Таким чином, можна констатувати, що органи державної податкової служби вже сьогодні здійснюють ідентифікацію засновників, директорів та бухгалтерш підприємств з обов'язковою перевіркою паспортних даних ще до започаткування господарської діяльності, тому що постановка на облік в органах податкової служби є умовою відкриття розрахункового рахунку в комерційному банку та початком здійснення фінансових операцій. Виходячи із цього можна зробити висновок, що запровадження зазначених адміністративних заходів не стає перешкодою на шляху фіктивного підприємництва. Перенесення їх із після реєстраційної стадії на стадію реєстрації ефекту не додасть.
Необхідно також зазначити, що при підготовці відповідних нормативно-правових актів необхідно також враховувати вимоги частини першої статті 36 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною, зокрема, про те, що сторони роблять все від них залежне, щоб уникнути вжиття будь-яких заходів чи дій, які створюють більш обмежені умови для створення і функціонування компаній одна одній, ніж ті умови, які сталися на день, що передує даті підписання цієї Угоди. Але все це не призвело, як було наведено, до знищення ФП. Навпаки - призвело до збільшення їх кількості. Тобто, справа взагалі не в створенні більш жорстких умов реєстрації.
Більше того, як свідчить аналіз, проведений ДПА України, найбільш характерним видом правопорушень, що скоювалися такими суб'єктами, було незаконне конвертування безготівкових грошових коштів, перерахованих легальними платниками за нібито виконані роботи. За допомогою розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, здійснювався відтік грошових коштів за межі держави, які не повергаються із-за кордону (за даними Мінекономіки України, сума неповернутих коштів, яка пройшла через розрахунки тільки 30 банківських установ, складає 4 млрд. грн.). Але якщо проаналізувати надані ДПА пропозиції, можна діяти висновку: задекларований Президентом України і законодавчо реалізований заявочний принцип державної реєстрації суб'єктів господарювання може перетворитися на дозвільний, процедура реєстрації стане механізмом поліцейського нагляду за вся і всім, а органи державної реєстрації стають придатком ДПА, точніше, державної податкової міліції.
За даними НБ України на рахунки типу "ЛОРО" тільки латвійських банків перераховано більше $1.600 млн., аналогічна картина і по рахункам типу "ЛОРО" російських банків. Практика роботи показує, що практично 98% всіх надходжень на ЛОРО-рахунки здійснюються з рахунків так званих "фіктивних фірм". Враховуючи те, що сплата на ЛОРО-рахунок іде без ПДВ, така фірма практично не має податкового кредиту і в зв'язку з великим обсягом податкових зобов'язань не сплачує податки, внаслідок чого держава потерпає величезних збитків. Яскравим прикладом того, що ЛОРО-рахунки наших банків використовуються для незаконного відмивання коштів, являється те, що до 1994 року на Україні поряд з ЛОРО-рахункам и латвійських банків діяли рахунки банків Литви, але з введенням в цій республіці кримінальної відповідальності за відмивання тіньових грошей всі рахунки Литовських банків в грошові й одиниці України були закриті. В основному через фіктивні фірми і ЛОРО-рахунки російських і латвійських банків здійснюються платежі за схемою:
• o гривня - ЛОРО - гривня міжбанк - валюта - клієнт за кордоном чи готівка в Україні;
• o гривня - ЛОРО - гривня міжбанк - рубль міжбанк Росії - валюта - клієнт за кордоном чи готівка.
За даною схемою надходить практично весь контрабандний товар, здійснюється транзит грошових коштів у будь-яку частину світу і з будь-яким призначенням, у тому числі й на особисті рахунки фізичних осіб за кордоном. Підприємство-контрагент, працюючи за схемою "Діюча фірма" - "фіктивна фірма" - "ЛОРО-рахунок", втрачає не 20%, а лише 4 - 5%, з яких 0,25 - 0,5 % ідуть на оплату "тіньових" послуг банкірів, а решта на оплату послуг конвертаційного центру та офіційну оплату банківських переказів.
Основною ланкою в даній системі є комерційний банк, який на основі наданих суб'єкту господарювання документів приймає рішення про перерахування чи неперерахування коштів за кордон. Фактично, на банк покладено основні контрольні функції по перевірці пакету наданих підприємством та завірених реєстраційних документів для відкриття рахунків; по перевірці наданих документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної діяльності (контракти, вантажно-митні декларації та інше). Таким чином, в умовах, які склались нині, тільки банк, в силу наведеного вище, може здійснювати ефективний контроль за здійсненням операцій даного виду. Тому, доцільно, на банк покласти основну відповідальність за порушення суб'єктом господарювання чинного валютного законодавства. Враховуючи теперішню ситуацію, відповідальні особи банку, які приймають рішення поданим питанням, повинні нести кримінальну відповідальність за свої дії.
З метою дослідження проблеми ФП нами був виконаний великий обсяг роботи - були проведені чотири спеціальних наради і круглих столи з цих питань з 31 міністерством, відомством, науковим і навчальним закладом, а також громадськими організаціями, в т.ч. з фахівцями:
• 1. Національної академії СБУ;
• 2. Служби безпеки України;
• 3. Департаментом контррозвідувального захисту економіки держави СБУ;
• 4. Національної академії внутрішніх справ;
• 5. Міністерств: економіки, юстиції, фінансів, внутрішніх справ;
• 6. Державної податкової адміністрації та Податкової міліції;
• 7. Верховного суду України;
• 8. Вищого арбітражного суду України;
• 9. Ради Національної безпеки і оборони України;
• 10. Держкомстату;
• 11. Національного банку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фіктивні підприємства в Україні: причини виникнення та шляхи протидії“ на сторінці 2. Приємного читання.
