Розділ 2. Сутність корпоративного управління

В Україні поширена триступенева структура управління АТ (загальні збори акціонерів - спостережна рада - виконавчий орган) й двоступенева (загальні збори акціонерів - виконавчий орган). Однак, двоступенева структура управління стосується тільки АТ із числом акціонерів менше 50. В іншому випадку створення спостережної ради обов'язкове.

Залежно від потреб акціонерного товариства та кількості його акціонерів в Україні може існувати 4 моделі управління АТ (див. табл. 2.4). У будь-якому акціонерному товаристві вищим органом є Загальні збори акціонерів. Обов'язкова також наявність Ревізійної комісії. Щодо Спостережної ради, то, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про господарські товариства", її створення є обов'язковим тільки для товариств, які налічують більш ніж 50 акціонерів. Виконавчі органи формуються залежно від потреб акціонерного товариства.

Таблиця 2.4. Моделі побудови структури вищої влади в Ат України

Перші дві моделі найпростіших структур вищих органів влади використовуються зазвичай в закритих акціонерних товариствах.

Третя модель дозволяє підсилити вплив директора в раді директорів товариства, оскільки не встановлює будь-яких обмежень на участь у раді директорів представників "команди управління". Четверта схема застосовується, як правило, у великих організаціях, у відкритих акціонерних товариствах, де для рішення складних управлінських задач доцільне використання колегіальних методів прийняття рішень в інтересах більшості учасників.

При використанні двох останніх схем необхідні певні обмеження:

1) особа з функціями одноосібного виконавчого органа, не повинна бути одночасно головою спостережної ради;

2) члени колегіального виконавчого органа не повинні складати більшості в спостережній раді товариства.

У такий спосіб можна перешкодити узурпації влади вищим менеджментом акціонерного товариства і створити передумови для рівноважного захисту інтересів значної частини акціонерів і персоналу.

У постсоціалістичних країнах приватизація здійснювалася різними способами. Загалом розрізняють декілька форм приватизації, що призвели до формування відповідних прошарків власників:

o Аутсайдерська приватизація - викуп власності (розподіл власності за ваучери - у постсоціалістичних країнах) зовнішніми акціонерами;

o Інсайдерська приватизація - викуп (розподіл) власності серед робітників підприємств;

o Модель сучасного мажоритарного контролю, коли існують важелі, які формують 50 % і більше власності зовнішнього власника;

o Модель соціально орієнтованої власності, за якої розміщення власності здійснюється поетапно:

1) розміщення акцій серед приватних осіб - робітників підприємства;

2) відкриті торги;

3) передача непроданих акцій у соціальні фонди.

В Україні наявна надзвичайно розпорошена структура власності при великій схожості української моделі корпоративного управління на німецьку (континентальну) модель.

За даними досліджень Інституту реформ та Лондонської бізнес-школи, структуру власності українських АТ можна представити так:

o державна - 8 %;