Розділ 2. Сутність корпоративного управління

- консультування із стратегічного управління.

У Німеччині створюються двопалатні ради директорів: спостережні ради і виконавчі. Більш глибока диференціація рад директорів визначається більшою пов'язаністю капіталу в Німеччині, розвиненою системою участі, наявністю власників великих пакетів акцій. Такі власники представлені у спостережних радах і зацікавлені в розширенні своїх прав в управлінні й у контролі за діяльністю виконавчих органів влади. Тому спектр прав і обов'язків ширший, ніж у США.

Основні обов'язки спостережних рад у Німеччині:

- затвердження балансових звітів;

- затвердження річного звіту;

- прийняття рішень щодо великих капіталовкладень (інвестицій);

- визначення доцільності і виду реорганізації (ліквідації) корпорації;

- визначення рівня дивідендів;

- наймання й укладання угод з виконавчими директорами (на термін до 5 років);

- контроль законності діяльності організації.

Специфічною задачею спостережної ради є згладжування розбіжностей між групами учасників організації.

Члени спостережних рад - винятково незалежні директори (не приймають участь у виконавчому управлінні). Типова структура спостережної ради в Німеччині: акціонери - 30 %, службовці - 50 %, уповноважені банків, великі постачальники матеріалів і покупці продукції.

У Голландії створюються подвійні ради в управлінні корпораціями, але без участі службовців; у Швеції - однопалатні за участю службовців; у Японії до складу 80 % рад входять лише директори компанії. Кожна схема відбиває особливості національних економічних систем та чинних законодавств.

Слід зазначити, що вивчення світового досвіду корпоративного управління для вітчизняної економіки, яка на сьогодні перебуває на етапі становлення ринкових відносин, є однією з необхідних умов. Але при цьому важливим є не стільки механічне перенесення закордонних схем у вітчизняну економіку, скільки здійснення пошуку власної моделі, яка має відповідати особливостям наших економічних, правових і соціальних систем, що перебувають поки що у перехідній стадії до ринкової економіки. Тривалий час формування корпоративного управління в Україні відбувалося у відповідності до Закону України "Про господарські товариства".

Закон України "Про господарські товариства" визначав наступний склад органів управління акціонерним товариством:

- загальні збори акціонерів;

- рада акціонерного товариства (спостережна рада);

- виконавчий орган (правління акціонерного товариства або інший орган, передбачений статутом);

- ревізійна комісія.

Законодавче не існує заборони на створення в АТ одноосібного виконавчого органу в особі директора.