- оперативність надання інформації;
- ймовірність та вірогідність наданої інформації;
- повнота змісту наданої інформації;
- приступність інформації практично для всіх акціонерів, у незалежності від кількості і типу приналежних їм акцій;
- підтримка балансу між відкритістю і вимогами інформаційної безпеки у відношенні дотримання корпоративних інтересів;
- збалансованість і нейтральність наданої акціонерам і іншим зацікавленим особам інформації.
Збалансований характер інформації виявляється в тім, що при висвітленні своєї діяльності вищий менеджмент корпорації ні при яких обставинах не повинний ухилятися від розкриття негативної інформації, що є істотною для акціонерів і потенційних інвесторів. Нейтральність інформації, що розкривається, означає виключення переважного задоволення інтересів одних груп одержувачів інформації перед іншими. Як відомо, інформація не буде нейтральної, якщо вибір її змісту або форми надання має на меті досягнення визначених результатів або наслідків.
Відповідно до законодавства підлягає розкриттю інформація про акціонерів-власників: 20 і більш відсотків акцій корпорації. Однак цього недостатньо для одержання представлення про фактичне володіння корпорацією. Згідно з цим корпорації, на наш погляд, варто розкривати також інформацію про акціонерів-власників 5 і більш відсотків акцій корпорації.
Виходячи з практики діяльності закордонних і деяких вітчизняних корпорацій по розкриттю інформації, можна сказати, що в положенні про інформаційну політику, крім передбаченої законодавством, звичайно утримується також перелік інформації, що корпорація вважає за необхідне розкривати, а також правила, форми і канали її розкриття, зокрема, засоби масової інформації, у яких повинне здійснюватися таке розкриття, періодичність розкриття.
Контроль за здійсненням розкриття корпоративної інформації здійснюють органи управління корпорації.
Велике значення для акціонерів має інформація про використання активів корпорації, і, зокрема, інформація про окремих пов'язаних корпорацією угодах, а також про контрагентів корпорації по цих угодах. До таких угод звичайно відносяться угоди:
- корпорації й осіб, що відносяться відповідно до статуту корпорації до вищих посадових осіб корпорації;
- корпорації з організаціями, у яких вищим посадовим особам корпорації прямо або побічно належить 20 і більш відсотків статутного капіталу або на які такі особи можуть вплинути іншим способом;
- корпорації й організацій, що прямо або побічно контролюють корпорацію, знаходяться під контролем корпорації або під загальним контролем;
- корпорації і фізичних осіб або їхніх родичів, які являються афільованими особами корпорації;
- предметом яких є майно корпорації, вартість якого складає 2 і більш відсотки необоротних активів корпорації, що представляють сукупність матеріальних цінностей, що багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності і переносячи частину своєї вартості на продукцію (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене виробництво, капітальні вкладення, устаткування, призначене до монтажу, довгострокові фінансові вкладення);
- що можуть вплинути на ринкову вартість акцій корпорації.
Підлягає розкриттю інформація про зміст виробничої, фінансової і дивідендної політики корпорації. Так, наприклад, у положенні про дивідендну політику корпорації визначається наступна для зацікавлених акціонерів корпорації інформація:
- визначення частини прибутку, що направляється на виплату дивідендів;
- умови і порядок виплати дивідендів (терміни, місце і форма виплати);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Корпоративне управління» автора Ігнатьєва І.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Корпоративний контроль“ на сторінці 8. Приємного читання.