Розділ 2. Сутність корпоративного управління

- обрання (усунення) ради директорів;

- участь у голосуванні з приводу змін у статуті організації;

- участь у розгляді планів роботи з пенсійними фондами приватного сектора;

- участь у прийнятті рішень щодо реорганізації корпорації.

У Німеччині й у багатьох країнах Європи, на відміну від США, розвинена система взаємної участі корпорацій у володінні акціями, багато власників великих пакетів акцій корпорації (більш 10 %) чи власників блокуючих і контрольних пакетів. Вони зацікавлені в активній участі в управлінні діяльністю корпорації. Відповідно, права акціонерів у Німеччині відчутно ширші.

Таблиця 2.3. Порівняльна таблиця найбільш поширених моделей корпоративного управління

Рис. 2.2. Типові схеми побудови вищих органів влади корпорації

У США й у європейських країнах інтереси акціонерів часто реалізуються через багаторівневу систему представництва на зборах акціонерів, переважно в США, меншою мірою - у Німеччині й інших європейських країнах. Основна причина - різний рівень концентрації акціонерного капіталу і відповідно можливостей прямого представництва.

Ради директорів у США й у Німеччині структурно не ідентичні. У США створюється однопалатна (унітарна) рада директорів. Вона складається з незалежних (зовнішніх - аутсайдерів) і виконавчих (внутрішніх - інсайдерів) директорів. Законодавчо чітко не встановлюється кількість незалежних директорів у раді, не регламентуються правила роботи його голови. Разом з тим, головний керуючий звичайно є головою ради директорів.

Коло обов'язків рад директорів у США:

- формулювання місії, основних цілей і стратегії корпорації;

- контроль за процедурами обрання і переобрання ради директорів і вищих керуючих (топ-менеджерів);

- оцінка фінансової діяльності і розподіл фондів (у тому числі інвестицій);

- контроль виконання організацією її соціальних зобов'язань;

- інформування акціонерів про результати управління компанією;

- контроль законності діяльності організації.

За незалежними директорами в США закріплюються типові функції:

- незалежна оцінка діяльності вищого (у ряді випадків - і середнього) менеджменту;

- підбір, підтримка і призначення головного керуючого;

- визначення рівня і порядку оплати праці головного керуючого;