільки великі, що постійне удосконалення форм і методів боротьби з цим видом злочинів залишається дуже актуальним завданням. Введення до Кримінального Кодексу (КК) України статті 1484 "Фіктивне підприємництво" було обумовлено кримінальною практикою у 1991-1995 рр. отримання банківських кредитів без наміру їх використання відповідно до умов укладеної кредитної угоди. При цьому кредити в більшості випадків протиправно привласнювалися і розкрадалися особами, які їх отримували, і, які в цих випадках часто йшли на створення "фірм-одноденок", що реєструвалися спеціально для отримання кредиту. Однак, в останній час серед окремих підприємців склалася кримінальна за своєю суттю практика створення ФП для короткочасного (від одного тижня до двох-трьох місяців) здійснення реальної підприємницької діяльності без наміру сплати при цьому будь-яких податків. Таким чином, в новій кримінальній практиці основна мета - не розкрадання кредитних коштів, а ухилення від сплати податків, здійснення інших порушень податкового законодавства під час проведення реальних господарських операцій. При цьому на таких ФП, як правило, не ведеться відповідна бухгалтерія і фінансова звітність.
В основному наявна нормативно-правова база забезпечує відвернення створення ФП. Разом з тим, на сьогодні в законодавстві дійсно не має однозначного поняття як "фіктивної фірми", так і "фіктивного підприємництва". Визначення в диспозиції частини 1 статті І484 КК України формулювання фіктивного підприємництва досить спірно і не відповідає вимогам сучасного стану боротьби з цим явищем. Зазначене суттєво впливає на правову оцінку дій, які іменуються "фіктивними".
Виявити на практиці ФП в більшості випадків можна лише тільки на стадії безпосереднього здійснення реальних протиправних дій (не повернення кредитів, відсутність бухгалтерського обліку та фінансової звітності, протиправний трансферт грошових коштів тощо). На стадії державної реєстрації можна лише виявити окремі оперативні ознаки наміру здійснити правопорушення (реєстрація ФП на підставну особу, або особу з "проблемним" соціальним статусом тощо). Однак виявлення цих ознак не входить і не повинно входити до компетенції органів реєстрації. Механізм вчинення злочинних дій при фіктивному підприємництві зводиться до однієї схеми, за якої кошти "перекачуються" з одного рахунку на іншій, від однієї фірми до іншої і на одному з етапів вилучаються злочинцями, після чого відповідна фірма або припиняє існування, або повідомляє про банкрутство.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фіктивні підприємства в Україні: причини виникнення та шляхи протидії“ на сторінці 3. Приємного читання.
