Розділ «4.3. Фармацевтична діяльність у різних країнах світу Данія»

Реформування фармацевтичної галузі в 90-х роках XX ст. виявилося цілком успішним. Найпомітніші явища - приватизація аптек і встановлення порядку відшкодування витрат на придбання лікарських засобів.

Процес приватизації аптек проходив стрімко і за станом на 2001 р. 267 з 273 аптек уже перебували в приватній власності. Незважаючи на це, приватизація істотно не вплинула на кількість роздрібних аптек та аптечних кіосків на душу населення. У цьому плані Естонія має такі самі показники, як і Великобританія, але відрізняється від багатьох інших європейських країн, де працює багато маленьких приватних аптек.

Цікава структура фармацевтичного ринку цієї країни. Частка продукції місцевих виробників у грошовому виразі становить менше ніж 10 % обсягу ринку. Всі естонські компанії, зайняті виробництвом і оптовою торгівлею лікарськими засобами, приватні. Ліцензії на оптову торгівлю є в 38 підприємств, але 90 % обсягу продаж припадає на 6 найбільших з них ("Magnum Medical AS", "Tamro Eesti AS", "TopMed AS", "Oriola AS", "Pharmac MS AS", "Armila Eesti Ou"). Обсяг продаж рецептурних і безрецептурних лікарських засобів у грошовому виразі в 2006 р. збільшився на 12,4 % порівняно з 2005 роком.

У країні функціонує єдиний регуляторний орган фармацевтичної галузі. Так, видачу дозволів на маркетинг лікарських засобів (у тому числі біологічних), видачу дозволів на проведення клінічних випробувань, імпорт і експорт продукції, контроль обороту психотропних і наркотичних лікарських засобів, прекурсорів, медичної інформації й реклами, а також проведення інспекцій покладено на Державне агентство по лікарських засобах (Ravimiamet).

Доступність лікарських засобів забезпечується за допомогою системи відшкодування вартості рецептурних препаратів. Значна частина бюджету Фонду соціального страхування йде на оплату препаратів. Тому реформи в галузі спрямовані на зменшення використання брендових і збільшення непатентованих лікарських засобів, відповідно більш дешевих.

В Естонії створений перелік лікарських засобів і перелік захворювань, лікування яких компенсується лікарняною касою. Такий перелік встановлює, при яких захворюваннях лікарські засоби компенсуються за пільговими ставками, при яких відшкодування становить 100, а при яких - 75 % від загальної вартості. Перелік містить вікові обмеження.

Розрахунок особистого грошового внеску пацієнта проводиться за таким принципом. Якщо при якому-небудь захворюванні надаються 100 °%-ві пільги на ліки, пацієнт оплачує як свою частку самофінансування в розмірі 20 крон. Іншу частину вартості препарату оплачує ЕОМС. Якщо на ліки встановлена гранична ціна, а виписаний препарат коштує дорожче, лікарняна каса оплачує 100 % різниці між граничною ціною й часткою самофінансування. Пацієнт, крім частки самофінансування, сплачує також частину вартості, що перевищує граничну ціну.

При пільзі в 75 % пацієнт оплачує частку самофінансування, що становить також 20 крон і додатково 25 % від загальної залишкової вартості. Лікарняна каса компенсує 75 % різниці між ціною на лікарський засіб і часткою самофінансування.

При пільговій ставці 50 % частка самофінансування пацієнта становить 50 крон. 50 % іншої вартості, але не більше ніж 200 крон на рецепт, оплачує лікарняна каса. Крім цього пацієнт сплачує частину вартості лікарського засобу, що перевищує граничну ціну.

Важливою реформою у фармацевтичному секторі стало внесення змін у закон про медичне страхування (§ 47) 1 січня 2003 р., на підставі якого в пацієнтів з'явилося право одержувати додаткову компенсацію витрат на лікарські засоби. Вона надається тим, хто змушений витрачати на придбання препаратів більше, ніж середньостатистичний житель Естонії.

Система додаткової компенсації покликана допомогти насамперед тим пацієнтам, у схемах лікування яких застосовують дорогі лікарські засоби або захворювання яких має хронічний плин.

Розрахунок проводиться за такою схемою: якщо протягом року за пільгові медикаменти виплачено 6000-10 000 крон, ЕОМС компенсує 50 % суми, що перевищує 6000 крон. Таким чином, максимальна компенсація лікарняної каси в цьому випадку може досягати 2000 крон. При витратах на ліки 10 000-20 000 крон лікарняна каса оплачують уже 75 % суми, максимально - до 7500 крон. На витрати понад 20 000 крон компенсація не проводиться. Легко підрахувати, що найбільша компенсація пацієнтові може досягти 9500 крон і ні на крону більше.

Болгарія

Основним законом Болгарії, що впорядковує фармацевтичну діяльність, є Закон "Про лікарські засоби".

Національна асамблея Болгарії відхилила проект нового закону про лікарські засоби й аптеки в другому читанні, схваливши лише три його розділи, і перенесла його повторний розгляд на пізніший період. У першому читанні закон розглядався ще в серпні 2006 р.; в нього покладені зміни, які необхідно впровадити при адаптації фармацевтичної галузі до відповідних регуляторних актів Євросоюзу, у зв'язку зі вступом до нього Болгарії з 1.01.2007 р. Проте навіть таке тривале відстрочення не допомогло подолати всіх розбіжностей.

На відміну від чинного закону, новий проект закону передбачає зміни в класифікації лікарських засобів, спрощує процедури реєстрації гомеопатичних засобів і препаратів рослинного походження, отримання торгових ліцензій імпортерами, припускає зміни в ціновій політиці і питаннях власності, встановлює десятирічний період ексклюзивності даних для оригінальних препаратів.

Дискутуються два основні питання: політика ціноутворення на ринку лікарських засобів і питання власності у фармацевтичній галузі.

У питанні регулювання цін передбачається ввести фіксовані (встановлені державою) ціни на лікарські засоби, що відпускаються за рецептом, замість існуючої практики максимальних цін. Таке рішення підтримує Болгарський союз фармацевтів, вважаючи, що це може захистити фармацевтичну галузь від деструктивних тенденцій, викликаних конкуренцією на ринку лікарських засобів.

Законопроект передбачає, що власником фармацевтичної фірми може бути тільки магістр фармації з мінімальним дворічним стажем роботи, володіти аптекою (приватною, лікувальної установи або комунальною може магістр фармації із стажем від 1 року, а у випадку, якщо кількість населення, що обслуговується аптекою становить менше ніж 5 тис. чоловік, то фармацевт із середньою освітою. Власниками дрогерій (магазинів, що торгують лікарськими засобами із списку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я, різними видами діагностичних тестів, а також засобами особистої гігієни і косметикою) можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи, а керувати таким закладом - особи з медичною або фармацевтичною освітою. Таке рішення також підтримується Болгарським союзом фармацевтів.

Проте деякі болгарські аналітики разом з представниками промисловості вважають, що ця поправка суперечить основним принципам вільного руху капіталу в ЄС, а дозвіл особам, що не мають фармацевтичної освіти, бути власниками аптек просто узаконить уже існуючу в ЄС практику.